Ми засвоюємо характеристики своєї культури через процес соці-алізації. Соціалізація — це процес, у якому, через контакт із іншими людьми, безпорадне немовля поступово перетворюється на здатне усвідомлювати себе й наділене знаннями людське ство-ріння, обізнане з особливостями даної культури.

Праці Зіґмунда Фройда побудовані на припущенні, що мала ди-тина перетворюється на самостійне створіння лише тоді, коли вона навчається зрівноважувати вимоги середовища з наполег-ливими жаданнями, що виникають несвідомо. Наша спромож-ність самоусвідомлюватися побудована на болючому приборканні несвідомих спонук.

Згідно з поглядами Дж. Г. Міда, дитина досягає розуміння того, що вона є окремою дійовою особою, спостерігаючи, як інші пово-дяться з нею певним чином у певний спосіб. На пізнішому етапі, беручи участь у організованих іграх, вивчаючи правила гри, дитина починає розуміти «узагальненого іншого», тобто засвоює загальні цінності та культурні стандарти.

Культурна спадщина це фундамент не тільки народу й держави, але й в більшій мірі, власне, людей які соціалізувалися в даному етносі. Культура індивідуальності визначає подальшу долю її носія, власне вона є невіддільною від людини та призначена для культурного репродукування людини та людиною. Саме ця органічна єдність культури та свідомості людини дає змогу говорити про стабільність державного утворення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Андрусяк Т. Г. Теорія держави і права / Фонд сприяння розвитку укр. правової думки та пропаганди державницьких традицій "Право для України". — Львів, 1997. — 200с.

Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року.

Зайчук О.В., Оніщенко Н.М.. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / – К.: Юрінком Інтер, 2006. – с. 688.

Кельман М.С..Теорія держави: Навч. посібник/ -Тернопіль, 1997.

Колодій А.М., Копєйчиков В.В., Лисенков С.Л. та ін.. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб.; За ред. В.В.Копєйчикова; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — Стер. вид.. — К.: Юрінком Інтер, 2001. — 317 с

Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року зі змінами, які вступили в силу з 1 січня 2006 року відпвідно Закону України «Про внесення змін до Конституції Украї-ни» № 2222-ІV від 8 грудня 2004 року. Положення Закону України від 8 грудня 2004 року № 2222-IV «Про внесення змін до Конституції Ук-раїни», що набирають чинності з дня набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2006 році. – Харків: СПД ФО Співак Т. К., 2006. — 48с.

Корельский В.М., Перевалова В.Д.. Теория государства и права: Підручник/ - М., 1999.

Лисенков С.Л.. Загальна теорія держави і права.

Навчальний посібник. — К.: "Юрисконсульт", 2006. — 355 с.

Нечитайленко А.А..Основи теорії права: Навчальний посібник/ - Харків, 1998.

Піча В.М., Хома Н.М.. „Політологія” Львів, 2003 р.

Самолюк В., Філіп’єв А., Мартинюк Р. Основи правознавства: Навчальний посібник. – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2006. – 253с.

Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — 656 с.

Шемшученко Ю.С та ін.. Юридична енциклопедія. – Київ, “Українська енциклопедія” імені М.П. Бажана. – 1999. – Т.1.

Гроций Гуго. «О праве войны и мира», перевод с латинского. М.,1994.

Дынник М.А. Очерк истории философии классической Греции. – М., 1936. – 457 с.

Лосева А.Ф. и др. Платон. Филеб, Государство, Тимей, Критий /— М.: Мысль, 1999. — 654 с.

Мельников А.П. Проблемы политологии в работе Аристотеля “Политика” // Вестник Белорусского ун-та. Сер. 3 История, философия, политология, экономика, право. – 1995. - №1. – 134 с.

Цицерон Марк Туллий. Диалоги: О государстве; О законах. - М., 1994

ИонинЛ.Г. Оспования социокультурного анализа. — М., 1995.

Иомт Л.Г. Консервативная геополитика й прогрессивная глобалистика // Социологические исследованпя. — 1998. — № 10.

ГуревичАЯ. Категории средневековой культуры. —М., 1972. — С. 198.

Ма-ихейм К. Диагноз нашего времени. — М., 1993. — С. 608.

Саенко Ю. Соціальне почуття чорнобильських потерпілих і соціальні ризики // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 1998. — № 4-5.

Маковій Гарафина. Затоптаний цвіт // Неопалима купина. — 1993,,— № 2. — С.73.

Хейзгінга Й. Homo Sapiens. - М„ 1992. - С. 72.

Лобковиц Н. Христианство й культура// Вопросьі философии. — 1993. — № 3. — С. 72.

Вебер М. Протестантська етика та дух капіталізму. — К., 1994.

Рильке Р.М. Письмо к Витольду фон Гулевичу.

Штомпка П. Социология социальньїх изменений. — М., 1996. — С. 306.

Яковенко И.Г. Свежий взгляд на историю // Общественные науки й совре-менность.- 1999.- №1.-С. 111.

Лукьянец В.С. Постмодернистское мышление — мышление XXI века? — К., 1995. — С. 244.

Ною В. Мап апа Зирегтап. - Ь, 1952, - Р.149.

Пригожий Й. Философня нестабильности // Вопросн философии. — 1991. — № 6. - С. 46-52.

Князева Е., Курдюмов С.П. Закони зволюции в самоорганизационньїх сложннх системах. — М., 1994.

Василькова В.В. Порядок п хаос в развитии социальных систем. — СПб., 1999.

Янч Е. Самоорганизующаяся Вселенная // Общественные науки й современность.- 1999,-№ 1.

Література