Обмеженням цього права є передбачена у п. 3 ст. 308 ЦК моливість розповсюдження фотографії без дозволу фізичної особи, яка на ній зображена, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів (наприклад, служба розшуку загублених дітей) або інтересів інших осіб (наприклад, оголошення про розшук рецидивіста).

Право на свободу творчості

Право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, що передбачено ст. 309 ЦК, є важливою гарантією всебічного і гармонійного розвитку особи в суспільстві. Під поняттям “свободи літературної, художньої, наукової і технічної творчості” слід розуміти можливість особи на власний розсуд і відповідно до своїх можливостей визначати сферу та зміст і форму творчості.

Проте свобода творчості не тотожна поняттю вседозволеність. І тому у випадку, коли дана творчість суперечить закону чи моральним засадам суспільства, наприклад, пропагує ідеї фашизму, расизму, тероризму та інших суспільно небезпечних явищ, то така діяльність може і повинна бути обмежена.

Творчість – це цілеспрямована інтелектуальна діяльність людини, результатом якої є щось якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю. Творчою може бути діяльність людини в будь-якій сфері суспільного життя. За своєю цілеспрямованістю творчість може бути поділена на духовну і науково-технічну. Духовна творчість – це творча діяльність гуманітарного характеру, спрямована на збагачення внутрішнього світу людини (література, мистецтво, радіо, телебачення тощо). Результатами науково технічної творчості є винаходи в усіх галузях людської діяльності, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, фірмові назви і комерційні позначення, інформаційна продукція, селекційні досягнення.

Гарантією здійснення даного права є заборона здійснювати цензуру творчої діяльності. Поняття “цензура” законодавчо не визначене, але під цензурою слід розуміти будь-яке неправомірне втручання в процес творчої діяльності, яке здійснюється з боку органів державної влади чи місцевого самоврядування, чи посадових осіб, а також з боку інших фізичних та юридичних осіб. Причому цензура може здійснюватись як активними діями (редагування, заборона до друку тощо), так і пасивними (відмова від виконання обов’язку сприяти творчій діяльності).

Цивільно-правове регулювання і охорона творчості, яка знаходить своє втілення в певних матеріалізованих результатах творчості здійснюється відповідно до Книги IV ЦК України.

Право на місце проживання і недоторканість житла

Місце проживання фізичної особи, згідно зі ст. 29 ЦК визначається житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Право на місце проживання включає в себе такі основні повноваження:

1) володіння місцем проживання, тобто можливість особи мати одно чи декілька місць проживання

2) використовувати своє місце проживання, тобто це гарантована законом можливість набувати цивільних прав і виконувати цивільні обов’язки за місцем проживання, якщо інше не передбачено законом чи домовленістю між сторонами. Саме за місцем проживання особі надходять всі офіційні звернення, повідомлення тощо

3) вільно обирати та змінювати місце проживання, тобто передбачена можливість вільно обирати країну, населений пункт, де буде розташоване місце проживання, а також безпосереднє місце проживання.

Ст. 311 ЦК гарантує фізичним особам право на недоторканість житла. Житло – будь-яке приміщення, що призначене чи прилаштоване для постійного чи тимчасового проживання фізичних осіб. Цим поняттям охоплюються будинки, квартири, службові квартири, садиби, жилі кімнати, кухня, ванна, туалет, коридор, балкон, підвал, горище, прибудови, кімнати в готелях, гуртожитках, санаторіях та будинках відпочинку, палата в лікарні, каюта на пароплаві, купе у вагоні тощо. При цьому режим недоторканості житла не поширюється на службові приміщення, камери в слідчих ізоляторах тюрмах тощо. Для цих категорій приміщень передбачається спеціальний правовий режим.

Гарантією реалізації права на недоторканість житла є заборона проникнення до нього чи до іншого володіння фізичної особи. Терміном проникнення охоплюється не лише недопустимість входження до нього попри волю фізичної особи інших осіб, а також і інші форми отримання інформації про те, що відбувається в будинку, наприклад, за допомогою пристроїв для підслуховування.

Ст. 311 ЦК допускає можливість проникнення до житла попри волю особи, не інакше як за вмотивованим рішенням суду. Це можливо у випадках, коли працівники відповідних правоохоронних органів отримують санкцію на огляд чи обшук житла на підставах і в порядку, передбаченими законом.

Проникнення в житло фізичної особи, як виняток, допускається і без вмотивованого рішення суду. ЦК визначає такі невідкладні випадки:

1) пов’язані з рятуванням життя людей і майна

2) пов’язані з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.

За наявності таких обставин обшук житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді. При цьому в протоколі зазначаються причини, що обумовили проведення обшуку без постанови судді. Протягом доби з моменту проведення такої дії слідчий направляє копію протоколу обшуку прокуророві.

Ще однією гарантією недоторканості житла є заборона виселення фізичної особи або іншим чином примусового позбавлення її житла, крім випадків, встановлених законом. До таких випадків слід віднести викуп житла у зв’язку з викупом земельної ділянки для суспільних потреб, викуп житла, яке є пам’яткою історії чи культури, конфіскація будинку за вироком суду у зв’язку з вчиненням злочину.

Право на вибір роду занять

Важливою гарантією всебічного і гармонійного розвитку особистості є право на вибір роду занять, яке передбачає ст. 312 ЦК України. Дане право означає, що фізична особа наділена