Розмір штрафу за невиконання без поважних причин рішення суду про вчинення дій, які покликані усунути порушення особистого немайнового права, складає:

1) на фізичну особу – від 2 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян

2) на посадових осіб – від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян

3) на боржника – юридичну особу – від 20 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Після накладання штрафу державний виконавець призначає новий строк для виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведене без участі боржника, державний виконавець організує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а з боржника стягується двократний розмір витрат на проведення виконавчих дій.

Однак, навіть сплативши штраф чи виконавши інші процесуальні санкції, особа-боржник не звільняється від обов’язку вчинити відповідні дії для усунення порушення особистого немайнового права. Це пов’язано з тим, що правова природа цих санкцій різна. Так, якщо вчинення дій, що спрямовані на усунення порушення особистого немайнового права мають характер цивільно-правових санкцій і спрямовані на відновлення порушеного права потерпілого, то штрафи та інші санкції, що пов’язані з невиконанням попереднього зазначених дій, є цивільно-процесуальними засобами впливу на боржника і спрямовані на забезпечення порядку в сфері провадження цивільного судочинства. І тому вчинення останніх не досягає основної мети, яка закладена в рішенні суду, а саме усунення порушення особистого немайнового права та відновити всі витрати, що пов’язані з цим для потерпілого.

Право фізичної особи, особисте немайнове право якої порушено, на відшкодування шкоди

Застосування до особи-порушника особистих немайнових прав спеціальних способів захисту не завжди може ефективно, своєчасно і в повній мірі відновити порушене право. Доволі часто порушення особистих немайнових прав тягне за собою також і завдання фізичній особі майнової та (або) моральної шкоди. І тому. В цьому випадку, фізична особа, особисте немайнове право якої порушено, може вимагати від порушника відшкодування завданої їй майнової та (або) моральної шкоди. Порядок і підстави відшкодування майнової шкоди передбачені в ст. ст. 22 і 1166 ЦК, а моральної – ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України.

Строки позовної давності для відшкодування майнової чи моральної шкоди, завданої внаслідок порушення особистих немайнових прав фізичної особи не застосовуються, якщо інше не передбачено в законі.

Висновки

Особисті немайнові права належать всім без винятку фізичним особам незалежно від віку, дієздатності, інших обставин, зокрема від того, де та у зв’язку з якими подіями життя вони знаходяться. Забороняється будь-які обмеження особистих немайнових прав фізичних осіб, крім випадків, прямо передбачених ЦК України, Конституцією України та іншими законами. Ст. 24 Конституції України закріпила положення про рівність конституційних прав всіх громадян. Але важливо, щоб ці теоретичні підходи повинні бути втілені в повсякденне життя, набути свого змісту.

Особисті немайнові права – права специфічні. Специфіка їх полягає в тому, що вони не несуть в собі економічного змісту, не мають грошової оцінки. Це випливає з їх назви – немайнові права.

Але все ж таки зв’язок цих прав і майнової сфери існує. У цьому можна переконатися, порівнюючи можливості реалізації цих прав особою, що має достатнє матеріальне забезпечення і особою, яка таких можливостей не має.

При порушенні особистих прав і майнової сфери існує. У цьому можна переконатися, порівнюючи можливості реалізації цих прав особою, що має достатнє матеріальне забезпечення і особи, яка таких можливостей не має.

При порушенні особистих немайнових прав особа несе як майнові, так і немайнові збитки. Виходячи з цього, немайнові права слід аналізувати поряд з іншими правами особи, враховуючи те, що вони виступають складовою частиною єдиної системи прав, які підпорядковуються особою відповідно до своїх інтересів і якими вона володіє.

Особисті немайнові права мають абсолютний характер. Суб’єкти можуть користуватися ними без спеціального дозволу. Межі користування цими правами встановлюються лише законом. Більша частина особистих немайнових прав є природними правами і виникають з народження, решта – за приписом закону.

Особисті немайнові права нерозривно пов’язані з особою-носієм і не можуть бути відчужені. Фізична особа не може бути позбавлена цих прав, передати їх іншій особі чи відмовитись від них.

Значна частина прав людини і громадянина, передбачених Конституцією України, належить до особистих немайнових прав. Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Особисті немайнові права фізичною особою здійснюються самостійно, при цьому вона може діяти лише в межах даної їй свободи поведінки, визначеної Конституцією України, ЦК України та іншими законами.

ЦК України поділяє особисті немайнові права фізичної особи за спрямованістю або цільовим призначенням на 2 групи: ті, що забезпечують природне існування фізичної особи і ті, що забезпечують її соціальне буття.

Книга “Особисті немайнові права фізичної особи” покликана сприяти утвердженню самоповаги та поваги до інших, гуманізації людських взаємин. Цілковита реалізація кожним своїх особистих немайнових прав стане запорукою зростання ділової активності, добробуту, гарантією розвитку і процвітання України.

Бібліографія

1. Дзера О. В., Боброва Д. В., Довгерт А. С. Цивільне право України: Підручник: у 2-х кн. /За ред. Дзери О. В., Кузнєцової Н. С. – К.: Юрінком Інтер, 2002, 720с.

2. Закон України “Про державну службу” від 07.06.2001р.

3. Закон України “Про інформацію” від 02.10.1992р.

4. Закон України “Про молодіжні та дитячі