плату зі споживачів цих товарів. Але цьому заважають дві пе-решкоди. По-перше, «проблема зайця», тобто проблема, пов'я-зана з небажанням окремих людей добровільно оплачувати споживання суспільних благ. По-друге, регулювання взаємовід-носин між виробником і споживачами суспільних благ потребує створення громіздкого адміністративного апарату.
Зовнішні ефекти (екстерналії)
Економіка базується на принципі «за все треба платити». За ефективного функціонування ринку виробник використовує ресурси, відш-кодовуючи витрати в розмірі їхньої вартості, а споживач повинен повністю оплачувати вартість купленого товару. Такий порядок є необхідною умовою оптимального за Парето розподілу ресурсів.
Однак в економіці трапляються випадки, коли фірма вимагає витрат від іншої фірми, але не компенсує їх, або навпаки, коли
підприємство створює блага для інших, але не одержує еквіва-лентного прибутку.
Ситуації, коли дії одного суб'єкта ринку завдають шкоди ін-шим, називаються негативними зовнішніми ефектами (негатив-ними екстерналіями), а ситуації, коли дії суб'єкта ринку дають благо іншим — позитивними зовнішніми ефектами (позитивни-ми екстерналіями).
Отже, підприємство, яке породжує негативні екстерналії, пе-рекладає частку витрат на інших, а те, яке створює позитивні екстерналії, бере на себе частку витрат з реалізації чужих ін-тересів. Там, де мають місце негативні екстерналії, виникає тен-денція до відносного надвиробництва за надмірного витрачання ресурсів. Позитивні екстерналії обертаються на відносне недовиробництво, оскільки для тих, хто їх створює, результати вироб-ництва виявляються неадекватними витратам.
Неповнота ринків
Чисті суспільні товари є не єдиними товарами, які не можуть бути адекватно забез-печені приватними виробниками. Щоразу, коли підприємства неспроможні забезпечити потреби споживачів у будь-яких то-варах, навіть, якщо ціни перевищують витрати на їх виробниц-тво, можна казати про ваду, яка зветься неповнотою ринку (по-вний ринок забезпечує споживачів товарами, ціни на які перевищують витрати на їх виробництво).
Недосконалість інформації
Функціонування ринку значною мірою за лежить від того, наскільки вичерпно учасники угод поінформовані про споживчі влас-тивості товарів і послуг, альтернативні можливості їхнього виро-бництва та споживання, а також про тенденції зміни кон'юнк-тури. Недостатність інформації лімітує можливості ефектив-ного використання ресурсів, зумовлює неоптимальну поведінку продавців і покупців. Вона також обмежує конкуренцію, заважає укладанню довгострокових угод.
Інформаційні проблеми є головною причиною неповноти рин-ків. Маються на увазі ситуації, коли потреби в окремих товарах не можуть бути задоволені, оскільки потенційним виробникам доводиться діяти за умов невизначеності. У відповідь на запити потенційних споживачів не виникає адекватної пропозиції. Від-повідно ринковий механізм виявляється нездатним реалізувати потенційну ефективність за Парето.
Ринки певних товарів і особливо послуг характеризуються суттє-вою інформаційною асиметрією, тобто нерівномірним розподілом інформації, необхідної для прийняття рішень про купівлю і продаж. У разі інформаційної асиметрії інформація, необхідна для укладання угод, є (переважно) в розпорядженні одного з учасників (як правило, у продавця) і породжує диктат однієї із сторін.
Економічна нестабільність
Розвиток економіки має хвилеподібно зростаючий характер, що пов'язано з постійни-ми чергуваннями спадів і піднесень. Ринок, на жаль, не володіє досконалим механізмом, здатним протистоя-ти економічній нестабільності, яка виявляється через тривалий спад виробництва, надмірне безробіття, високий рівень довго-строкової інфляції.
Наявність вад ринкового саморегулювання зумовлює необ-хідність державного регулювання економіки. Міра держав-ного втручання в економіку в різних країнах неоднакова. Вона залежить від багатьох причин: історичних, політичних, ідео-логічних і т. п. Відтак є всі підстави стверджувати, що сучасна економіка — це змішана економіка, яка функціонує на осно-ві поєднання механізмів ринкового саморегулювання й дер-жавного регулювання.
