Однак забезпечення здійснення особистих немайнових прав тільки з боку органів державної влади, влади АРК та місцевого самоврядування було б недостатньою гарантією. Адже особа вступає в суспільні відносини не тільки з органами влади, а й з іншими учасниками суспільних відносин, які також можуть своїми діями перешкоджати своєчасному та повному здійсненню фізичною особою своїх особистих немайнових прав. Для усунення таких негативних наслідків їх діяльності ЦК вводить правило, згідно з яким юридичні особи. Їх працівники зобов’язані утримуватися від дій, якими ці права можуть бути порушені.

Однак для повноти забезпечення здійснення фізичними особами особистих немайнових прав ЦК вводить загальне правило, згідно якого діяльність фізичних і юридичних осіб не може порушувати особисті немайнові права інших фізичних осіб, незалежно від того, чи пов’язані вони певними взаємними правилами та обов’язками один щодо одного, чи ні. Цим самим фактично узаконюється загальна заборона здійснювати діяльність, якою можуть бути порушені особисті немайнові права, внаслідок чого вона припускається неправомірною.

Незважаючи на пріоритетність особистих немайнових прав порівняно з іншими цивільними правами, на їх не відчуженість від особи-носія та неможливість відмови від них чи позбавлення їх з боку інших осіб, ЦК передбачає можливість обмеження особистих немайнових прав фізичної особи за обсягом та змістом.

Ст. 274 ЦК України не передбачає конкретних обставин, за яких особисті немайнові права можуть бути обмежені. Натомість встановлюється ієрархічність обмеження цих прав. Так, якщо особисте немайнове право встановлюється Конституцією України, то і обмежене воно може бути виключно нею (ст. 64 Конституції України), а не ЦК чи іншими законами.

Захист особистих немайнових прав

Необхідність встановлення засад захисту особистих немайнових прав зумовлена тим, що фізична особа може зазнати певних перешкод при реалізації цих прав, які можуть виражатись у вчиненні протиправних посягань з боку інших осіб. В цьому випадку особа наділена правом захисту.

Право на захист особистих немайнових прав – це регламентоване правове регулювання на випадок оспорення, невизнання, виникнення загрози порушення особистого немайнового права, змістом права на захист особистих немайнових прав є такі повноваження:

1) вимагати не порушення цих прав

2) вимагати припинення всіх діянь, якими порушуються ці права

3) вимагати відновлення цих прав у випадку їх порушення.

ЦК наділяє особу можливістю застосування для захисту свого особистого немайнового права від протиправного посягання з боку інших осіб:

1) загальні способи захисту

2) спеціальні способи захисту, які встановлені для певної категорії прав в цілому, та конкретного права зокрема.

Слід зауважити, що незважаючи на назву “загальні способи захисту цивільних прав, що вказує на їх універсальність щодо всіх категорій прав, не всіх їх універсальність щодо всіх категорій прав, не всіх їх можна застосувати для специфіки відповідного права, способу його порушення та наслідків, що спричинило це порушення.

Спеціальні способи захисту поділяються на 2 підгрупи:

1) ті, що можуть застосовуватись до всіх прав даної категорії (відновлення порушеного особистого немайнового права (ст. 276 ЦК)

2) ті, що можуть застосовуватися тільки до певного особистого немайнового права, наприклад, можливість вимагати виправлення імені у випадку його порушення (ч. 3 ст. 294 ЦК).

При цьому особа може застосувати як один спосіб захисту так і їх сукупність, незалежно від того, чи відносяться вони до загальних, чи до спеціальних. Головне, щоб застосування цього способу (способів) захисту відповідало змісту особистого немайнового права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення, а також забезпечувало ефективність даного захисту.

Строки позовної давності до вимог про захист особистих немайнових прав не застосовуються, крім випадків, що прямо передбачені законом (вимога про спростування інформації, поширеної у засобах масової інформації (п. 2 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Поновлення порушеного особистого немайнового права

Найважливішим із спеціальних способів захисту, яким можуть бути захищені майже всі особисті немайнові права, є їх поновлення у випадку порушення. Цей спосіб захисту може бути застосований за наявності сукупності таких умов:

1) порушення особистого немайнового права, а це означає. Що у випадку загрози порушення, оспорення чи невизнання цей спосіб захисту не застосовується

2) порушення цих прав відбувається з боку органів державної влади, органів влади АРК, місцевого самоврядування, а також з боку фізичних чи юридичних осіб

3) порушення цих прав відбувається в наслідок таких юридичних фактів:

- рішенням, дією або бездіяльністю органу державної влади, АРК, місцевого самоврядування

- дією або бездіяльністю фізичної чи юридичної особи.

Сукупність даного способу захисту полягає в тому, що вказані особи, рішеннями, діями чи бездіяльністю яких порушене особисте немайнове право фізичних осіб повинні самостійно та добровільно вчинити необхідні дії для негайного відновлення зазначеного особистого немайнового права. Застосування даного способу може передувати добра воля цих органів та осіб або ж вимога фізичних осіб, особисте немайнове право яких порушене.

Однак, як свідчить практика, добровільне негайне поновлення особистих немайнових прав фізичних осіб зустрічається вкрай рідко. Саме тому у випадку, коли відповідні органи чи особи, які порушили особисті немайнові права не вчиняють дії, необхідні для негайного поновлення порушеного права фізичної особи, то остання має право звернутись до суду з вимогою постановити рішення щодо поновлення її порушеного права. Окрім даного поновлення свого особистого немайнового права, фізична особа наділяється правом вимагати відшкодування моральної шкоди, яка завдана порушенням цього права.

Слід зауважити, що цей спеціальний спосіб захисту є придатним для захисту переважної більшості особистих немайнових прав. Однак окремі немайнові права неможливо захистити за допомогою зазначеного способу.

Спростування недостовірної інформації

Ст. 277 ЦК регламентує два доволі поширених способи захисту особистих немайнових прав: 1) право