Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» не перед-бачає іноземним інвесторам пільгових умов для господарської діяль-ності. В ньому не визначені податкові пільги або податкові канікули чи пільги і для підприємців, які мають велику частку іноземних інве-стицій. Це одна з причин того, що іноземні інвестиції повільно над-ходять в економіку України.

Згідно з законодавством на території України можна створювати вільні (спеціальні) економічні зони. У таких зонах запроваджено спе-ціальний правовий режим економічної діяльності і порядок застосу-вання законів України.

З огляду на багатогранність зовнішньоекономічної діяльності та її важливість в Україні створена ціла система державного регулювання цієї сфери. Його проводить Україна як держава в особі органів у ме-жах їхньої компетенції, недержавні органи управління економікою (товарні, фондові, валютні біржі, торговельні палати тощо), які діють на підставі статутних документів, а також самі суб'єкти зовнішньо-економічної діяльності на засадах відповідних координаційних угод, укладених між ними.

ЗЕД в Україні регулюють за допомогою:

Законів України і передбачених ними актів митного (тарифного) і немитного регулювання, які видають державні органи України в ме-жах їхньої компетенції;

економічних методів оперативного регулювання (валютно-фінансових, кредитних та інших) у межах законів України;

рішень недержавних органів управління, які приймають згідно з їхніми статутними документами у межах законів України;

договорів, укладених суб'єктами ЗЕД, які не суперечать законам України.

Органи державного регулювання ЗЕД:

1. Верховна Рада України. У її компетенцію входить:

прийняття, зміна, анулювання законів;

затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики;

затвердження структури органів державного регулювання ЗЕД;

укладання міжнародних договорів;

запровадження спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяль-ності на території України;

затвердження списку товарів, експорт та імпорт яких підлягає лі-цензуванню або заборонений.

2. Кабінет Міністрів України:

визначає методи зовнішньоекономічної політики України;

координує діяльність міністерств, державних комітетів і відомств щодо регулювання ЗЕД;

координує роботу торговельних представників України в інших державах;

приймає нормативні акти з питань ЗЕД;

веде переговори й укладає міжнародні договори;

виносить на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо організації міністерств, державних комітетів і відомств - органів оперативного державного регулювання ЗЕД;

забезпечує складання платіжного балансу, зведеного валютного плану України;

вживає заходів щодо раціонального використання грошей Держав-ного валютного фонду України.

3. Національний банк України:

зберігає і використовує золотовалютний резерв України;

відстоює інтереси України у відносинах з центральними банками та іншими фінансово-кредитними установами інших держав і укладає з ними банківські угоди;

регулює курс національної валюти щодо грошових одиниць інших держав;

веде облік і розрахунок за наданими та одержаними державними кредитами і боргами, проводить операції з централізованими валют-ними ресурсами, які виділяють з Державного валютного фонду Ук-раїни в розпорядження НБУ та ін.

4. Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України:

забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики у разі виходу суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на зовнішній ринок, координує їхню діяльність;

проводить контроль за дотриманням усіма суб'єктами зовнішньо-економічної діяльності чинних законів України та умов міжнародних договорів України;

вживає заходів нетарифного регулювання ЗЕД, реєструє окремі види контрактів та ін.

5. Державне управління митного контролю України провадить митний контроль в Україні.

6. Антимонопольний комітет України контролює дотримання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності антимонопольного за-конодавства.

Органи місцевого управління та територіальні підрозділи органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України провадять регулювання ЗЕД у межах своєї компетенції, передбаченої законами «Про зовнішньоекономічну діяльність» та «Про місцеві Ра-ди народних депутатів України та місцеве самоврядування».

Державні органи, які регулюють ЗЕД, керуються законами і нор-мативними актами, прийнятими Верховною Радою України, Указами Президента і Декретами Кабінету Міністрів. Серед них основополож-ними є Закони України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про режим іноземного інвестування». Декрети Кабінету Міністрів Украї-ни «Про систему валютного регулювання і контролю», «Про єдиний митний тариф» та ін.

Важливим засобом регулювання ЗЕД є оподаткування. Згідно із законодавством України, зокрема Законом «Про внесення змін до За-кону України «Про систему оподаткування» від 18 лютого 1997 p., ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових плате-жів) і пільги щодо оподаткування не можуть бути запроваджені або змінені іншими законами України, крім законів про оподаткування. Мета та напрями регулювання експортно-імпортних операцій обумов-лені переважно в законодавстві про податок на додаткову вартість, акцизний збір, мито.

Зокрема, Законом України «Про податок на додану вартість» від З квітня 1997 p. № 168/97-ВР визначено об'єктом оподаткування опе-рації платників податку з: продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашен-ня кредиторської заборгованості заставодавця; ввезення (пересилан-ня) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (переси-лання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки; ви-везення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами мит-ної території України.

Загальна ставка податку запроваджена в розмірі 20%. Однак пода-ток за операції з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, обчислюють за нульовою ставкою (ст. 6.2). У тому числі за нульовою ставкою опода-тковують операції з:

- поставки для заправлення або постачання морських (океансь-ких) суден, які:

використовують для навігаційної діяльності, перевезення пасажи-рів або вантажів за плату, іншої комерційної, промислової або рибо-ловецької діяльності провадженої за межами територіальних вод України;

застосовують для рятування або надання допомоги у нейтральних або