У проекті, на відміну від чинного Цивільного кодексу, дано поняття порушення зо-бов'язання, оскільки цивільно-правова відповідальність настає саме за порушення зо-бов'язання. Порушенням зобов'язання визнається його невиконання або неналежне вико-нання, тобто виконання з порушенням умов, які ви значені змістом зобов'язання.

Висновки.

Зобов'язальне право регулює майнові відносини як у їх не порушеному (нормальному), так і в порушеному стані.

Оскільки будь-яке зобов'язання є цивільними правовідносинами, зобов'язання складаються з тих самих елементів, що формують будь-які інші цивільні правовідносини.

Сторонами зобов'язання виступають кредитор і боржник; при цьому конкретному кре-диторові протистоїть конкретний боржник.

Залежно від співвідношення прав та обов'язків зобов'язання поділяються на односторонні та взаємні. Зобов’язання діляться, також, на договірні зобов’язання і недоговірні.

Цінність зобов'язань полягає у їх виконанні, тобто у вчиненні боржником на користь кредитора певних дій або в утриманні від певних дій, що становлять предмет зобов'язання.

Належне виконання зобов'язань передба-чає, що сторони, які беруть участь у зобов'язальних право-відносинах, виконують покладені на них обов'язки у точній відповідності із законом, договором, а за відсутності таких вказівок — з тими вимогами, які звичайно пред'являються до виконання, а відтак — і з діловими звичаями, що склалися в комерційній практиці.

Порівнявши чинний ЦК України та Проект Цивільного Кодексу, хочу зауважити, що Проект набагато краще відповідає сучасним ринковим умовам.