2. Правовиконавча - державна діяльність, що виражається у прийнятті заходів щодо виконання норм права. Вона полягає головним чином у виданні індивідуальних актів, тобто актів, які розраховані тільки на даний, конкретний випадок (наприклад, видання одноразового планового акту на будівництво, призначення особи на посаду тощо).

3. Правозабезпечуюча (правоохоронна) - державна діяльність, яка має на меті контроль та нагляд за дотриманням і виконанням норм, а також застосовує примусові заходи до порушників встановлених норм. В процесі здійснення цієї функції вирішуються юридичні справи, пов’язані із застосуванням санкцій, спорами між окремими особами тощо.

Кожна окрема взята функція держави поєднує в собі ці форми, а також методи їх здійснення. Але кожна функція має свої певні особливості, які характерні для виконання тієї чи іншої фукції держави. Для прикладу можна взяти охоронну функцію. Для виконання завдань цієї функції застосовуються такі форми: –

правотворчість - виражається у правовому регулюванні шляхом видання відповідними державними органами нормативних актів щодо застосування норм права, спрямованих на забезпечення здійснення прав та свобод громадян;–

безпосередня організаторська діяльність (правовиконавча форма) -виражається у проведенні конкретних заходів, що стосуються зазначених питань: розподіл кадрів, їх навчання, забезпечення технічними засобами, організація цієї роботи;–

правозабезпечення - виражається у здійснення нагляду за неухильним виконанням положень нормативних актів, контролі за виконанням норм права, у забезпеченні правопорядку, безпосередній охороні життя громадян, запобіганні порушенням шляхом застосування різних санкцій. [5. 87]

Методи здійснення функцій держави — це засоби, способи та прийоми, за допомогою яких здійснюються спеціальні види діяльності держави з реалізації її функцій.

Види методів здійснення функцій держави:–

правотворчої;–

виконавчо-розпорядчої; –

правоохоронної;–

організаційної діяльності держави із здійснення функцій.

Методи празотворчої діяльності держави — це засоби, прийоми і способи підготовки, приняття і оприлюднення законів та інших нормативно-правових актів, що забезпечують здійснення держав-них функція.

Методи виконавчо-розпорядчої діяльності— це засоби, прийоми і способи здійснення виконавчо-розпорядчої діяльності у сфері реалізації функцій держави.

Методи правоохоронної діяльності — засоби, прийоми і способи правоохо-ронної діяльності відповідних державних органів.

Методи організаційної діяльності — засоби, прийоми і способи здійснення організаційного виду діяльності із забезпечення реалізації держав-них функцій.

До них відносять:

а) програмування;

б) прогнозу-вання;

в) дослідження;

г) здійснення оперативного аналізу та ін.

Наприклад, методи при здійсненні охоронної функції мають дещо особливий характер, як то переконання шляхом правового виховання населення, проведення різних попереджувальних заходів, агітації; заохочення шляхом пропаганди досвіду й надання різних пільг та нагород особам, колективам, які самі не допускають правопорушень і беруть активну участь у боротьбі з ними; метод примусу має на увазі застосування до суб’єктів, що скоїли правопорушення заходів покарання, перевиховання тощо.

Отже, здійснення відповідного напряму державної діяльності вимагає поєднання форми та методу функції держави. [9.251]

ВИСНОВКИ

Отже, функції держави – це цільна, взаємопов’язана діяльність усієї ситеми державних органів, направлена на гармонійний економічний, соціальний та духовник розвиток суспільства, при незмінній взаємодії та співробітництві з іншими державами.

Відзначимо, що держава виконує надзвичайно багато функцій, які аналізуються загальною теорією держави і окремими галузевими науками і в першу чергу конституційним (державним) правом.

Існує багато класифікацій функцій держави. Це пояснюється різними класифікаційними критеріями. В якості основ класифікації вибираються об'єкти і сфери державної діяльності, територіальний масштаб, спосіб державного впливу на суспільні відносини тощо.

Функції держави багатопланові, їх формування проходить в процесі становлення, укріплення і розвитку держави. Всі функції держави постійно розвиваються, основні стають другорядними (неосновними) і навпаки, одні зникають і з'являються нові яких раніше не існувало. Послідовність виникнення функцій залежить від черговості задач, які стають перед суспільством в її історичному розвитку, цілей, які вона преслідює. В різні історичні періоди приорітетне значення набувають ті або інші задачі, а значить і різні функції держави. Таким чином кожна функція держави має визначений зміст, оскільки передбачає діяльність в конкретній сфері суспільного життя.

Отже, беручи до уваги вищенаведене, можна твердо казати, що така тема як “функції держави” буде актуальною стіль, скільки існуватиме такий інститут як держава.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України – К., 1996

2. Акт проголошення незалежності України від 24.08.1991 //ВВР. – 1991. - № 38

Загальна декларація прав людини (ООН, 1948) – К., 1999

Алексеев С.С. Теория права – М., 1995

Андрусяк Т. Теорія держави і права – Л.1997

6. Копан О. Соціальна безпека як об’єкт державної діяльності //Право України - 2001 - № 11

7. Котюк В.О. Теорія права .– К.: Вентурі, 1996

8. Мамут Л.С. Социальное государство с точки зрения права //Государство и право - 2001- № 7

“Общая теория права и государства”, под редакцией академика РАЕН В.В.Лазарева, Москва, “Юристъ”, 1997.

Рабінович П., Лобода Ю. Соціальна сутність держави: теоретико-методологічні засади дослідження. //Право України – 2001 - № 8.

Скакун О.Ф. Теорія держави та права: Підручник. – Харків: Консум, 2002

Телятник Л. Проблеми розширення логічного обсягу загального поняття держави //Право України -1999 - № 9.

Хропанюк В.Н. Теория государства и права. – М., 1998.

Економічна теорія: Політекономія: Підруч. / За ред. В. Д. Бази-левича. — К.: Знання-Прес, 2001. — 581 с.

Яковюк І. Про обсяг поняття “соціальна держава” //Право України -1998 - № 11