які постійно проживають в Україні, за об'єкти, що перебувають за її межами, зараховують під час сплати ними податку на об'єкти в Україні. У цьому випадку розмір зарахованих сум податку, сплачених за межами України, не може перевищувати суми, що підлягає сплаті цими особами в Україні.
Зарахування сплачених за межами України сум податків, зазначе-них у частинах першій-третій цієї статті, провадять за умови письмо-вого підтвердження податкового органу відповідної іноземної держа-ви щодо факту сплати податку та наявності міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна й запобі-гання ухиленням від сплати податку.
Найважливішим засобом економічного регулювання зовнішньої торгівлі є митний тариф - систематизований перелік ставок митних тарифів, якими обкладають товари у разі імпорту або експорту з країни.
В Україні діє єдиний митний тариф, визначений відповідним за-коном.
Ставки митного тарифу - це податки, які збирають у випадку перетину товарами митного кордону. Це зумовлює підвищення ціни імпортованих (або експортованих) товарів, а отже дає змогу впливати на обсяг і структуру зовнішньої торгівлі країни.
Головні функції митного тарифу такі:
захист національних виробників від іноземної конкуренції;
забезпечення надходження коштів у державний бюджет;
поліпшення умов доступу національних товарів на зовнішні ринки;
поліпшення стану платіжного балансу.
В Україні застосовують такі види мит:
ввізні. Вони є найпоширенішим методом обмеження імпорту. Ними обкладають усі товари, які ввозять в Україну;
транзитні.
Вивізні мита в Україні сьогодні не застосовуються.
Ставки митного тарифу поділяють на такі:
преференційні - застосовують до товарів, імпортованих з держав, що утворюють з Україною економічні інтеграційні угруповання - зо-ни вільної торгівлі, митний союз та ін.;
пільгові - застосовують до товарів країн, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння;
повні - застосовують до товарів із решти країн.
За способом нарахування мита бувають:
адвалерні, які нараховують у відсотках до митної вартості товару (митна вартість товару включає ціну товару за рахунком-фактурою, а також такі фактичні витрати, як транспортування, страхування та ін-ше до перетину митного кордону. Визначають за офіційним курсом іноземної валюти, запровадженим НБУ);
специфічні, які нараховують у визначеному розмірі до одиниці вимірювання товару (маси, площі, об'єму та ін.);
комбіновані, які об'єднують специфічні й адвалерні мита. За характером походження мита поділяють так:
автономні, які вводять постановами державної влади країни неза-лежно від будь-яких угод з іншими державами;
конвенційні, які запроваджують у процесі укладання договору з іншою країною і фіксують у цьому договорі. Є також і специфічні види мит, зокрема такі:
спеціальні. Застосовують для захисту вітчизняних виробників від імпортних конкурентних товарів, для попередження недобросовісної конкуренції або у відповідь на дискримінаційні дії з боку інших дер-жав;
антидемпінгові. Відповідно до правил ГАТТ/ВТО вводять з ме-тою захисту від демпінгу. Їх застосовують у випадку виявлення фак-тів демпінгу, тобто імпорту на територію України за ціною, яка є сут-тєво нижчою від їхніх конкурентних цін у країні-експортері. Ставка антидемпінгового мита не може перевищувати різницю між конку-рентною оптовою ціною об'єкта демпінгу в країні експорту і заявле-ною ціною у разі його ввезення на територію України або різницю між ціною об'єкта демпінгу з України і середньою ціною українсько-го експорту подібних товарів;
компенсацйні. Застосовують у випадку ввезення на територію України товарів, для виробництва й експорту яких використано суб-сидії, якщо такий імпорт завдає шкоди вітчизняним виробникам по-дібних товарів. Ставка компенсаційного мита не може перевищувати розмір субсидії.
Спеціальні, антидемпінгові і компенсаційні мита вводять лише пі-сля спеціального розслідування, яке провадить Міністерство зовніш-ньоекономічних зв'язків і торгівлі України.
Практикують також сезонні мита, які запроваджують на окремі товари на період не більше чотирьох місяців.
Від обкладання ввізними митами в Україні звільнені товари, які ввозять: за договорами про вільну торгівлю; у межах виробничої коо-перації країн СНД; за угодами щодо надання Україні міжнародної технічної і гуманітарної допомоги; за угодами між Україною і США про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво; за угодою між Україною і ЄС щодо реалізації проектів технічної допомоги за про-грамою TACIS; за програмою технічної допомоги, яку надає Україні уряд Канади.
Згідно із Законом України «Про єдиний митний тариф» від обкла-дання імпортним митом також звільнено транспортні засоби, які ви-конують міжнародні валютні перевезення; валюту України, іноземну валюту, цінні папери; товари, які імпортують всеукраїнські та міжна-родні об'єднання громадян, що постраждали від Чорнобильської ка-тастрофи, та ін. Перелік решти товарів, які у разі імпорту в Україну не обкладають митами, наведено у Класифікаторі звільнень від об-кладання ввізним митом.
До економічних методів регулювання зовнішньоторговельних операцій належить і зміна валютного курсу національної грошової одиниці. Зокрема, девальвація національної валюти сприяє збільшен-ню експорту і гальмує імпорт товарів. Ревальвація валюти, навпаки, стримує експорт товарів і стимулює їхній імпорт.
Поряд з економічними методами регулювання зовнішньоторго-вельних операцій застосовують методи адміністративні, передусім ліцензування і квотування експорту та імпорту у випадках, коли погір-шений стан платіжного балансу, порушена рівновага щодо окремих товарів на внутрішньому ринку, потрібно забезпечити певну пропор-цію між імпортною та вітчизняною продукцією тощо.
Ліцензування ЗЕД ведуть у таких формах:
дозвіл на те, щоб займатися зовнішньоекономічною діяльністю;
дозвіл на проведення певної експортно-імпортної операції.
В Україні застосовують такі види ліцензій: генеральну; разову (індивідуальну); відкриту (індивідуальну).
Генеральна ліцензія - це відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції щодо певного товару і/або з певною країною (групою країн) упродовж періоду дії режиму ліцензування щодо цього товару.
Разова ліцензія (індивідуальна) - це разовий дозвіл, який має іменний характер. Його видають для виконання кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоторговельної діяльності на період, потрібний для виконання цієї операції.
Відкрита ліцензія (індивідуальна) - це дозвіл на експорт (імпорт) товару впродовж певного періоду часу (однак не менше одного міся-ця) з