Реферат з ДРЕ

План

Видатки бюджету на виплату пенсій окремим категоріям громадян.

Фінансування закладів і програм соціального забезпечення неповнолітніх і молоді.

Видатки на утримання будинків-інтернатів для престарілих та інвалідів.

Видатки, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

1. Видатки бюджету на виплату пенсій окремим категоріям громадян

Пенсійне забезпечення завжди відігравало помітну роль у діяльності будь-якої держави. З прийняттям Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", "Про статус і соціальний захист гро-мадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастро-фи", "Про державну службу" та низки інших законодавчих актів практично завершився процес створення єдиної всеохоплюючої системи пенсійного забезпечення в Україні.

Пенсійне забезпечення в Україні є державною системою, яка становить основну складову системи соціального захисту населення. Реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення здійснює Міністерство праці та соціальної полі-тики й Міністерство фінансів України. Управління фінансами пенсійного забезпечення здійснює Пенсійний фонд України, а обіг коштів у пенсійній системі відбувається через банківські установи та відділення зв'язку.

Система охоплює всіх непрацездатних громадян похилого віку, інвалідів, осіб, котрі втратили годувальника, виплати яким проводяться у формі пенсій, надбавок і підвищень до пенсій, компенсаційних виплат, додаткових пенсій.

Кошти на реалізацію Державної пенсійної програми форму-ються за рахунок надходжень від:—

обов'язкових внесків підприємств, установ, організацій;—

обов'язкових внесків громадян;—

додаткових і спеціальних зборів;—

коштів державного бюджету;—

інших надходжень.

Мінімальна трудова виплата, що здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", складається із розрахункового розміру мінімальної пенсії за віком 50 грив-ні та цільової грошової допомоги. Мінімальна виплата станом на 1 квітня 2003 року становила 80 гривень.

У межах мінімальної пенсії за віком-станом на 1 січня 2001 року пенсія була призначена 1048101 особі, що становить 7,9 відсотка загальної чисельності пенсіонерів. Станом на 1 січ-ня 2001 року виплати разом із цільовою допомогою одержують 3,4 млн. осіб, у тому числі 1,9 млн. пенсіонерів за віком при повному стажі роботи, що становить 14,5 % загальної чисель-ності пенсіонерів.

Пенсії по старості й за вислугу років становили на 1 січня 2001 року 75 відсотків від усіх пенсій, що призначаються відпо-відно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". Загаль-ний пенсійний вік становить: 55 років — для жінок, 60 років — для чоловіків. Для призначення повної трудової пенсії за віком необхідно мати 20 років трудового стажу для жінок, 25 років — для чоловіків.

Пенсії при неповному стажі станом на 1 січня 2001 року із загальної чисельності пенсіонерів одержували 172957 осіб, або 1,6% від загальної чисельності пенсіонерів за віком.

Із числа пенсіонерів, які одержували пенсії станом на 1 січ-ня 2001 року, пенсії на пільгових умовах за списком № 1 вип-лачувалися: жінкам у віці до 55 років — 81217 особам, чолові-кам у вітті до 60 років — 161577 особам.

У загальній чисельності пенсіонерів пенсіонери-інваліди станом на 1 січня 2001 року становили 16,2 відсотка. Із числа інвалідів І та II групи чоловіків до 60 років — 262805 осіб, жі-нок до 55 років — 206111 осіб.

Пенсії у разі втрати годувальника становлять 8,2 відсотка від усіх пенсій, що були призначені станом на 1 січня 2001 ро-ку відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". Загальна чисельність пенсіонерів, які одержують пенсію у разі втрати годувальника, — 841114 осіб, із них: на одного непра-цездатного — 596126 осіб (70,9%); на двох непрацездатних — 183663 особи (21,8%); на трьох і більше — 61355 осіб (7,3%).

Характерними рисами існуючої пенсійної системи є низький рівень пенсій, старіння населення, збільшення кількості достро-кових пенсіонерів, нестача коштів у Пенсійному фонді. Тому вкрай гострою стає проблема реформування пенсійного забезпе-чення. Найпроблемнішими питаннями продовжують залишатися: низькі розміри пенсій; відсутність диференціації трудових пенсій і відсутність джерел фінансування пенсій пенсіонерам у сільській місцевості; надання відстрочок, розстрочок і списання заборгова-ності із сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страху-вання, що набуло системного характеру; постійне збільшення кількості пільгових категорій пенсіонерів; недостатнє пенсійне забезпечення осіб, які отримують пенсії через інвалідність та у ра-зі втрати годувальника; невизначеність порядку управління тим-часово вільними коштами Пенсійного фонду тощо.

У рамках існуючої пенсійної системи цих проблем не розв'язати. Застосування в подальшому принципу, за яким сьогод-ні проводиться підвищення мінімальних пенсій, дискредитува-тиме ідею соціальної справедливості щодо тих пенсіонерів, хто працював довше і мав більший заробіток (тобто зробив більший внесок у систему соціального забезпечення), призведе до зрів-нялівки. Наступні кроки з підвищення розмірів пенсій слід зосередити на поступовому збільшенні (знятті) існуючих макси-мальних обмежень у розмірах пенсій, що нараховуються відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Істотною проблемою, яку матиме солідарна пенсійна систе-ма України в майбутні десятиліття, є зменшення кількості пра-цівників при одночасному збільшенні кількості пенсіонерів. Це загальнолюдська проблема старіння населення, задля розв'я-зання якої більшість країн світу реформували або прагнуть ре-формувати власні пенсійні системи.

Протягом найближчого часу необхідно запровадити такі за-ходи:—

поступово розширити період і сукупний дохід, які вико-ристовуються як база для розрахунку пенсії;—

запровадити жорсткіші нормативні положення, спрямо-вані проти зловживань у пенсійній системі, скасувати всі інші соціальні пільги, які до неї прив'язані, та положення щодо ви-няткових привілеїв;—

у платіжних відомостях зазначати суми відрахувань пра-цівників і роботодавців до пенсійних фондів, щоб підняти сві-домість щодо витрат на пенсійне забезпечення;—

зменшити суми пенсійних відрахувань із метою знижен-ня фінансового тиску на платників;—

поступово, за рахунок зменшення тіньового сектору збільшувати кількість платників пенсійних внесків.

Держава зобов'язана привести під законодавче регулювання окремі приватні пенсійні фонди, які