нотаріат реалізує своє друге завдання – зміцнення законності і правопорядку. Вчиняючи певну нотаріальну дію, нотаріус чи посадова особа підтверджує цим законність і достовірність вчинюваної нотаріальної дії та запобігає в майбутньому можливим порушенням прав та інтересів осіб, які звернулися до нотаріуса чи посадової особи.
Отож, підтверджуючи законність і достовірність нотаріальної ь дії, нотаріус виконує і третє завдання – запобігає можливим правопорушенням. Завдання запобігання правопорушенням виконується також через правові консультації, роз’яснення наслідків вчинення нотаріальної дії.
Виходячи з завдань, що їх виконують нотаріальні органи, можна зробити висновок, що сутність нотаріальної діяльності полягає в посвідченні та підтвердженні певних прав і фактів, у юридичному закріпленні цивільних прав із метою запобіганням можливим порушенням або є засобом захисту вже порушених прав.
Джерела нотаріального процесуального права
Джерелом нотаріального процесуального права – це нормативні акти, які регулюють організацію нотаріальних органів і процесуальний порядок вчинення ними нотаріальних дій.
Джерелом нотаріального процесуального права передусім слід назвати Конституцію України, яка закріпила низку важливих загальних положень принципового значення для діяльності нотаріальних органів. Джерелами нотаріального процесуального права є також закони, постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України.