зовнішніх чинників, ймовірність появи яких і надалі збільшуватиметься по мірі зростання нестабільності у світовому економічному просторі. Прикладом цього є значне сповільнення темпів економічного зростання в місті Києві у 2005 р. внаслідок підвищення вартості енергоносіїв, погіршення кон’юнктури на зовнішніх ринках збуту та політичної нестабільності в країні. Так, якщо в 2004 темпи росту реальної величини валової доданої вартості (ВДВ) становили 118,8 %, то в наступному році - 108,0 %. Недостатнього розвитку в попередні роки отримали процеси структурної трансформації та технологічної модернізації економіки на основі ресурсозберігаючих технологій. Якщо співвідношення між ВДВ, одержаною у сфері послуг (82,5 %), промисловості (10,1 %) та сільському господарстві (0,01 %), загалом відповідає показникам європейських столиць, то структура доданої вартості за видами діяльності вказує на збереження характеристик, притаманних східноєвропейським країнам у середині 90-х років. На відміну від більшості європейських столиць, де найдинамічніше розвиваються послуги з обслуговування підприємницької й інноваційної діяльності (“бізнес-послуги”) та туристичні послуги, у Києві продовжує лідирувати оптова і роздрібна торгівля [11-12].
Негативний вплив вищеназваних чинників продовжився у 2006. Проте активні дії міської влади щодо поліпшення інвестиційного клімату, стимулювання ділової активності суб’єктів господарювання та розвитку малого і середнього бізнесу, посилення контролю за дотриманням вимог стосовно виплати заробітної плати дозволили зупинити подальше сповільнення темпів економічного зростання.
У 2006 р. реальне збільшення ВДВ залишилося на рівні 8,0 %, її номінальна величина досягла 87,2 млрд. грн. або 32,2 тис. грн. на 1 жителя (в 2007 р. її номінальна величина прогнозується в сумі 106,8 млрд. грн.). За видами діяльності найбільше зростання відбудеться у харчовій промисловості та переробленні сільськогосподарських продуктів, машинобудуванні, хімічній і нафтохімічній промисловості, виробництві інших неметалевих мінеральних виробів, багатьох сегментах сфери послуг. Обсяг реалізації промислової продукції у діючих цінах в 2006 р. очікується 20,2 млрд. грн. та 21,8 млрд. грн. прогнозується на 2007 р. [11-12].
Важливим фактором економічного зростання є розвиток малого та середнього бізнесу, який відіграє позитивну роль у формуванні продуктивної зайнятості населення, нарощуванні доходів бюджету (мале підприємництво забезпечує майже третину загальних надходжень до бюджету міста від суб’єктів підприємницької діяльності), покращенні соціально-економічної ситуації загалом.
Як очікується, в 2006 р. загальна кількість малих підприємств порівняно з попереднім роком збільшилася на 8,3 % (до 57 тис. од., або 212 од. у розрахунку на 10 тис. наявного населення), кількість зареєстрованих суб’єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб - на 10,0 % (до 164,6 тис. од., або 611 од. на 10 тис. населення). Зросте питома вага малих підприємств, які одержують прибуток (до 64,0 %). Позитивній динаміці сприяло поліпшення правового поля (у р. було прийнято ряд нормативно-правових актів, направлених на спрощення дозвільної системи і лібералізацію підприємницької діяльності) та реалізація міською владою заходів щодо підтримки малого бізнесу (зокрема, фінансування розвитку малого підприємництва за рахунок міського бюджету в розмірі 48,2 млн. грн.) [11-12].
Упродовж останніх п’яти років столиця демонструє стабільно високі темпи зростання капітальних інвестицій, з яких понад 80% припадає на інвестиції в основний капітал.
В 2006 р. у порівняних цінах обсяг інвестицій в основний капітал збільшився на 9,0 % і становить 23,3 млрд. грн. (8610 грн. у розрахунку на особу населення) та 28,0 млрд. грн. прогнозується на 2007 р. У структурі інвестицій зберігається тенденція до переорієнтації коштів на технологічне переобладнання виробництва (37,2 % становлять витрати на придбання машин і обладнання, 56,2% - на капітальне будівництво). Водночас, наявний обсяг інвестиційних ресурсів є недостатнім для забезпечення сталого зростання економіки міста. Реалізація інноваційної моделі розвитку й орієнтація на виробництво нової високотехнологічної продукції вимагає комплексної модернізації підприємств, більшість з яких за нині діючих кредитних ставок неспроможні накопичити необхідні для цього кошти [11-12].
Позитивні зміни, пов’язані з поетапним підняттям розміру мінімальної заробітної плати, заробітної плати працівників бюджетної сфери, пенсій і соціальних виплат (у т.ч. допомоги при народженні дитини), посилення контролю за своєчасно і не нижче встановленого державою мінімуму виплатою заробітної плати, а також активізація економічної діяльності, зокрема у сфері малого та середнього бізнесу, обумовили подальше зростання доходів населення. Як очікується, в 2006 р. буде забезпечено реальний приріст наявних доходів на рівні 13,8 %, їхня номінальна величина становитиме близько 50,1 млрд. грн. (18,5 тис. грн. на 1 жителя столиці) та близько 62,7 млрд. грн. (22,9 тис. грн. на 1 жителя столиці) в 2007 р. Фонд оплати праці робітників і службовців, працівників сільського господарства, малих підприємств (без військовослужбовців) номінально збільшиться на 32,3 %, у т.ч. штатних працівників великих і середніх підприємств - на 32,3 %; працівників малих підприємств - на 31,4 %. Реальна середньомісячна заробітна плата зросте на 23,0 %. Як наслідок, щорічно в місті Києві знижується рівень бідності: 2005 9,0 %, 2006 8,0 % [11-12].
Доволі успішно вирішується проблема зайнятості в столиці, яка забезпечує роботою не лише киян, але й близько 200 тис. осіб, що мешкають у приміській зоні та більш віддалених регіонах Київської області. За підсумками 2006 р. чисельність осіб у віці 1-70 років, зайнятих економічною діяльністю, складе 1 ,0 тис. осіб. Рівень безробіття (за методологією МОП) не перевищить 4,2 %. В усіх сферах економічної діяльності буде створено 72 тис. нових робочих місць у 2006 році та 73 тис. нових робочих місць у 2007 р., у т.ч. в малому підприємництві - 38,6 тис. місць [11-12].
У 2006 р. одержано фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування в обсязі 22,5 млрд. грн., що на 24,7 % більше порівняно з попереднім роком. Вирішальну роль у його формуванні відіграватимуть прибутки підприємств промисловості (зокрема, з виробництва електроенергії, газу та води), пошти та зв’язку, фінансової діяльності, питома вага яких у загальному обсязі фінансового результату становитиме 84,0%. Одночасно зменшиться до 27,5 % питома