Правові системи світу

План

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Правові системи світу

Поняття, структура та функції правової системи зарубіжних країн

Класифікація правових систем зарубіжних країн

РОЗДІЛ 2. Романо-германська правова сім’я

Структура права у країнах романо-германської правової сім'ї

Форми (джерела) права у країнах романо-германської правової сім'ї

Загальна характеристика систем права окремих країн, що належать до романо-германської правової сім'ї

РОЗДІЛ 3. Англійська правова сім’я

Структура і джерела англійського права

Розвиток і функціонування права США

Право інших країн англосаксонської правової сім'ї

РОЗДІЛ 4. Релігійно-традиційні типи правових сімей

Мусульманське право

Індуська правова система у системі загального права

Далекосхідна правова сім’я

Іудейське право

Звичаєві правові системи країн Африки та Мадагаскару

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Закони дуже пов'язані з тими способами,

якими різні народи здобувають собі

засоби до життя

Ш. Монтеск'є

Поняття “правова система” виражає конкретно історичний, реально існуючий комплекс взаємозалежних юридичних засобів і явищ держави, включаючи нормативні, організаційні, соціально – культурні аспекти. Виникнення і розвиток правової системи були обумовлені багатьма чинниками, не лише правовими, але і природними, такими як географічне розміщення, клімат. Серед чинників можна виділити також економічний. Один з багатьох факторів, який вплинув на розвиток правової системи – релігійний, оскільки в силу своєї багатогранності призвів до того, що з плином часу правової системи різних регіонів стали відрізнятися одна від одної. Через самостійний розвиток правова система в кожному із регіонів набула властиві тільки їй риси. Таким чином, сучасний світ складається з великої кількості національних правових систем, кожна з яких відображає правове становище конкретної держави.

Кожен юрист, чия увага зосереджена на своєму національному законодавстві, скаже, що в різних країнах застосовуються різні норми права. І дійсно, це перше, що кидається в очі, коли йдеться про різні правові системи. Але різниця залежить не тільки від тих норм, які входять в право, оскільки право не тільки сукупність норм, це складне явище, яке виступає як система. Вона складає норми в конкретні групи, використовує конкретні засоби створення і тлумачення норм.

Різниця між правовими системами багатьох країн може стати набагато меншою, якщо виходити не з конкретних правових норм, а із більш-менш постійних елементів, які використовуються для створення, тлумачення, оцінки норм. Самі норми можуть бути різноманітними до нескінченності, але засоби їх створення, систематизації, тлумачення показують наявність деяких типів, котрих вже й не так багато. Виходячи з цього можна об’єднати правові системи в сім’ї, подібно тому як це роблять інші науки, наприклад, в лінгвістиці – романські, слов’янські; в релігії – християнство, іслам та ін.

Протягом останніх двох століть, коли відбулися зміни на політичній карті світу, зазнали змін правові системи багатьох країн. Тому змінювалися погляди вчених, які вже не вважали за потрібне виділення таких правових систем, як наприклад, кельтська, правова система нецивілізованих народів тощо. Але з появою нових держав з новим політичним, соціальним устроєм з’явилась потреба у виділенні правових систем, які мали б відрізнятися від тих, що склалися під впливом історії. Прикладом є соціалістична правова система, яскравішим представником якої був СРСР. Оскільки виділення соціалістичної правової системи базувалось виключно на основі державного устрою, то в сучасних умовах це є недоцільним.

Але залишаються правові системи, які є загально визначеними, проте кожен з вчених має свій погляд на їх кількість, на які групи вони поділяються. У підручнику “Теорія держави і права” виділяються наступні правові системи світу, які багато хто вважає основними:

Романо – германська (країни континентальної Європи: Франція, Іспанія, Португалія тощо);

Англо – американська (Великобританія, Північна Ірландія, США, Канада);

Релігійно – традиційна (Індія, країни Арабського Сходу, Китай, країни Африки).

Кожну з цих систем можна поділити на підвиди.

Романо – германську на:

романську (Франція, Бельгія, Італія тощо, провідною у цій групі є національна правова система Франції);

германську (Німеччина, Австрія тощо, провідною у цій групі є правова система Німеччини).

В англо – американській системі розрізняють два підтипи:

європейське загальне право (Англія, Північна Ірландія);

американське загальне право (США, Канада).

Релігійно - традиційний тип має декілька підтипів:

релігійно – общинний (мусульманська, індуська, іудейська, християнська групи);

далекосхідний – традиційний (основні групи – китайська, японська);

звичаєво – общинний (африканська група – країни Африки, Мадагаскар).

Кожна з наведених правових систем має ознаки, які властиві тільки їй.

Актуальність теми є дослідження, оскільки саме вони визначають загальний контекст розвитку та перспективи цих наук. В системі юридичних наук до таких дисциплін належить історія держави і права, рівно як і теорія держави і права. Обидві ці дисципліни приділяють значну увагу вивченню правових систем світу. Це не є випадковим, оскільки саме правові системи є основою правової культури. Без їх вивчення залишаться незрозумілими минуле, сучасний стан та подальші перспективи розвитку як окремих національних законодавств, так і права у світовому масштабі.

Таким чином, актуальність теми даного дослідження (правові системи світу) не потребує спеціальних підкріплень. До того ж, на сучасному етапі, в зв’язку з процесами глобалізації, що охопили різні сфери життя суспільства, в тому рахунку і правову, знову постає завдання провести порівняльну оцінку різних правових систем, вибрати з них найкраще, відкинути застарілі та недемократичні положення і норми, щоб на основі синтезу кращих елементів різних правових систем створити універсальну правову систему, яка буде найбільш оптимальною для всіх систем.

Об’єктом є правові системи світу. Причому вона досліджується на основі порівняльної оцінки низки своїх структурних елементів.

Предметом дослідження є наявна і наукова вивчена інформація про розвиток та сучасний стан правових систем світу; дані, що констатують вплив даних правових систем на вплив моралі, правосвідомості та правопорядку світового суспільства; наукові прогностичні