Щодо реформування територіального устрою

Основними завданнями реформування системи адміністративно-територіального устрою та реформування системи місцевого самоврядування є законодавче визначення поняття та засад адміністративно-територіального устрою України, правового статусу і рівнів адміністративно-територіальних одиниць, порядку вирішення органами державної влади та органами місцевого самоврядування питань територіального устрою, встановлення критеріїв утворення, оптимізація класифікації, чітке визначення меж адміністративно-територіальних одиниць, децентралізація владних повноважень, визначення чіткої схеми розподілу повноважень між органами влади на територіальному рівні, вдосконалення бюджетних відносин та податкової системи, вироблення більш раціональних механізмів перерозподілу фінансів тощо.

В даний час з метою сприяння проведення адміністративно-територіальної реформи та її поєднання із бюджетною реформою реалізується проект «Системне управління фінансуванням адміністративно-територіальної реформи», що фінансується Міністерством Великобританії з питань міжнародного розвитку (DFIF), за участю робочої групи Міністерства фінансів України та міжнародних і українських експертів.

Проектом передбачено здійснення аналізу бюджетних та фінансових наслідків адміністративно-територіальної реформи в Україні з використанням досвіду проведення подібних програм реформування у країнах Центральної та Східної Європи, зокрема у Польщі, з метою підвищення децентралізації, більшої підзвітності на місцевому рівні та більш чіткого розподілу завдань та відповідальності на кожному рівні управління з метою наближення регіональних органів влади України до стандартів Європейського Союзу.

ВИСНОВКИ

Місцеві бюджети посідають винятково важливе місце в економічному та соціальному житті суспільства, що знаходить відображення у різноманітних зв’язках, які виникають в процесі їх формування та використання - з місцевим господарством, підприємствами, фірмами, установами тощо, які працюють на території функціонування місцевих бюджетів, органами державної влади та управління населенням.

В результаті проведеного дослідження нами виявлено, що місцеві бюджети - це не просто балансові розрахунки доходів і витрат, які мобілізуються і витрачаються на відповідній території, а й важлива фінансова категорія, основу якої становить система фінансових відносин, що складається між державним і місцевими бюджетами, а також усередині сукупності місцевих бюджетів. Місцеві бюджети є головним каналом доведення до населення кінцевих результатів суспільного виробництва, спрямованих на суспільне споживання.

Місцеві бюджети є важливим інструментом макроекономічного регулювання, за їхньою допомогою перерозподіляється приблизно 1/6 виробленого валового внутрішнього продукту України. Доходи, які акумулюються в місцевих бюджетах, використовуються на утримання установ соціально-культурної сфери, підприємств житлово-комунального господарства, виплати допомог із соціального захисту та соціального забезпечення. Отже, через місцеві бюджети проходить перерозподіл суспільного продукту між різними сферами діяльності та соціальними групами населення. Місцеві бюджети, як інструмент регулювання економіки, характеризують досить широку сферу впливу (через їхній всеохоплюючий характер), високою дієвістю та гнучкістю, яка до речі, притаманна всім бюджетним важелям.

В дипломній роботі ми досліджували місцевий бюджет м. Києва за останні роки, доходну та видаткову частину (особливо соціальну спрямованість у витрачанні бюджетних коштів, які спрямовуються на фінансування об’єктів соціально-культурної сфери та житлово-комунального господарства, надання допомог з соціального захисту та соціального забезпечення населення). Від того, скільки буде надано на утримання шкіл, дошкільних закладів, лікарень, поліклінік, фізкультурних і спортивних установ, тощо, залежить міра задоволення потреб населення, гарантованих Конституцією України.

З огляду на те, що бюджетні кошти завжди обмежені обсягами доходів, які реально надійшли до бюджету (а в умовах економічної кризи вони мають тенденцію до зменшення), особливої актуальності набувають проблеми:

консолідації фінансових ресурсів, необхідних для задоволення соціальних проблем, насамперед, бюджетних коштів, позабюджетних фондів, відомчих коштів;

залучення альтернативних джерел доходів для фінансування соціально-культурної сфери, основними з яких повинні бути кошти від додаткових платних послуг бюджетних установ (за умови незмінності обсягів безкоштовних послуг), доходів від підприємницької діяльності, від здачі в оренду приміщень, обладнання;

організації взаємовідносин між органами влади та закладами соціальної сфери за принципом «замовник-виконавець соціальних послуг» і здійснення фінансування закладів за умови виконання замовлення;

поширення практики державного замовлення на виконання соціально-культурних послуг, укладення контрактів на засадах гласності та конкурсного добору виконавців;

оптимізації структури об’єктів соціально-культурної сфери відповідно до потреб населення.

Вивчення практики витрачання коштів місцевих бюджетів дає підставу дійти висновку про те, що до числа основних напрямків використання коштів належить утримання розгалуженої мережі соціально-культурних закладів, підтримка незахищених верств населення, фінансування місцевого господарства тощо.

Очевидно, таке цільове спрямування місцевих бюджетів є закономірним. Справа в тому, що місцеві органи влади покликані вирішувати суто місцеві потреби, які безпосередньо пов’язані з наданням різних суспільних послуг, піднесенням рівня добробуту населення, створення необхідних умов для його життєдіяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Конституція України.-К: Вікар, 1996. - 64 с

Бюджетний кодекс України: Закон України від 21 червня 2001 р. № 2542-ІІІ // Голос України. - 2001. - 24 липня.

Бюджетний кодекс України: Чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 20 берез. 2005 р. - К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. - 84 с.

Європейська Хартія місцевого самоврядування // Віче. 1993. №6.

Закон України „Про місцеве самоврядування в України” від 21.05.97 р. // .

Закон України „Про столицю України - місто-герой Київ” від 15.01.1999р. №401 -XIV. // .

Закон України „Про плату за землю” від 03.07.1992 р. № 2535-XII. - .

Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 37, ст.308.

Закон України “Про систему оподаткування” від 18 лютого 1997 р. //

Закон України „Про державний бюджет на 2007 р.” // .

Програма соціально-економічного розвитку м. Києва на 2007 р.//

Програма соціально-економічного розвитку м. Києва до 2015 року. //

Реформа для людини // Збірник матеріалів про шляхи реалізації адміністративно-територіальної реформи в Україні. К.: Секретаріат Кабінету Міністрів, 2005. - 238 с.

Програма діяльності Кабінету Міністрів України „Назустріч людям” // Офіційний вісник