Тема: Функції держави в сучасній економіці

Сутність держави розкривається та реалізується в її взаємо-дії із суспільством. Що і як держава робить для впорядкування та вдосконалення суспільної, колективної та приватної життє-діяльності людей характеризується поняттям «функції держа-ви». Слово «функція» походить від лат. «functio» і означає: ви-конання, обов'язок, коло діяльності.

Основні функції держави

Нині держава виконує політичну, соціальну, міжнародну та економічну функції.

Політична функція держави полягає в забезпеченні цілісності й збереженні суспільства, формою якого є ця держава, у створенні умов для спокійного та гармонійного йо-го розвитку. Якщо держава не підтримує такого стану, дозволяє окремим політичним силам провокувати різного роду соціальні конфлікти, то вона не виконує своєї суспільної функції, не випра-вдовує свого існування. За таких умов про будь-яке державне управління не може бути й мови.

Соціальна функція держави полягає в забезпеченні на всій тери-торії країни прав і свобод кожної людини і громадянина. Свобода людини реалізується в суспільстві, у спілкуванні та співпраці лю-дей. Окремі особи використовують те саме середовище для досяг-нення різних цілей, у тому числі і злочинних. За таких обставин тільки державна влада здатна бути гарантом захисту прав і свобод.

Виконання соціальної функції передбачає: створення державою умов для відтворення й розвитку людини (демографічна політика, освіта, виховання тощо); формування соціокультурного простору, сприятливого для самореалізації кожної людини; стимулювання творчого зростання людини; утілення в життя принципів соціальної справедливості тощо.

Міжнародна (зовнішня) функція держави полягає в підтримуван-ні свободи, суверенітету та історичного існування народів конкретної країни в рамках світового співтовариства. Якщо людина реалізується у своєму народові (нації), то народ у цілому — у взаємодії з іншими народами. Зовнішня політика має враховувати геополітичні обстави-ни, які визначають долю народів, а також одвічні національні інте-реси. Держава повинна здійснювати міжнародну функцію в стратегі-чних параметрах, налагоджувати нормальні взаємини з іншими краї-нами вздовж своїх кордонів, зберігати й зміцнювати співробітництво з якомога більшою кількістю держав, сприяти розвитку міжнародних організацій. Сприятливе міжнародне становище створює умови для конструктивного розвитку будь-якої країни.

Економічна функція держави полягає у створенні переду-мов, необхідних для ефективної економічної діяльності суспі-льства. Усі функції держави тісно взаємопов'язані. Але, на ду-мку економістів, економічна функція є найважливішою, тому що брак належного економічного потенціалу або низька ефек-тивність його використання перешкоджають реалізації інших суспільних функцій.

Економічні функції 1 Держава як суб'єкт макроекономічного регулювання держави виконує багато функцій, їх можна поєднати за такими п'ятьма напрямками.

1. Забезпечення економіки необхідною кількістю грошей. У цій сфері держава є монополістом і протистоїть великій кількості покупців, які формують попит на гроші. З метою задоволення цього попиту держава здійснює грошово-кредитну політику.

2. Формування правових засад функціонування економіки. З цією метою держава визначає правовий статус окремих форм власності, узаконює існування різних видів господарської діяльності, регулює відносини між виробниками та покупцями товарів, регламентує здійснення окремими підприємствами зовнішньоекономічної діяль-ності, визначає обов'язки підприємств перед державою і т. д. Спи-раючись на економічне законодавство, держава виконує роль арбіт-ра у сфері господарських відносин, виявляє випадки незаконної діяльності та вживає відповідних заходів до порушників.

3. Усунення вад ринкового саморегулювання. Неспроможність ринку забезпечити ефективний за Парето розподіл ресурсів ком-пенсується державним втручанням в економіку. З цією метою держава здійснює захист конкуренції, забезпечує людей суспіль-ними товарами, реагує на можливість виникнення негативних екстерналій, бере участь у розв'язанні проблем неповноти ринків, формує інформаційну інфраструктуру ринку, здійснює стабіліза-ційну політику.

Для захисту конкуренції та обмеження монополістичних тенден-цій держава здійснює антимонопольну політику. Вона реалізується на підставі антимонопольного законодавства, яке дає правову оцінку таких явищ, як-от: зловживання монопольним становищем на ринку;

неправомірність деяких угод між підприємцями; дискримінація під-приємців органами влади й управління; недобросовісна конкуренція. Нормативно-правовими актами також регламентуються засоби дер-жавного контролю за дотриманням антимонопольного законодавст-ва, відповідальність за його порушення і т. д.

Іншим є ставлення держави до природних монополій. Природ-на монополія існує, коли ефект масштабу є настільки великим, що одна фірма здатна забезпечити весь ринок товарами, маючи нижчі витрати на одиницю продукції, ніж мали б конкуруючі фірми. За таких умов конкуренція стає нерентабельною. Якщо б ринок був поділений між багатьма виробниками, ефект масштабу не можна було б реалізувати, відтак витрати на одиницю продук-ції стали б занадто високими. Відповідно зростали б і ціни.

Можливим засобом забезпечення суспільне прийнятної пове-дінки природних монополій є альтернатива: державна влас-ність — державне регулювання.

Однією з найважливіших функцій держави є забезпечення чис-тими й змішаними суспільними товарами. Чітко розмежувати суспільні, змішані та приватні товари — складне завдання, розв'язання якого залежить від багатьох факторів: історичних, політичних, економічних, демографічних, ідеологічних і т. п. Од-нак таке розмежування є необхідним з двох причин. По-перше, сфера чистих суспільних благ приблизно відповідає мінімально можливим межам суспільного сектору. По-друге, сфера змішаних суспільних благ є ареною конкуренції суспільного та приватного секторів. На відміну від інших суб'єктів економічних відносин держава має законне право вилучати доходи через оподаткуван-ня. Саме податки і є джерелом фінансування виробництва суспі-льних товарів. Отже, відшкодування витрат на виробництво су-спільних товарів здійснюється за рахунок платників податків.

У сучасному світі держава як суб'єкт економічних відносин забезпечує надання таких суспільних благ: державне управлін-ня (у тому числі державне регулювання економіки), оборона, безпека (людини, держави, суспільства), соціальний захист, охорона здоров'я, фізична культура, спорт, освіта, фундамен-тальні наукові дослідження, культура, мистецтво, охорона нав-колишнього природного середовища і т. ін. Основним парадок-сом регулюючої діяльності держави в соціально-економічній сфері є те, що вона сама є яскравим прикладом