Курсова робота

Приватизація як ключова умова ринкової трансформації вітчизняної економіки

Зміст

Вступ

Під час переходу до ринкової економіки в Україні, як і в інших постсоціалістичних країнах, здійснення реформ зіткнулося з рядом об’єктивних труднощів, першочерговою серед яких, безумовно, можна назвати проблему власності.

Процес реформування відносин власності в Україні супроводжується здійсненням політики роздержавлення та приватизації, пов’язаної зі структурною перебудовою економіки, змінами у формах господарювання і, отже, перетвореннями в продуктивних силах та виробничих відносинах.

Коло питань, пов’язаних із здійсненням процесу роздержавлення, торкається всіх сфер соціально-економічного життя. З’ясування їхньої сутності має кардинальне значення як при аналізі пережитого країною періоду, так і гаданих можливостей її майбутнього. Тому проблеми роздержавлення власності відносяться до числа найбільш актуальних проблем сучасного становища України, у них зосереджені найбільш складні в теоретичному відношенні і важкі для практичного вирішення питання розвитку країни.

Економічні реформи у багатьох пострадянських країнах значною мірою явля-ють собою процес передачі повноважень з прийняття економічних рішень від держа-вних органів до приватного сектору. Цей процес охоплює не лише передачу держав-ного майна у приватну власність, а також і створення ринкових інституцій та усвідом-лення нової, зміненої ролі держави у економічному житті.

Перехідна економіка має налагодити ефективний та прозорий процес прива-тизації, що сприятиме якнайкращому використанню ресурсів країни.

Основним завданням приватизації для будь-якої країни та для України зокрема є підвищення ефективності роботи підприємств. Успішно проведена приватизація дає змогу відшукати ефективного власника, який буде зацікавлений у роботі підприємства та у отриманні ним максимального прибутку.

У роботі розглядаються основні правові аспекти приватизації в Україні, її способи та вплив на економіку. Наводяться приклади приватизаційних процесів у різних країнах світу для кращого розуміння поняття і процесу приватизації. Розглядаються наслідки приватизації для України, які є як позитивними, так і негативними.

Приватизація як основа структурної перебудови економіки

Одним з елементів економічної політики і однією з найважливіших функцій держави у період переходу до ринку є зміна економічної структури – створення структури змішаної економіки.

Структура змішаної економіки формується через роздержавлення і приватизацію. Поняття „роздержавлення” і „приватизація” не ідентичні. Роздержавлення – глибший процес, його метою є прискорене створення потрібних для повноцінної ринкової економіки різноманітних суб’єктів підприємницької діяльності, ліквідація майнової монополії держави у підприємницьких відносинах. Воно передбачає:

роздержавлення економіки (ліквідацію диктату плану, централізованого розподілу ресурсів тощо);

комерціалізацію діяльності державних підприємств (запровадження принципу самостійного господарювання);

демонополізацію виробництва та розвиток конкуренції;

приватизацію державної власності, тобто її перехід у приватні форми (власне приватна, індивідуальна, кооперативна, колективна, акціонерна, змішана та інші).

Роздержавлення не означає, що держава перестає грати важливу роль в ринковій економіці. Зменшуються масштаби державного підприємництва, але держава залишається структурним елементом змішаної економіки.

Зміну форми державної власності провадять через комерціалізацію, корпоратизацію (акціонування) тощо. Це супроводжується зняттям підприємств з державного фінансування і переведенням на приватне кредитування, що розвантажить бюджет.

Важливим завданням перехідного періоду для будь-якої країни є широкомасштабна приватизація державного майна та лібералізація економіки. Приватизація – один із двох можливих шляхів виникнення приватної власності на матеріальні засоби виробництва у перехідній економіці (другий – створення нових підприємств вітчизняними чи іноземними підприємцями).

Приватна власність – одна із підвалин, на яких тримається сучасна ринкова економіка. Для того, щоб у країні, яка провадить перехід від командно-адміністративної системи до ринкової економіки, почав формуватися підприємницький сектор, насамперед потрібно відновити інститут приватної власності та приватизувати значну частину державного майна.

Проведення приватизації – не мета, а засіб підвищення продуктивності праці й ефективності підприємства. На неї покладено функцію каталізатора виникнення нових економічних відносин у суспільстві загалом.

Перехід до ринкових відносин і ефективне функціонування ринкового механізму самоуправління можливі тільки за умови, коли основна частина товаровиробників підприємств буде володіти свободою господарської діяльності і підприємництва; коли вони будуть мати право для використання належного їм орендованого або переданого в користуватися майна, самостійно визначати виробничу програму, вибирати постачальників і споживачів, призначати ціни, розпоряджатися прибутком, що залишається після сплати податків, вирішувати інші питання, пов'язані з господарською діяльністю і розвитком виробництва.

Саме в умовах ринкової економіки і діють положення, що забезпечують формування можливостей для вільного вибору форм власності і господарювання шляхом роздержавлення і приватизації.

Успішно проведена приватизація допомагає виконати певні завдання, а саме:

сформувати ринкові відносини;

роздержавити систему управління, відшукати ефективного власника та прогресивні механізми управління;

полегшити тягар державного бюджету та збільшити надходження до нього додаткових коштів;

сформувати соціальний прошарок приватних власників як основу нового суспільно-політичного і економічного устрою;

залучити інвестиції для оновлення основних фондів підприємств;

організувати фондовий ринок як механізм розподілу та перерозподілу капіталу.

За допомогою приватизації та подрібнення великих підприємств країни з перехідною економікою можуть створити конкурентне середовище, необхідне для підприємницької діяльності.

Поряд з приватною власністю важливими підвалинами ринкової економіки є конкуренція та ціновий механізм узгодження взаємодії економічних суб’єктів. Отже, сама лише приватизація автоматично не може підвищити ефективності функціонування економічної системи. Для покращення розподілу і використання ресурсів потрібні також добре відлагоджені ринки, здатні забезпечувати підприємців і власників ресурсів відповідними економічними стимулами.

Пострадянські країни досить часто розпочинали ринкову трансформацію своєї економіки в умовах переважання великих державних промислових підприємств над малими і середніми. Інакше кажучи, більшу частину промислових товарів виробляли державні монополії або, у кращому випадку, олігополії. Конкуренція ж передбачає обов’язкову наявність на ринку великої кількості незалеж-них продавців і покупців конкретного продукту або ресурсу та можливість для них вільно входити в галузь або виходити з неї. Тому важливим завданням перехідного періоду в цих країнах є демонополізація економіки,