Право на таємницю кореспонденції може також обмежуватись у випадках, що прямо встановлені законодавством. Так, зокрема, у випадку, коли в кореспонденції міститься докази, що мають значення для вирішення справи, то вона може бути долучена до судової справи і незалежно від згоди на це фізичних осіб, яких вона стосується. Однак з метою захистити дане право від можливих порушень з боку інших осіб, ЦК забороняє поширення отриманої внаслідок цього інформації.

Ще одним обмеженням цього права є надана законом можливість порушити право на таємницю кореспонденції з метою запобігання злочину чи з’ясування істини під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо. Однак в будь-якому випадку лише в судовому порядку повинна доводитись легітимність порушення цього права, а також підтвердження того, що це порушення здійснювалось з метою запобігання злочину чи з’ясування істини під час розслідування кримінальної справи, а також те, що іншими способами одержати інформацію неможливо.

Право на захист інтересів фізичної особи, яка зображена на фотографіях та інших художніх творах.

Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомки, який передбачений ст. 307 ЦК, є істотною гарантією реалізації багатьох особистих немайнових прав: права на індивідуальність, права на особисте життя, права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації тощо.

Під поняттям “фото-, кіно-, теле-, чи відеозйомка” слід розуміти процес фіксації фактів на відповідні фото-, кіно-, теле-, чи відеоносії. Оскільки процес відповідної зйомки може суттєво порушувати певні особисті немайнові права фізичної особи, то ЦК визначає, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле-, чи відеоплівку лише за її згодою. Згода фізичної особи може виражатись як уписьмовій так і в усній формі, в залежності від обставин, при яких проводиться відповідна зйомка.

В окремих випадках згода особи на зйомку припускається, тобто фізична особа вважається такою, що погодилась на зйомку, аж поки вона не висловить своє заперечення проти цього. До таких випадків презумпції згоди на знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле-, чи відеоплівку належать зйомки, які проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах ті інших заходах публічного характеру. У випадку, коли фізична особа заперечила щодо її фіксації на відповідну плівку, то зйомка має бути припинена, а моменти з її участю вилучені. І при цьому зовсім неважливо, чи ця зйомка проводилась відкрито, чи методами “прихованої камери”.

Але окрім випадків заборони зйомки, ЦК також надає фізичній особі можливість захисту і у випадку, коли вона попередньо погодилась на зйомку. В цьому випадку фізична особа має право вимагати припинення її публічного показу в тій частині, в якій це стосується її особистого життя. Це означає, що, наприклад, коли відзнятий цикл передач про відому людину, в одній з яких вона поширила інформацію, яка стосується її особистого життя, а потім передумала щодо оприлюднення цієї інформації, то вона вправі вимагати від відповідної телерадіокомпанії вилучення даної частини інтерв’ю з даного цикла. Аналогічно, коли фотомитець здійснив серію знімків і створив виставу, то будь-яка особа, яка вважає, що певна фотографія з її зображенням якимось чином порушує її права на таємницю особистого життя, то вона вправі вимагати вилучення цієї фотографії з виставки. Зрозуміло, що процес демонтажу відзнятого матеріалу чи виставки є досить тривалим і складним, і тому особи, які проводили відповідні зйомки за попереднім погодженням з фізичною особою мають повне право вимагати від останньої відшкодування всіх витрат, що пов’язані з демонтажем виставки чи запису. До переліку витрат слід віднести як реальні збитки, так і упущений прибуток, а також моральну шкоду.

Право на проведення фото-, кіно-, теле-, чи відеозйомки виключно за згодою особи в окремих випадках, що прямо передбачені в законі, може бути обмежене. Так, наприклад, оперативні підрозділи для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених законом підстав, мають право здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно-, і відеозйомки.

Охорона інтересів фізичної особи, яка зображена на фотографіях та інших художніх творах також спрямована на певний всебічний і своєчасний захист різних особистих немайнових прав фізичної особи.

Охорона інтересів фізичної особи, яка зображена на фотографіях, інших художніх творах, наприклад, картинах, скульптурах, воскових фігурах, чеканках, різьбленнях, вишиванках тощо здійснюється шляхом заборони публічного показу відтворення та розповсюдження без волі на те цієї особи. При цьому охорона інтересів особи припускає не тільки згоду на зображення фізичної особи на цих художніх творах, а й дозвіл на публічне поширення цього твору. У випадку смерті фізичної особи згоду на такий публічний показ, відтворення та розповсюдження художнього твору мають діти, вдова (вдівець), а якщо їх немає – батьки, брати і сестри померлого. Згода цих осіб має вирішальне значення і у випадку, коли померла особа за життя дала свою згоду на публічний показ, відтворення і розповсюдження цього художнього твору. Вказані особи мають право, відшкодувавши витрати особи. Яка здійснювала публічний показ, відтворення чи розповсюдження художнього твору, відкликати попередню згоду померлого.

По-іншому вирішувати питання, коли фізична особа позувала авторові за плату, наприклад, натурник. В цьому випадку художній твір може бути публічно показаний, відтворений або розповсюджений без згоди зображеної особи. Однак і в цьому випадку особа, яка позувала автору фотографії, іншого художнього твору за плату,