Місцеві органи виконавчої влади – це органи, що здійснюють вико-навчу владу в областях, районах, містах Києві та Севастополі. Насамперед, це обласні і районні державні адміністрації. Вони утворюються згідно зі ст.118 Конституції України, а їх безпосередня діяльність регламентується Законом України “Про місцеві державні адміністрації”.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Вона підпорядко-вується Президентові України, а також Кабінету Міністрів України.

Обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміні-страціям підпорядковуються відповідно районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Місцеві державні адміністрації є юридичними особами. Вони мають печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки в установах банків України.

Місцеві державні адміністрації знаходяться відповідно в обласних і районних центрах, містах Києві та Севастополі.

На будинках, де розміщуються місцеві державні адміністрації та їх структурні підрозділи, вивішуються таблички з зображенням Державного Герба України та найменуванням розташованого там органу. На цих будин-ках, піднімається Державний Прапор України.

Державна адміністрація покликана захищати права і законні інтереси громадян та держави, забезпечувати комплексний соціально-економічний розвиток території і реалізацію державної політики у визначених законо-давством сферах управління. Вона діє на засадах законності, гласності, поєд-нання загальнодержавних і місцевих інтересів, взаємодії з відповідними органами місцевого самоврядування.

Склад місцевих державних адміністрацій формують їх голови, яких призначає на посаду і звільняє з посади Президент України за поданням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:–

виконання Конституції та заковів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;–

законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян;–

виконання державних і регіональних програм соціально-економіч-ного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компакт-ного проживання корінних народів і національних меншин – також програм їх національно-культурного розвитку;–

підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;–

звіт про виконання відповідних бюджетів і програм;–

взаємодію з органами місцевого самоврядування;–

реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповід-ними радами повноважень.

Місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Консти-туцією України, Законом України “Про місцеві державні адміністрації” та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміні-страції в Автономній Республіці Крим – рішеннями та постановами Верхов-ної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автоном-ної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.

До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визна-чених Конституцією і законами України, належить вирішення питань:

1) забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян;

2) соціально-економічного розвитку відповідних територій;

3) бюджету, фінансів та обліку;

4) управління майном, приватизації та підприємництва;

5) промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв’язку;

6) науки, освіти, культури, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, сім’ї, жінок, молоді та неповнолітніх;

7) використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля;

8) зовнішньоекономічної діяльності;

9) оборонної роботи та мобілізаційної підготовки;

10) соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати.

Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.

Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні місцевим радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами, а також органами виконавчої влади вищого рівня.

Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, то Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміні-страції.

2.2 Зовнішній контроль за діяльністю місцевих державних адміністрацій

Розглядаючи питання про державний контроль у сфері виконавчої влади, слід пам’ятати, що він має зовнішній і внутрішній характер. Здійснення зовнішнього контролю забезпечується за допомогою таких видів контролю, як парламентський, президентський, контроль органів судової влади та прокурорський нагляд, проведення якого обмежене перехідними положеннями Конституції і в майбутньому має стосуватись лише нагляду за забезпеченням захисту осіб, обмежених у правах.

Ефективність роботи органів державної влади значною мірою залежить від чіткого та якісного здійснення контролю. Особливо актуальною ця проблема є у період реформування державного управління, коли відбуваються процеси децентралізації, які вимагають удосконалення централізованого контролю [7].

Соціальне призначення контролю полягає в тому, що він покликаний бути джерелом інформації про процеси, які відбуваються, умовою підтримки законності, порядку і організованості, охорони свободи і дотримання прав громадян. Він використовується як важливий засіб виявлення правильності поставлених завдань, ступеня пізнання об’єктивних законів суспільного розвитку, використання при сприйнятті глобальних рішень певних природничих і суспільних наук [14]. І говорячи про соціальний контроль, маємо на увазі систему цінностей у сферах моралі, права, релігії, естетики тощо. А на рівні суспільства виділяють дві форми соціального контролю:

- формальний (правоохоронні органи, контрольно-ревізійні органи, державний примус);

- неформальний (контроль засобів масової інформації, громадська думка, громадські організації).

Роль контролю у державному управлінні надзвичайно важлива. Адже державне управління стає науково обґрунтованим, коли воно базується на повній та достовірній інформації, правильній оцінці суспільних явищ і подій, що виникають у суспільстві, точних розрахунках, наукових висновках. І саме це забезпечує контроль у державному управлінні. Контроль дає змогу:

- порівняти фактичний стан певної галузі з вимогами, які поставлені перед нею;

- виявити недоліки та помилки