2. Контроль повинен бути спрямований на остаточні результати.

3. Мета контролю полягає не у величині компромату, а у вирішенні поставленого завдання.

4. Інформація про результати контролю важлива лише тоді, коли вона доходить до осіб, що наділені правом провести за її результатами відповідні зміни.

5. Контроль повинен бути достатньо гнучким.

Важливу роль відіграє використання найпростіших методів контролю. Якщо система контролю дуже складна, а державні службовці не розуміють і не підтримують її, то вона не може бути ефективною.

Щоб проаналізувати стан контролю та його вплив на ефективність державного управління, виділено такі критерії:

визначеність контролю в МДА на інституційному рівні;

здійснення контролю за основними напрямами діяльності.

Розглянемо їх детальніше.

1.Визначеність контролю МДА на інституційному рівні. Контроль у сфері державного управління здійснюють усі органи виконавчої влади. Проте зміст контрольної діяльності, обсяг, форми, методи та призначення мають у різних суб’єктів істотні відмінності [8]. Щодо контролю з боку МДА, то він регламентується Конституцією України та Законом України “Про місцеві державні адміністрації”. Відповідно до цього закону місцеві державні адміністрації мають право проводити перевірку стану додержання Конституції України та законів України, інших актів законодавства органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та підпорядкування. Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідають перед Президентом України, Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня, а також радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними радами [11]. Основними напрямами контрольної діяльності МДА є:

- Контроль за дотриманням державної дисципліни, своєчасним і якісним виконанням обов’язків щодо управління.

- Контроль за раціональним розподілом і використанням матеріальних, фінансових, трудових та інших ресурсів, бережливим ставленням до державної власності, дотриманням режиму економії.

- Контроль за науковою організацією управлінської праці, запровадженням в управління новітніх досягнень науки й техніки, їх використання задля підвищення ефективності діяльності системи державного управління.

- Контроль за законністю та доцільністю прийнятих управлінських рішень, виданих правових актів.

- Контроль за добором, розстановкою кадрів, підвищенням їх кваліфікаційного рівня.

- Контроль за формами й методами здійснення управлінської діяльності, її стилем [9].

2. Здійснення контролю за основним напрямами діяльності. Відповідно до основних напрямів контрольної діяльності МДА об’єктами контролю є: цілі, стратегії, процеси, функції і завдання, параметри діяльності, управлінські рішення, організаційні формування, їх структурні підрозділи та окремі виконавці [7]. І важливе місце у сфері державного управління посідає фінансовий контроль, основним завданням якого є здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю, цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів та коштів державних фондів, збереженням державного майна, економним використанням матеріальних і фінансових ресурсів тощо [14]. Внутрішній фінансовий контроль здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу і забезпечує оцінку діяльності на відповідність результатів завданням та планам, інформування безпосереднього керівника про результати перевірок.

З огляду на те, що будь-яке управління зосереджене на досягненні поставленої мети, контроль повинен сприяти цьому процесу. І за цього не можна не згадати про контроль за результатами управлінської діяльності як один із факторів підвищення ефективності державного управління. Систематичне здійснення контролю за результатами управлінської діяльності дає змогу зробити контроль більш відкритим для всіх його учасників, а отримана після проведення контролю інформація дає змогу приймати продумані рішення щодо підвищення ефективності підконтрольного об’єкта [30].

2.3 Контроль за діяльністю структурних підрозділів Коломийської райдержадміністрації

Ефективність роботи місцевих органів виконавчої влади великою мірою залежить від здійснення контролю за виконан-ням законів України, указів, розпоряджень і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, рішень інших органів вищого рівня і їхніх власних рішень та від організації виконання.

Контроль являє собою систематичну конструктивну діяльність органів державного управління, їх керівників і підрозділів щодо за-безпечення відповідності фактичних результатів роботи запланова-ним або визначеним рішеннями органів вищого рівня.

Систематичний і всеосяжний контроль забезпечує своєчасне і в повному обсязі виконання законодавчих актів, розпоряджень, поста-нов та інших управлінських рішень, планів, програм; сприяє забез-печенню наукової обґрунтованості управлінських рішень, чіткості в організації виконання; дає можливість об’єктивно, правильно оці-нювати працівників за рівнем їх професіоналізму і компетентності, відповідальності й організаторських здібностей, дисциплінує кадри, підвищує їхню відповідальність за виконання службових обов’язків, за доручену справу; є необхідною умовою своєчасного виявлення й усунення недоліків у роботі, а також причин, які їх породжують; є невід’ємною частиною роботи з узагальнення й поширення позитив-ного досвіду діяльності державних органів і організацій, органів місцевого самоврядування та їхніх підрозділів і працівників. Рівень і стан контролю – це дзеркало здатності відповідного органу, його керівника, апарату забезпечити ефективне здійснення державної політики у центрі й на місцях.

Ефективність контролю в органах виконавчої влади забезпечуєть-ся за умови неухильного додержання основних, принципових вимог до нього. До них належать наступні.

Об’єктивність. Вона вимагає реалістичної оцінки стану справ, виключає видавання бажаного за дійсне. У ході перевірки мають враховуватися як досягнення й успіхи в роботі, так і прорахунки, помилки, недоліки, братися до уваги як оцінки й судження тих, що перевіряють, так і аргументи тих кого перевіряють. Скласти правиль-ну думку і зробити обґрунтовані висновки можна лише через опо-ру на всебічну, повну, достовірну інформацію, встановлені факти, на старанне вивчення питання і чітке уявлення про співвідношен-ня позитивного і негативного в роботі.

Об’єктивність контролю вимагає комплексного підходу до його здійснення, перевірки й оцінки роботи як організації в цілому, так і її окремих ланок, ефективності роботи кадрів, врахування всіх чин-ників, умов, причин, які впливають на стан справ чи вирішення питань, які вивчаються чи перевіряються.

Реалізація цієї засади передбачає високу компетентність