ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ. Державу, що займає центральне місце у політичній системі, від інших інститутів відрізняє ряд рис. Такі риси називають ознаками держави. Це: суверенітет влади (тобто її верховенство, єдність, неподільність, загальність); наявність особливої публічної влади, від-особленої від решти суспільства (тобто системи органів впровадження влади — так званий апарат); територія (відокремлена кордонами частина земної кулі, населення якої поділяється за адміністративно-територіаль-ними одиницями, а не за родовими, племінними чи за іншими ознаками кровної спорідненості); наявність обов'язкових правил поведінки, що вста-новлюються і охороняються державою (правових норм); система податків, що встановлюються для утримання державного апарату.

ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ — це основні напрямки діяльності держави, що характеризують її призначення у суспільстві. Залежно від поділу влади, ролі в управлінні суспільством, сфери впливу та сфери здійснен-ня, терміни виконання, функції держави традиційно поділяють на зовнішні та внутрішні. Зовнішніми функціями держави є: участь у міжна-родному співробітництві, у вирішенні загальнолюдських проблем, у реалізації загальновизнаних принципів міжнародного права та встанов-лення дипломатичних відносин з іншими державами, оборона своєї країни від зовнішнього нападу або анексії. Внутрішніми функціями держави є: економічна, соціальна, культурна, науково-організаторська, охорони і захисту конституційного ладу, прав і свобод кожного грома-дянина та ін.

ФОРМА ДЕРЖАВИ. КЛАСИФІКАЦІЯ ДЕРЖАВ ЗА ЇХ ФОРМОЮ. Кожна держава має відмінний від інших держав спосіб організації та здійснення політичної влади. Цей спосіб називають поняттям «форма держави». Поняття форма держави розкривається в характеристиці трьох її елементів: форми правління, форми державного устрою, політичного режиму.

Форма державного правління — це організація найвищих органів державної влади та порядок утворення їх. Згідно з цим усі держави по-діляють на республіки (парламентські, президентські, змішані) і мо-нархії (абсолютні, конституційні, теократичні, дуалістичні).

Форма державного устрою — територіальна або національно-тери-торіальна організація держави з відповідним розподілом влади. За цією ознакою виділяють прості держави (унітарні) та складні (федерації, кон-федерації, імперії).

Політичний режим — сукупність способів та методів здійснення по-літичної влади. Видами політичного режиму є демократичний (лібераль-ний, консервативний, радикальний) та авторитарний (фашистський, тоталітарний, військово-диктаторський). Основними ознаками демо-кратичного режиму є: політичний плюралізм, вільне існування всіх видів форм власності, пріоритет загальнолюдських цінностей, рівноправність громадян держави, демократизм в управлінні та правосудді, пріоритет методів переконання над методами примусу та ін. Ознаками недемо-кратичного режиму є детальна регламентація всіх сторін суспільного життя, централізація управління, узурпація влади в руках особи чи прав-лячої верхівки, репресивний тиск на суспільство, обмеження прав та свобод громадян.

ДЕРЖАВА І ЛЮДИНА. Між державою і особою існує взаємозв'язок. Найбільш характерним зв'язком особи (людини з поєднанням соціаль-них характеристик) є громадянство, визначеність її правового статусу. Держава визнає особу, її життя, забезпечує умови для здійснення нею прав та свобод, забезпечує рівні можливості в користуванні ними.

ВИСНОВКИ. Держава — універсальна політична форма організації суспільства, центральний елемент політичної системи, що характери-зується притаманними їй ознаками, виконує визначені функції, різниться за формою правління, формою державного устрою та політичним ре-жимом.

Перевір себе!

1. Сукупність організацій, об'єднань називають: державою, політикою, політичною системою.

2. Правильно визначте теорію походження держави: економічну —, психологічну —, патріархальну — як: результат розвитку сім'ї; результат появи приватної власності; результат природи людини.

3. Основні напрямки діяльності держави, що характеризують її призначення у суспільстві — це (продовжте речення): ознаки держави, функції держави, форми держави.

4. Форма держави — це (правильно визначте поняття): а) відмінні риси політичного інституту; б) спосіб організації та здійснення влади.

5. Перерахуйте основні складові форми держави. 6. За формою правління держави поділяють —, за формою державного устрою —, за політичним режимом, — на:

а) демократичні та тоталітарні; б) республіки та монархії;

в) прості та складні.

7. Республіки бувають (продовжіть речення).

Федерація, конфедерація, імперія — це складні чи прості держави?

9. Громадянство — це форма взаємозв'язку між (вставте пропущене).

Поміркуй!

1. Складіть схему класифікації держав за їх формою.

2. Складіть таблицю: «Теорії походження держави» за схемою:

Назва теорії |

Основний зміст

3. Визначте форму правління, державний устрій та політичний режим України.

4. Складіть таблицю «Ознаки та функції держави» за схемою:

Зміст |

Ознаки держави |

Функції держави

5. Схарактеризуйте зв'язок між державою та особою.

тема: ПРАВО СОЦІАЛЬНІ НОРМИ.

Кожне суспільство потребує регулювання відносин між його членами, охорони та захисту таких відносин. Таке регулювання і охорона суспільних відносин здійснюються за допомо-гою соціальних норм. Соціальні норми — це загальні правила поведін-ки людей у суспільстві, які є результатом діяльності її певної частини чи всього суспільства і забезпечуються різними засобами впливу. Залежно від способу їх утворення і забезпечення їх поділяють на: юридичні (пра-вові), моральні, корпоративні (політичних партій, об'єднань грома-дян), звичаї, традиції. Останні два види є попередниками правових норм, порушення яких викликає лише громадський осуд.

ПОНЯТТЯ ПРАВА. Держава, як регулятор суспільних відносин, вста-новлює загальнообов'язкові правила поведінки і забезпечує їх дотри-мання та здійснення у повсякденному житті. Такі правила поведінки називаються нормою права. Сукупність норм права характеризують поняття право.

ОЗНАКИ ПРАВА. До основних ознак права можна віднести: 1) пра-во — це система правових норм; 2) норми права — носять загально-обов'язковий суспільний характер; 3) характеризуються системністю та взаємозв'язком; 4) складаються в правові інститути, галузі права;

5) формально визначені та закріплені в