Контроль, що його здійснюють інші державні органи стосовно органів виконавчої влади, є зовнішнім. До таких видів контролю належать: парламентський, президентський, судовий контроль, прокурорський нагляд. Для цих видів державного контролю єдиними є мета та об’єкт контролю діяльність органів виконавчої влади. Та перед ними стоять різні завдання й різноманітними є форми та методи контролю, а також наслідки його здійснення.

Організаційно-структурне забезпечення державного контролю у сфері виконавчої влади.

Суб’єкти контролю у сфері державного управління (виконавчої влади) відрізняються як за своїм правовим положенням, так і за структурою та формами діяльності.

Контроль у сфері державного управління тією чи іншою мірою здійснюють усі органи виконавчої влади. Але зміст контрольної діяльності, обсяг, форми та методи й власне призначення мають у різних суб’єктів значні відмінності. Для одних органів контроль є основною діяльністю, для інших – елементом при виконанні основної функції. Тому контроль у сфері управління здійснюється як спеціальними органами контролю, так і органами загальної компетенції.

Ст. 116 Конституції України передбачає здійснення контролю за усіма ланками виконавчої вертикалі Кабінетом Міністрів України відповідно до його повноважень як вищого органу в системі органів виконавчої влади.

Однак контроль у „виконавчій вертикалі” не має зводитись тільки до перевірки результату, а мусить враховувати і якість виконання, своєчасність виявлення проблеми, швидку реакцію на фактичну ситуацію. Особлива увага до контролю в сфері місцевої виконавчої влади зумовлена характером діяльності її органів та посадових осіб, потребою в постійному зворотньому зв’язку та прийнятті відповідних управлінських рішень.

Президентський контроль в Україні здійснюється Секретаріатом Президента України, який проводить перевірки виконання органами виконавчої влади, їх посадовими особами, державними службовцями виконання законів України, указів і розпоряджень Президента України. За наслідками таких перевірок, результати яких доводяться до відома Президента, приймаються відповідні рішення. Так, що стосується місцевих органів виконавчої влади, Президент має право скасовувати рішення голів МДА, приймати рішення про відставку останніх, якщо недовіру їм висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради.

Слід зауважити, що відповідні контрольні структури існують і в інших державах. Так у Росії діє Контрольне управління Президента Російської Федерації. У положенні про цей орган зазначається, що Контрольне управління здійснює свою діяльність згідно з планами контрольних перевірок, які затверджуються Президентом Росії, а також керівником адміністрації Президента Росії.

Конституція Білорусі в статтях 129 та 130 передбачає створення Комітету державного контролю. Завдання його полягає у здійсненні державного контролю за виконанням республіканського бюджету, використанням державної власності, виконанням актів Президента, парламенту, уряду та інших державних органів, що регулюють відносини державної власності, господарські, фінансові та податкові відносини.

В Україні створюється складна система органів контролю, які мають різну організаційну форму та правове положення в системі органів виконавчої влади. Провідне місце серед них належить функціональним центральним органам, для яких контроль є основною функцією щодо не підпорядкованих в адміністративному порядку державних органів і організацій. Вони мають право приймати у межах своєї компетенції обов’язкові для міністерств, відомств, підприємств і організацій акти, давати обов’язкові для виконання вказівки.

У цій групі суб’єктів контролю слід виділити Антимонопольний комітет України. Це - центральний орган виконавчої влади, який зобов’я-за-ний забезпечувати згідно зі своєю компетенцією контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, захист інтересів підприємств і споживачів від його порушення. Правовий статус Антимонопольного комітету визначає Верховна Рада, якій він підзвітний і яка утворює його.

Основними завданнями Антимонопольного комітету є здійснення державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, захист інтересів підприємців і споживачів, сприяння розвитку добросовісної конкуренції в усіх сферах економіки. До системи антимонопольних органів входять Антимонопольний комітет у складі голови й десяти державних уповноважених та територіальні відділення, що їх утворює Антимонопольний комітет. Діяльність цієї важливої для формування ринкових відносин контрольної системи регулюється Законом України “Про Антимонопольний комітет” та Положенням про його територіальні відділення.

В числі державних комітетів з функціями міжгалузевого контролю слід також назвати Державний комітет статистики, на місцевому рівні - головне управління статистики в області.

У зв’язку із поширеним вживанням таких понять, як державний нагляд, державний контроль необхідно зупинитися на них детальніше.

У Декреті Кабінету Міністрів України “Про державний нагляд за додержанням стандартів і правил та відповідальність за їх порушення” (ст. 1) наведені значення відповідних термінів. Державний нагляд тут розглядається як діяльність спеціально уповноважених органів державної виконавчої влади щодо контролю за додержанням підприємцями стандартів, норм і правил при виробництві та випуску якісної продукції. Однак таке значення терміну “нагляд” мало чим відрізняється від контролю, який здійснюється іншими органами.

Можна стверджувати, що в сучасній літературі та законодавстві чіткого розмежування у понятті контролю та нагляду майже не існує. Хоча його і можна провести. Воно полягає в широті сфери, що її охоплює контроль і нагляд, а також специфіці методів і форм впливу.

Контроль слід вважати більш широким поняттям, а нагляд варто розглядати як елемент контролю, як “звужений контроль”, але звужений лише по відношенню до сфери свого застосування. Державний нагляд здійснюється у випадках, коли мова йде про дотримання певних правил, умов, чинного законодавства. Функція контролю державних органів не обмежується лише контролем за відповідністю діяльності законам, хоча контроль і спрямовується на забезпечення вимог законодавства в тій чи іншій сфері. Вона набагато