вивчення варіантів планованих рішень для вибору найоптимальніших;

оперативне виявлення і вивчення відхилень від запланованих зав-дань у розвитку економіки;

аналіз ефективності використання ресурсів у процесі реалізації індикативного плану.

Аналіз економічного і соціального розвитку національної еконо-міки є вихідним для формування державного плану. Предметами економічного аналізу на макрорівні є тенденції, фактори, структурні змі-ни збалансованість, інтенсивність, ефективність суспільного вироб-ництва, народногосподарська кон'юнктура-Головним принципом системного аналізу є комплексність, що пе-редбачає використання широкого кола показників, за якими його проводять.

Найбільшу увагу треба приділяти аналізу найважливіших загаль-ноекономічних пропорцій з погляду соціальної спрямованості. Розпо-чинати доцільно з оцінки економічного і наукового потенціалу дер-жави. Кількісному та якісному аналізу підлягають земельні ресурси, запаси мінеральної сировини, водні й лісові ресурси та їх розміщення на території України. Характеризують також динаміку і структуру населення країни, формування її трудових ресурсів. Науковий потен-ціал оцінюють щодо кількості та складу наукових організацій, квалі-фікації зайнятих у них працівників, динаміки результативності їх дія-льності.

Основні фонди, як складову частину національного багатства, аналізують щодо їх технічного рівня і зношення. Характеризують об-сяги та якісний склад оборотних фондів, розміри обігових коштів, їхню обіговість.

Темпи економічного розвитку розглядають на підставі показників ВВП та національного доходу.

Аналіз темпів економічного розвитку доповнюють аналізом макроекономічних пропорцій. У їхньому складі виділяють частки фонду відшкодування, кінцевого продукту, фонду оплати праці та прибутку у виробленому національному доході; співвідношення між фондом споживання і фондом нагромадження; фондом виробничого нагрома-дження і ресурсами, потрібними для цього, необхідним та додатко-вим продуктами, грошовими доходами та видатками населення і роз-дрібним товарообігом; увезенням та вивезенням продукції; кількістю зайнятих і кількістю робочих місць; капіталовкладеннями і прирос-том основних фондів тощо. Аналіз макроекономічних пропорцій дає змогу виявити головні макроекономічні тенденції відтворювального процесу в державі. Для отримання цілісної картини аналізують сектор-ні й галузеві пропорції.

Під час передпланових досліджень аналізують та обґрунтовують фактори і джерела економічного зростання. Вплив факторів на темпи економічного зростання оцінюють із застосуванням методів індекс-ного, факторного і регресійного аналізу, економіко-математичного моделювання.

У системному аналізі важливе місце посідають показники зведено-го фінансового балансу, в тому числі державного бюджету. Головне завдання аналізу фінансових показників - визначення можливостей фінансування різних заходів, що передбачені в індикативному плані.

У процесі аналізу досліджують відтворення основних виробничих фондів, яке передбачає оцінку ресурсів, інвестицій (зокрема, капіта-ловкладень), їхньої структури в динаміці, тривалості відтворення ос-новних фондів, обсягів незавершеного будівництва.

Трудовий потенціал аналізують з огляду на освітній склад зайня-тих у народному господарстві, їхню статево-вікову структуру. Оці-нюють працезабезпеченість, аналізують динаміку зайнятості, продук-тивності праці, рівень оплати праці.

Аналіз динаміки і структури матеріальних витрат передбачає ви-значення питомих витрат сировини, матеріалів, енергії, палива на одиницю ВНП і порівняння цих показників з аналогічними показни-ками інших країн.

Цілісну картину функціонування економіки дає змогу доповнити аналіз головних характеристик міжгалузевих народногосподарських комплексів: паливно-енергетичного, конструктивних матеріалів, ма-шинобудівного, агропромислового, інвестиційного, транспортного, а також окремих галузей національної економіки.

Спеціально в економічному аналізі виділяють вивчення ходу рин-кових реформ, результатів їхнього впливу на прискорення та ефектив-ність соціально-економічного розвитку держави.

На рівні регіонів економічний і соціальний розвиток аналізують у розрізі двох головних груп показників. Перша з них характеризує ре-гіон як виробника матеріальних благ і послуг, призначених для задо-волення потреб регіону, держави і поставки їх на експорт, друга - як споживача матеріальних благ і послуг усіма галузями й населенням, які надходять у порядку міжрегіонального обміну.

На рівні галузей, об'єднань, підприємств аналізують показники організаційно-технічного й економічного рівня виробництва.

Зміст балансового методу планування полягає у застосуванні сис-теми розрахунків, які пов'язують потреби суспільства з ресурсами за допомогою системи економічних балансів. Через показники балансів визначають кількісні співвідношення між виробництвом і споживан-ням матеріальних благ, національного доходу тощо. У цьому випадку всі економічні взаємозв'язки в народному господарстві відображені в певних кількісних пропорціях з урахуванням наявних і можливих ре-сурсів. Найважливіші баланси національної економіки є органічною складовою Державної програми економічного і соціального розвитку України.

На практиці баланси звичайно є двосторонньою таблицею або таблицею, розділеною на верхню і нижню частини.

Усі баланси класифікують за різними ознаками. За видом виробничих ресурсів їх поділяють на баланси матеріальних, трудових, природних, фінансових ресурсів і виробничих потужностей, див. рис).

Рис. Система балансів, які використовують під час розробки Державної програми економічного і соціального розвитку (індикативного плану)

Матеріальні баланси у системі економічних балансів посідають провідне місце. Вони відображають рівність ресурсів сировини, матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів тощо за всіма джерелами надходження і їх розподілом.

Залежно від значення конкретних видів продукції матеріальні баланси розробляє Міністерство економіки України, Держкомресурсів,

інші міністерства, а також економічні служби облдержадміністрацій.

Розрахунки балансового типу ведуть також у разі формування планів

на підприємствах і в територіальних органах управління міського районного рівнів.

За охопленням кількості видів матеріальних ресурсів розрізняють: одно- і багатопродуктові (міжпродуктові і комплексні) матеріальні баланси,

Типові однопродуктові матеріальні баланси розробляють за фор-мою, наведеною у табл.

Таблиця. Схема однопродуктового балансу

.

1 РЕСУРСИ | II. РОЗПОДІЛ

.1. Залишки на початок року:

у постачальників у споживачів

2.Виробництво (видобуток, заготівлі)

3.Імпорт

4. Інші надходження |

1. Виробнично-експлуатаційні потреби

2. Капітальне будівництво

3. Ринковий фонд

4. Експорт

5. Інші витрати (поповнення державних резервів тощо)

6. Залишки на кінець року:

у постачальників у споживачів

Усього ресурсів | Усього розподілено

Багатопродуктові матеріальні баланси розробляють у натураль-них, умовно-натуральних показниках, або у грошовому вираженні. Прикладом застосування умовних одиниць для складання балансу є баланс паливно-енергетичний (умовне паливо). Прикладом зведеного матеріального