Перелік основних заходів програми розробляється в календар-ному та відомчому розрізах. Програмний захід — це структурно визначена послідовність комплексу робіт (дій), які Ведуть до розв'язання конкретного завдання або досягнення підцілі (цілі) програми. План заходів має висвітлювати хто, що саме та в які строки повинен зробити, щоб розв'язати певне завдання. Форму-вання завдань на здійснення робіт відомствам-виконавцям по-винно ґрунтуватися на альтернативних засадах.

Реальність заходів програми значною мірою залежить від ре-сурсного забезпечення. Діагностика проблеми передбачає необ-хідність визначення ресурсних обмежень. Обмеження (неадек-ватність трудових, матеріальних, фінансових ресурсів; брак технологій і т. п.) варіюються залежно від характеру й специ-фіки проблеми. Для обґрунтування заходів ЦКП розробляють-ся баланси тих ресурсів, які використовуються під час реаліза-ції програми.

Складовою частиною програми є організаційно-економічний механізм управління процесом реалізації програми. Організа-ційно-економічний механізм передбачає створення спрямова-ної на реалізацію передбачених програмою заходів системи правових, адміністративних і економічних регуляторів. Слід зазначити, що рамки існуючих законів в економічній сфері можуть стати своєрідними обмеженнями щодо застосування адміністративних та економічних методів регулювання. Тому проекти національних програм повинні містити перелік пропо-зицій стосовно зміни законодавства з питань надання податко-вих, кредитних, цінових, амортизаційних, митних та інших пільг з метою заохочування й стимулювання виконавців цільо-вих комплексних програм.

Основним елементом організаційно-економічного механізму реалізації завдань програм є механізм державних замовлень. Державний контракт є основним документом, який урегульовує економічні, правові й організаційні відносини між державним замовником і виконавцем. У контрактах мають бути зазначені вимоги щодо обсягів, номенклатури та якості продукції (робіт, послуг), а також чітко визначені строки поставок продукції (ви-конання робіт, надання послуг) конкретним споживачам.

Етап розробки проекту ЦКП завершується передачею його за-мовнику для затвердження та прийняття рішення про початок ре-алізації програми.

4. Затвердження програми здійснює державний орган — за-мовник ЦКП.

5. Реалізація програми.

Цей етап складається з двох основних стадій: укладання дер-жавних контрактів та виконання комплексів робіт.

Укладання державних контрактів здійснює державний ор-ган, який несе відповідальність за виконання певних заходів, передбачених програмою. Він повинен здійснити, виходячи з державних інтересів, вибір виконавців державного замовлення способом конкурсного відбору. З метою відбору найліпшого з потенційних виконавців державного контракту кожного з них треба «оцінити» за допомогою відповідних критеріїв. Такими критеріями можуть бути, наприклад: реальні можливості пре-тендентів виконати завдання; якісні характеристики продукції (робіт, послуг) підприємств-претендентів; обсяги ресурсів, не-обхідних виконавцям для досягнення певного соціально-економічного результату і т. п.

На стадії виконання комплексів робіт відбувається виробницт-во продукції (виконання робіт, надання послуг) згідно із завдан-нями, що їх передбачено державними контрактами.

6. Звіт про виконання програми.

Звіт про виконання ЦКП є складовою частиною контролю.

Контроль за реалізацією заходів ЦКП

Контроль — це процес забезпечення досягнення цілей програми. Метою контролю є сприяння тому, щоб фактичні результати якомога більше відповідали завданням (ці-лям) програми. За часом здійснення виділяють запобіжний, поточ-ний і завершальний види контролю (рис. 2.).

Запобіжний контроль здійснюється ще до фактичного початку робіт. Основними засобами запобіжного контролю є реалізація певних правил процедур і способу поведінки учасників програм-ного процесу. Його завдання полягають у тому, щоб чітко вста-новити цілі та функції замовників і виконавців ЦКП, забезпечити виконання завдань трудовими, матеріальними й фінансовими ре-сурсами.

Поточний контроль здійснюється безпосередньо під час розробки та реалізації програми. Він базується на вимірюванні поточних результатів, одержаних після виконання певних ви-дів робіт. Регулярна перевірка результатів роботи, оперативне вирішення проблем, що виникають, прийняття рішень щодо вдосконалення діяльності уможливлюють мінімізацію відхи-лення фактичних результатів від запланованих. Якщо дозволи-ти відхиленням вільно розвиватися, вони здатні спричинити серйозні труднощі в досягненні цілей.

Завершальний контроль виконує дві функції. По-перше, він надає інформацію, необхідну для планування в майбутньому з урахуванням помилок минулого. По-друге, контроль здійснюється з метою сприяння мотивації з допомогою матеріального таї морального стимулювання виконавців. Звіт про виконання програми є своєрідною формою завершального контролю.

Рис. 2. Етапи контролю

У процедурі контролю виділяють три основні підетапи: розробка нормативів і критеріїв; порівнювання з ними реальних ре-зультатів і вжиття необхідних коригуючих заходів.

Розробка критеріїв і нормативів здійснюється під час розроб-ки проекту програми. По суті, критерії та нормативи — це показ-ники програми, за допомогою яких описуються цілі, підцілі та завдання ЦКП.

Порівнювання нормативів і критеріїв з результатами здійс-нюється під час поточного контролю з метою визначення відхи-лень. На цьому етапі визначається одна з трьох основних ліній поведінки:

1. Якщо порівняння фактичних результатів із нормативами свідчить про те, що цілі досягаються, то ліпше продовжувати ви-мірювання результатів, повторюючи цикл контролю, і утрима-тися від будь-яких дій.

2. Наявність розходжень між результатами й цілями потребує здійснення певних коригуючих дій, спрямованих на усунення причин відхилень.

3. Усвідомлення нереальності цілей і заходів, спрямованих на їх досягнення, спричиняє необхідність перегляду нормативів.

Отже, визначення проблем і цілей, планування відповідних заходів, забезпечення цих заходів наявними ресурсами — є од-ними з найскладніших і найвідповідальніших етапів програмно-цільового планування.

Аналіз існуючих в Україні ЦКП свідчить про те, що під час розробки багатьох із них було допущено серйозні прорахунки на стадіях формулювання проблем, цілей, побудови цілереалізуючої системи, контролю. Значні недоліки мали місце і в процесі забез-печення програмних заходів наявними ресурсами. Подолання на-званих недоліків потребує чіткого додержання всіх правил і про-цедур програмно-цільового методу планування, а також удоско-налення діяльності державного апарату.