Відповідно до ст. 101 Бюджетного кодексу України з метою забезпечення безперебійного фінансування видатків та ліквідації (зменшення) горизонтальних фінансових дисбалансів по районах міста Києва, обумовлених можливим недоотриманням доходів, які враховуються в розрахунку міжбюджетних трансфертів, та не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету міста Києва на 2007 р., як і в поточному році, планується дотація вирівнювання районним бюджетам [2].

Запланована дотація вирівнювання районним бюджетам складає 131 ,2 тис. грн., що становить 7,0 % від суми доходів, які враховані в розрахунках міжбюджетних трансфертів кожного окремо взятого району.

На виконання п. 15 ст. 91 Бюджетного кодексу України [3], передбачається субвенція з загального фонду місцевого бюджету міста Києва до Державного бюджету України - 21 ,6 тис. грн., в тому числі на виконання:

Програми зміцнення законності, посилення боротьби зі злочинністю у м. Києві на 2007-2011 рр. - 46 ,0 тис. грн.;

Міської програми забезпечення пожежної безпеки у м. Києві на 2003-2010 рр. - 3 ,0 тис. грн.;

Програми покращення організації підготовки громадян до військової служби, приписки, призову на строкову військову службу та військову службу за контрактом на 2005-2010 роки - 69,0 тис. грн.;

Міська програма сприяння в забезпеченні діяльності судів загальної юрисдикції та інших судових органів у м. Києві на 2003-2007 рр. - 2 ,0 тис. грн.;

виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів (Програма підтримки приватизації Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву) - 554,5 тис. грн.;

фінансування програми інформування громадськості та розміщення соціальної реклами з питань оподаткування та діяльності органів Державної податкової адміністрації м. Києва на 2007-2009 рр. в першу чергу по платежах, що надходять до бюджету м. Києва - 3 ,3 тис. грн.;

виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів (на виконання заходів за Програмою забезпечення епізоотичного та ветеринарно-санітарного благополуччя в місті Києві на 2006-2010 рр.) - 1 ,0 тис. грн.

В міському бюджеті міста Києва передбачена субвенція з загального фонду бюджету районним бюджетам на ремонт вулично-дорожньої мережі - 18 ,0 тис. грн. Субвенція з загального фонду міського бюджету м. Києва на розвиток міжрегіональних зв’язків складає 2 ,5 тис. грн. З районних у м. Києві бюджетів до загального фонду міського бюджету передбачено здійснити трансферти на погашення позики Міжнародного банку реконструкції та розвитку у сумі 7 ,5 тис. грн. Передбачена субвенція із спеціального фонду міського бюджету районним бюджетам в загальній сумі видатків 329 ,1 тис. грн. на:

придбання спеціальної техніки районним шляхово-експлуатаційним управлінням - 12 ,0 тис. грн.;

ремонт вулично-дорожньої мережі - 11 ,0 тис. грн.;

інформатизацію та комп’ютеризацію установ та закладів освіти - 13 ,5 тис. грн.;

капітальний ремонт місць загального користування в дошкільних навчальних закладах освіти - 23 ,8 тис. грн.;

капітальний ремонт установ та закладів освіти - 24 ,3 тис. грн.;

виконання комплексних загальноміських заходів “Твій дім, твоє подвір’я” - 123 ,0 тис. грн.;

підсилення фундаменту жилого будинку на вул. Малиновського, 25 та на капітальний ремонт аварійного будинку на вул. Братській, 10 - 3 ,5 тис. грн.;

підготовку об’єктів житлового господарства до роботи в осінньо-зимовий період 2007-2008 рр. та на заміну і модернізацію ліфтів в житловому фонді - 80 ,0 тис. грн.;

укріплення матеріально-технічної бази районних установ охорони здоров’я, що належать до комунальної власності міста Києва - 31 ,0 тис. грн.;

капітальні видатки по галузі “Органи місцевого самоврядування” - 463,9 тис. грн.;

капітальні видатки по галузі “Органи виконавчої влади в місті Києві” - 6 ,1 тис. грн.

Передача коштів до державного бюджету традиційно передбачається тільки з міського бюджету, який є донором Державного бюджету України на загальну суму 2  ,2 тис. грн. Перерахування вилучення до Державного бюджету України лише з міського бюджету дозволить зменшити навантаження на виконання доходної та видаткової частини районних бюджетів.

Отже, при визначені обсягів міжбюджетних трансфертів на плановий бюджетний період максимально врахована у межах загального балансу фінансових ресурсів міста оптимальність пропорцій їх розподілу між галузями та міським і районними бюджетами пріоритетність спрямування коштів бюджету та наближення фінансування до отримувачів соціальних послуг.

Розділ 3. пропозиції щодо удосконалення управління місцевими бюджетами

3.1. Зарубіжний досвід розвитку місцевих бюджетів

Прагнення до побудови в Україні ефективної системи взаємовідносин між органами різних рівнів у бюджетній сфері та бажання уникнути економічно необґрунтованих рішень спонукає до вивчення як позитивного, так і негативного світового досвіду в організації міжбюджетних відносин. Будь-яка бюджетна система повинна бути зорієнтована на розв’язання завдань будівництва системи, яка відповідала б таким основним вимогам, як соціальна справедливість, економічна ефективність, політична стабільність. У різних країнах існують різноманітні умови (адміністративні, соціальні, національні, культурні, історичні тощо), які впливають на побудову взаємовідносин різних рівнів влади у бюджетній сфері. Залежно від цих умов кожна країна по-своєму вирішує питання побудови міжбюджетних відносин.

Як правило, більш висока централізація бюджетної системи і більший обсяг бюджетних коштів, що перерозподіляються, характерні для країн з високим ступенем нерівності бюджетної забезпеченості. Наприклад, у Німеччині після об’єднання західної і східної частин спостерігається нерівність бюджетної забезпеченості між землями: близько 73,0 % податкових доходів стягуються на рівні федерації, а обсяг переданої фінансової допомоги з федерального бюджету перевищує 20 % доходів земель [60].

Разом з тим, у Канаді, де з 12 суб’єктів федерації лише два характеризуються істотно меншою бюджетною забезпе-ченістю, у федеральний бюджет стягується тільки 48,2 % податкових доходів, обсяг фінансової допомоги становить близько 15 % доходів. У результаті цього і в Німеччині, і в Канаді досягається основна мета міжбюджетного регулювання - здійснюється бажане вирівнювання бюджетної забезпеченості суб’єктів федерації, тобто кінцеві споживачі мають відносно рівний доступ до бюджетних послуг [42].

В усіх розглянутих країнах, крім Австрії, регулюючу функцію виконують бюджетні трансферти та регулюючі доходи