Платниками податку на додану вартість є підприємства, між-народні організації, які розташовані на території України, грома-дяни України, а також іноземні громадяни, які займаються під-приємницькою діяльністю.

Об'єктом оподаткування є обороти: з реалізації товарів (робіт, послуг) як власного виробництва, так і підданих обробці, перероб-ці чи придбаних; з реалізації товарів із частковою оплатою, з пе-редачі товарів без оплати їхньої вартості всередині підприємства для потреб власного споживання, витрати на які не належать до собівартості, а також для потреб своїх працівників; з передачі то-варів без оплати їхньої вартості в обмін на інші товари; з передачі безкоштовно або з частковою оплатою товарів іншим підприємст-вам чи громадянам; з реалізації предметів застави, включаючи передачу таких заставодержателю в разі невиконання забезпече-ного заставою зобов'язання.

Оподаткований оборот включає відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги, які обчислюють, виходячи з їхньої варто-сті за вільними цінами й тарифами, державними фіксованими та регульованими цінами й тарифами, що включають ПДВ за вста-новленими ставками.

Податок на додану вартість включається в ціни товарів за ставкою у розмірі 20% до оподатковуваного обороту, який не включає ПДВ. Методика нарахування ПДВ та порядок його спла-ти перебувають у постійному русі, змінюються.

Акцизний збір (A3) — це непрямий податок на високорентабе-льні й монопольні товари (продукцію), що включається в ціну цих товарів (послуг). Він згідно із Законом України «Про Держав-ний бюджет України на 1999 рік» має забезпечити близько 9% доходів бюджету.

Перелік підакцизних товарів і розміри ставок акцизного збору затверджуються Кабінетом Міністрів. До підакцизних товарів належать: ювелірні вироби, алкогольні напої, тютюнові вироби, оргтехніка, автомобілі, бензин тощо.

Платниками акцизного збору є суб'єкти або замовники під-акцизних товарів, а також ті, хто імпортує підакцизні товари громадянам, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи; громадяни України, іноземні гро-мадяни та особи без громадянства, які ввозять або пересила-ють товари на митну територію України.

Податкові пільги

Податкові пільги — це інструменти податкового регулювання, що закріплені в норма-тивних актах як винятки із загальної схеми обчислення конкрет-ного виду податку, і стосуються об'єкта, ставки або інших скла-дових оподаткування. Найчастіше — це повне або часткове зві-льнення від податку.

Податкові пільги є альтернативою субсидій, дотацій та інших окремих інструментів пільгового кредитування. Тому для впро-вадження податкових пільг слід додержуватися системного підхо-ду, який має забезпечувати зв'язок усіх цих інструментів у єдиний комплекс. Система пільг і привілеїв є своєрідним орієнтиром для юридичних або фізичних осіб під час вибору ними сфери діяльнос-ті, форми одержання доходів.

Можливості застосування податкових пільг в Україні регла-ментуються відповідними податковими законами. Правове ре-гулювання пільг здійснюється, по-перше, на рівні податкових законів, які встановлюють засадні принципи надання пільг пев-ним категоріям платників, по-друге, на рівні підзаконних актів, що визначають конкретні пільги для конкретних суб'єктів оподаткування.

Основними видами податкових пільг є: звільнення, вилучення, знижки і податковий кредит. Звільнення від податку — це зако-нодавче визначення конкретних фізичних і юридичних осіб, звіль-нених від сплати певних видів податків. Вилучення — це виклю-чення з оподатковуваного доходу, тобто ситуація, коли окремі види доходів не враховуються для визначення об'єкта оподатку-вання. Знижки — це форма податкових пільг, пов'язана з витра-тами платника. Податковий кредит — це вид пільги, об'єктом якої є обчислена сума податку, а не доходи або витрати платника. Цей вид пільг використовується у формах: зменшення податко-вого окладу, зменшення ставки податку, відстрочки платежу, зменшення податкової ставки для частини доходів і т. д.

Найгострішою проблемою для економіки України є реформу-вання чинної податкової системи, надання їй нормального, цивілі-зованого характеру. Головним завданням держави під час прове-дення реформи має бути гарантування стабільності податкового законодавства і відображення цих гарантій у податковому кодексі.