Постійний контроль за владою - найважливіший і найсуттєвіший елемент її дієздатності. Його ніколи не буває забагато. Такий контроль має бути подвійним: державним, в наших умовах, перш за все, з боку Президента України і громадським, адже в центрі уваги Державного управління знаходяться громадяни, які повинні знати, що влада робить для них. Громадський контроль повинен бути не перешкодою для Президента, а суттєвою допомогою.

Необхідність контролю управлінської діяльності обумовлена також і наявністю причин суб’єктивного порядку. Вони містяться у неоднакових рівнях загальних і спеціальних знань працівників, їх культури, свідомості, також і правосвідомості, здібностей, ставлення до справи. На практиці це спричинює багато складнощів при вирішенні питань управління. З цих причин в державному управлінні, як і у будь-якій іншій діяльності, можуть виникнути і нерідко виникають дефекти при розробці й прийнятті управлінських рішень, організації їх виконання, оцінці результатів, обранні шляхів їх здійснення. Частина прорахунків є результатом недостатнього розуміння окремими працівниками значення тих чи інших можливих варіантів рішень, способів їх реалізації, а як наслідок, недооцінки їх та неправильного використання технічних засобів; годі й говорити про безвідповідальність [31, с. 36].

У процесі контролю за діями виконавців керівник повинен встановити, чи досягнута запланована мета, тобто, чи виконано певне рішення повністю, частково або не виконано, в якій частині, чому не виконано і т. ін.; якщо мети досягнуто, то чи був шлях її досягнення найкращим (оптимальним), чи використовувались при цьому методи і засоби, відповідні до вимог законодавства. Якщо мети не досягнуто, то необхідно встановити основні причини цього, та в якій частині результат залежав від виконавців, а в якій - від правильності та обґрунтованості самого прийнятого рішення.

1.2 Сутність функції контролю як засобу ефективного управління

Сутність функції контролю як певним чином відокремленої частини управлінської діяльності полягає у виявленні відповідності діяльності тих або інших органів та осіб до поставлених перед ними завдань, визначенні результатів впливу суб’єктів державного управління на управлінські об’єкти, відхилення (та їх причин) від поставленої мети і засобів її досягнення. Створити передумови для більш глибшого пізнання і коригування процесів державного управління, подолання відхилень і перешкод на шляху оптимального функціонування системи, служити імпульсом для підвищення ефективності управлінської діяльності - в цьому специфічність функції контролю, що дозволяє говорити про її самостійність, дає можливість відокремити її від інших функцій управління не тільки в науковому, але і в організаційному плані [31, с. 22].

Глибшому розкриттю змісту функції контролю в державному управлінні допомагає аналіз її внутрішньої структури. Процес її здійснення включає три стадії:

1) констатації, тобто встановлення фактичного стану справ;

2) аналізу, тобто порівняння фактичної ситуації з заданою і оцінки характеру допущених відхилень;

3) розробки пропозицій для поліпшення і коригування процесу державного управління та вжиттю заходів щодо їх реалізації.

Таке розуміння змісту функції контролю дозволяє більш чітко уявляти призначення, цілі контролю в державному управлінні, його місце і роль серед інших управлінських функцій [31, с. 23].

Сьогодні, в умовах переходу України від адміністративної до ринкової економіки, все більш важливого значення набуває розробка спеціальних процедур визначення критеріїв виміру ефективності діяльності різних організацій в системі державного управління. Адже в багатьох випадках результати функціонування державних відомств мають якісний характер і не підлягають кількісній оцінці. Разом з тим, очевидною є необхідність чіткого державного контролю за процесами, що відбуваються у державі, та за діяльністю самих державних органів, органів місцевого самоврядування і посадових осіб, які в них працюють. Адже немає кращого засобу покласти край тенденції ухилення від відповідальності, аніж встановлення ефективного контролю за виконанням рішень. Він є обов’язковим елементом механізму формування і підтримки відповідального ставлення працівника до своїх обов’язків, а в більш широкому розумінні - контроль є засобом викорінювання командного тиснення як методу керівництва і показної діловитості [19, с. 182].

Контроль - це одна з важливих функцій державної влади та управління, яка дозволяє не лише виявляти, але й попереджувати помилки і недоліки в роботі учасників управління, віднаходити нові резерви та можливості [17, с. 57]. Він повинен сприяти чіткому функціонуванню органів державного управління та виконанню поставлених перед ними завдань.

Контролю з боку держави і суспільства відводиться велика роль у підвищенні відповідальності апарату державного управління перед суспільством і громадянами за власні рішення, шляхи їх здійснення та результати. Це особливо важливо сьогодні, коли принципова відмінність державного управління полягає в тому, що суттєво звужується коло осіб, які приймають остаточне рішення, тож виразнішою стає його персоніфікованість. І хоча над розробкою проблеми іноді працюють багато фахівців, але відповідальність за вірність висновків, прийняття та здійснення рішення має нести конкретна посадова особа.

Одним із шляхів досягнення ефективності державного управління є раціональне та чітке розмежування повноважень, відповідальності між різними рівнями влади і між посадовими особами, які представляють Цю владу. Ось чому сутність контролю полягає і в перевірці відповідності Діяльності всіх учасників суспільних відносин до тих загальних правил, в рамках яких вони повинні діяти.

На основі цього визначимо, що ж таке контроль у Державному управлінні. Це - перевірка діяльності, отримання звітів органів державного управління, організацій, що їм підпорядковані, та посадових осіб, розгляд і аналіз отриманих даних, на основі яких проводиться розробка коротко- та довгострокових прогнозів і планів подальшої їхньої діяльності, виявлення та попередження недоліків у роботі і вжиття певних заходів для досягнення необхідних результатів на даному етапі розвитку