Крім того, Президент України звертається з посланнями до народу України. Такі звернення можуть приурочуватися до певних видатних подій або стосуватися політичної, економічної ситуації в країні. Вказані звернення друкуються в офіційних засобах масової інформації, транслюються на телебаченні, розміщуються на офіційному інтернет-сайті Президента України. Це розраховано на доведення інформації, що у них міститься до широких кіл громадськості.

Звернення Президента України з посланнями до народу України не мають певного нормативного чи адміністративного значення, проте спрямовані на формування у громадян України, іноземців та осіб без громадянства, що постйно проживають на території України високої правосвідомості, бажання брати участь у здійснення державної політики, управління державою, вирішенні наболілих питань соціалнього, економічного, культурного розвитку нашої держави. Тобто, звернення Президента України до народу України спрямовані передусім на згуртування нації та забезпечення демократичного розвитку нашої країни.

Таким чином, Президент є вищою посадовою особою у державі і як глава держави виступає при вирішенні внутрішніх питань, так і у міжнародних відносинах.

І хоча порядок обрання президента та обсяг його повноважень напряму залежать від того, чи є країна президентською чи парламентською республікою, за будь-якої політичної системи президент несе особливу відповідальність за збереження законності, злагоди і стабільності в суспільстві.

Глава держави як одноособовий орган і, одночасно, вища посадова особа у державі, має особливий статус серед інших органів державної влади. Цей статус з часу впровадження інституту Президента істотно змінювався: якщо на початку його існування Президент визнавався главою держави і главою виконавчої влади, після прийняття чинної конституції України – главою держави у президентсько-парламентській державі, то на даний момент, з проведенням політичної реформи і внесенням змін до Конституції України - главою держави у парламентсько -президентській державі.

Роль Президента України важко переоцінити. Не зважаюи на істотне скорочення його повноважень, станом на даний час Президент здійснює більш як тридцять закріплених Конституцієї України функцій.

Розділ 2 Дорадчий орган Президента України

2.1.Виникнення та основи статусу дорадчого органу президента України1. АДМІНІСТРАЦІЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ1.1. Виникнення та особливості розвитку

З набуттям державою Україна незалежності, утворенням нової структури вищих органів державної влади і, зокрема, посади Президента України, постала необхідність утворення консультативно-дорадчого органу, який би забезпечив діяльність останнього як вищої посадової особи у державі.

Президент України є одноособовим державним органом, і, в зв”язку з обширністю і важливістю покладених на нього функцій, зрозуміло, що самостійно і без належного консультаційного, організаційного, технічного, та інших видів забезпечення жодна особа, обрана на пост президента, не зможе здійснювати покладені на неї Конституцією обов”язки.

Саме широта повноважень і обсяг роботи, що покладені на Президента України спричиняють необхідність утворення спеціального органу, що здійснюватиме інформаційне, технічне, консультативне забезпечення Президента [78; с.30].

Слід зазначити, що такому органу окрім суто допоміжних функцій в будь-якому разі будуть притаманні і інші, більш важливі в масштабах держави, функції. Президент України, як вища посадова особа держави, щодня вирішує величезне коло нагальних питань, а тому, так чи інакше змушений делегувати частину своїх повноважень по прийняттю меньш важливих рішень, або рішень індивідуального характеру створеному ним номінально консультативному і дорадчому органу. При цьому той факт, що Президент України особисто підписує розроблений і складений таким органом акт, на мою думку, цю обставину не усуває [68; с.30].

Дорадчий орган Президента України має надзвичайно велике значення у здійсненні державної політики практично в усіх сферах життя. Показово, що в момент парламенської кризи його називали „другим Кабінетом Міністрів”.

Слід зазначити, що незважаючи на важливість органу, що забезпечує діяльність Президента України, серед інших державних органів, його назва, структура і функції не визначені Конституцією України. Тобто, такий орган, реально маючи значні повноваження для впливу на органи державної влади, а особливо на виконавчу її гілку, нормативно не є суб”єктом здійснення державної влади.

Про можливість існування такого органу дізнаємося зі змісту п.28 ст. 106 Основного закону, згідно якого Президент України створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби [3]. Тобто, вказана норма встановлює право Президента України як вищої посадової особи у державі створювати один чи більше органів, що забезпечуватимуть його діяльність.

Сатус дорадчого органу Президента не визначений також і на законодавчому рівні. А тому, Президент України має можливість створювати дорадчий орган у такій формі, яку вважає за потрібне, і своїми указами надавати йому відповідні повноваження, у межах власних повноважень, на свій розсуд.

Спеціальна президентська структура – номінально дорадчий орган вперше була створена відповідно до Розпорядження Президента України "Питання Адміністрації Президента України" від 13 грудня 1991 р. Остання у своїй діяльності керувалася Конституцією України, законами України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також Положенням про Адміністрацію Президента України.Доручення Глави Адміністрації, його заступників у визначених Президентом України межах та з питань, що належать до їхніх повноважень, були обов’язковими для виконання органами виконавчої влади та їх посадовими особами [70; с.145].

Вказане положення зайвий раз підкреслює важливість, особливий статус і місце Адміністрації Президента в системі органів державної влади. З моменту створення структура та повноваження Адміністрації Президента України неодноразово змінювались, по-різному регламентувалися повноваження Адміністрації Президента.

Одним з головних політичних наслідків обрання спікером новообраного парламенту колишнього глави Адміністрації Президента Володимира Литвина стало фактичне узаконення ролі і значення