слід спинитися на питанні оплати праці захисників після переходу на колективні форми роботи. Адже необхідно було знайти найдоцільніший варіант, який відповідав би й новим методам діяльності захисників й стимулював їхню працю. До цього часу практика оплати працівників у республіці знала різні форми. Так, однією із перших була преміально-марочна система, за якою захисникові виплачувалася певна частина цього заробітку, а решта, за винятком витрат на управлінський апарат, находила до загального фонду, з якого кожному захисникові виплачувалася певну суму залежно від кількості встановлених йому за кваліфікацією марок. При цьому не враховувалась кількість і якість праці захисника. Тому з 17 травня 1931 р. наказом НКЮ міжрайонним колегіям захисників Бюлютень НКЮ УРСР. 1931. № 15. була запропонована розрядно - пайова форма. Та й ця форма оплати праці виявилася непридатною, оскільки поділ на розряди не мав відповідних критеріїв та обґрунтування.
Намагаючись урахувати невдалий досвід уже випробуваних форм оплати праці захисників, усунути виявлені недоліки, що стали їх результатом, з 26 квітня 1932 р. НКЮ УРСР запропонував систему госпрозрахунку, за якою кожна юридична консультація колегії перетворювалася на госпрозрахункову бригаду Революційне право. 1932. № 3 -4 , 13 -14..
Слід підкреслити, що ця система зустріла досить сильний опір колегії захисників, які справедливо вважали адвокатську діяльність такою специфічною галуззю, яку ніяк не можна планувати. Певним логічним завершенням введеної системи госпрозрахунку, зміцнення фінансової бази колегій захисників республіки стало утворення в березні 1933 р. централізованого фонду коштів колегії та прийняття у зв`язку з цім постанови НКЮ “Про централізацію коштів колегії захисників“ Бюлетень НКЮ УРСР. 1933. № 8 - 9.. Однак кошти колегії захисників в основному були сконцентровані в НКЮ республіки, якій не завжди справедливо та об`єктивно ним розпоряджався Советская юстиція. 1934. № 13. С. 23 -24.. У зв`язку з цим указаний фонд 10 травня 1934 р. був ліквідований ЗЗ УРСР. 1930. №23. Ст.225.
У вересні 1930 р., в республіці скасувалися округи й запроваджувалася двоступенева система управління: центр - районується. Щоб пристосувати судові органи республіки до нової системи управління, 29 вересня цього ж року ВУЦВК і РНК УРСР затвердили постанову “Про реорганізацію місцевих органів юстиції”, НКЮ - Інструкцію про порядок ліквідації окружних судів, прокуратур і президій, колегій захисників. За цими актами водночас із ліквідацією місцевих органів юстиції були ліквідовані і президії окружних колегій захисників, а замість них були створені міжрайонні та їхні президії.
У зв`язку з цим НКЮ УРСР у травні 1931 р. був виданий наказ Бюлетень НКЮ УРСР.1930.№1314., який передбачав завдання , організацію та структуру міжрайонної колегії захисників, функції її керівних органів, питання коштів і розподілу доходів, порядок прийому до колегії тощо.
Нове положення про судоустрій УРСР від 25 вересня 1931 р. ЗЗ УРСР. 1931.№35. Ст. 28 фактично залишило без змін принципи організації колегії захисників, що існували раніше. Про те воно вперше закріпило права колегії захисників як юридичної особи. Оскільки двоступенева система управління в республіці була визнана неефективною, то на сесії ВУЦВК 9 лютого 1931 р. її територія була поділена на 5 областей: Київську, Харківську, Вінницьку, Дніпропетровську, Одеську. Відповідно до цього постановою НКЮ від 11 лютого 1932 р. “Про структуру та функції обласних органів НКЮ” Бюлетень НКЮ УРСР. 1932. № 4 -5. скасовувалися міжрайонні колегії захисників , а натомість утворювалися колегії при обласних судах, при їхнім керівництвом і наглядом. Було підтверджено що єдиною формою діяльності колегії захисників є колективна.
Згідно з постановою ВУЦВК і РНК УРСР від 26 червня 1934 р. “Про розширення прав Найвищого Суду“ ЗЗ УРСР.1934. № 26. Ст. 223. безпосереднє керівництво колегіям захисників покладено на Найвищій суд , якій 4 липня 1934 р. затвердив нове Положення про форми роботи юридичних консультацій Революційне право. 1934. № 12..
Подальший розвиток організаційних форм діяльності адвокатури України пов`язаний з прийняттям нових Конституції (Основного Закону) Української РСР. Зокрема, такі норми конституцій, як забезпечення обвинуваченому права на захист , недоторканість особи розширили діяльність адвокатури.
У січні 1937 р. в структурі Наркомату юстиції УРСР був створений відділ судового захисту й юридичної допомоги населенню , на який покладалося здійснення загального керівництва і нагляду за діяльністю колегій захисників та організація юридичної допомоги населенню. Колегії захисників перейшли у відання НКЮ і стали йому підзвітні.
15 жовтня 1937 р. НКЮ УРСР затвердив наказ про колегії захисників Революційне право. 1937. № 6. С. 32., за якими фактично зберігалися організаційні форми роботи колегій захисників. Так, вказувалося, що судовий захист та юридичну допомогу громадянам , державним і громадським організаціям колегії захисників надають через юридичні консультації.
16 серпня 1939 р. Рада Народних Комісарів СРСР затвердила Положення про адвокатуру СРСР СП СССР . 1939. № 49. Ст. 394.. Ними були визначені завдання адвокатури, керівництво її діяльністю, структура та порядок прийому і виключення із колегії адвокатів, дисциплінарна відповідальність.
Насамперед слід звернути увагу на відсутність в Положенні слова “захисник” та введення терміну “адвокатура”, “адвокат”.
Велика Вітчизняна війна внесла суттєві корективи в характер діяльності адвокатів. Так, у зв`язку з прийняттям Президією Верховної Ради СРСР 22 червня 1941 р. Указу “Про військовий стан» Ведомости Верховного Совета СССР. 1941. № 29., в місцевостях, переведених на військовий стан, всі справи про злочини, що мали на меті порушити громадський порядок та державну безпеку, передавалися на розгляд військових трибуналів.
Розгляд справ у загальних судах на недовгій
