Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Міністерство науки і освіти

Мілітаризм Спартанської держави

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………..3

Розділ І «передумови утворення Спартанської держави»………………………….. ………………………………………………………………………………………….

Розділ ІІ «Елементи мілітаризму в державному устрої Спарти»…………………...

………………………………………………………………………………………….

 

Розділ ІІІ «Суспільний устрій Спарти» ……………………………………………...

………………………………………………………………………………………….

Висновки…………………………………………………………………………

 

Список використаних джерел…………………………………………………...

Вступ

Актуальність теми дослідження. На фоні сьогоденної перебудови і становлення України, як цілісної, суверенної та демократичної держави, слід враховувати історичний досвіт інших країн світу. Однією з таких країн на нашу думку може бути Спарта із її яскраво вираженим військовим характером. І дійсно однією з ознак розвинених країн світу є високопрофесійна дисциплінована та мобільна армія, чого нажаль в нашій армії ми не бачимо.

Щодо вибору Спарти як держави дослідження якої буде актуальним для України то тут ми можемо навести ряд аргументів на підтримку нашої гіпотези це і те, що в Спарті вперше виникла професія воїна та існування постійної армії, також в Спарті існувала сувора система виховання майбутніх воїнів під пильним контролем держави яка починалася з відбору тільки здорових дітей, слід згадати і про сувору дисципліну порушення якої тягло важкі наслідки але найголовніше спартанці не лише навчались військовій справі але й підтримували військову боєздатність не займаючись будь-якими іншими справами крім військових.

Некомпетентність, халатність, часті порушення дисципліни, слабкий рівень підготовки та недостатня кількість уваги з боку держави це одні з слів які характеризують наше військо і є причинами деградування її як такої яка змогла дати сильний відсіч ворогу. В Спарті військова справа була найважливішою з усіх, їй приділялось багато уваги вона була тим коренем на якому трималася вся держава, хоча це і було викликано малою кількістю спартанців в порівнянні з величезною кількістю неповноправних переїклів та безправних ілотів. Але без сумніву Спарта могла дати відсіч ворогу який наважився б випробувати спартанську військову могутність.

Щодо України то рівень відбору та підготовки українських військових бажає кращого. Погана підготовка прявляється у некомпетентності та невідповідності нормам що виливається у летальні наслідки які в свою чергу зменшують повагу цивільного населення та інших країн. На нашу думку слід перейняти досвід країн в яких військова справа була розвиненою навіть з тих країн які припинили своє існування, серед всіх країн особливу увагу заслуговує Спарта тому що за всю історію не було більш мілітаризованої країни ніж Спарта особливу увагу заслуговують деякі з особливостей спартанського війська, які реорганізували б українську армію підняли б професіоналізм, боєздатність та високу кваліфікованість серед них: суворіший відбір військовослужбовців, Збільшення кількості років служіння в армії, посилення рівня як фізичної так і розумової підготовки, збільшення уваги держави до військовослужбовців, достанє матеріально-технічне забезпечення, посилення виховання дисципліни серед військових всіх рівнів, виховання почуття військової повинності серед населення ці та багато інших нюансів змінили і підвищили б рівень військовослужбовців, що в свою чергу підняло авторитет України на світовій арені.

Звичайно переносити весь устрій Спарти буде недоцільно і нерозумно тому що Спарта – це держава із жорстоким соціальним поділом. Спартанці становили непереможну армію. Сувора дисципліна забезпечували військову перемогу над тими, хто сумнівався у здатності Спарти відстояти свої політичні інтереси. Однак Спарта була закладником власного успіху, спартанці зробили те, що Тойнбі називав tour-de-force. Детально розроблена система гарантовано продукувала воїнів, для армії, що не знала поразки. В той же час та сама система привела до занепаду, оскільки не дозволяла адаптуватись до нових умов. Євґенічна програма, що дозволяла залишати лише сильних дітей, і статева політика призвели до систиматичного зменшення населення Спарти. Сусіди, запозичивши деякі елементи у спартанців, але відмовившись від системи вцілому, змогли створити боєздатні армії, і одночасно зберегли для себе можливість розвиватись у культурному і політичному плані.

Отже нам потрібно забрати все найкраще що було в Спарті і залиши все погане.

Методи дослідження. В науковій роботі використані загальнонаукові методи: опис, спостереження, порівняння, логічний аналіз і синтез, системність. Для аналізу основних етапів становлення і розвитку Спартанської держави застосовувався еволюційно-історичний метод. При визначенні державного устрою автор використав біогеодетерміністський метод, конструктивний, конструктивний, структурний, інституційний аналіз, який дав змогу концептуалізувати державний устрій з усіма його особливостями.

Об’єктом дослідження. Виступає процес утворення Спарти, розвиток та характерний військово-політичний устрій. А також суспільні відносини що склалися між «общиною рівних» і неповноправним населенням Лаконіки.

Предметом дослідження. Виступає яскраво виражений мілітаризм спартанського державного та суспільного устрою, його вплив на подальший розвиток Спарти на протязі всієї історії.

Мета та завдання дослідження. Мета даної наукової роботи полягає у тому щоб дослідити процес утворення Спартанської держави та простежити вплив війсково-політичного устрою на побут і культуру спартанців, а також розглянути систему виховування молодого покоління та яку роль вона відіграла у занепаді.

З огляду на мету поставленого такі дослідницькі завдання:

- розглянути процес заселення Лаконіки дорійцями які згодом стануть панівним класом.

-визначити що було причиною виникнення Спартанської держави те які чинники відіграли найбільшу роль в створенні держави.

- дослідити те як розвивалась спартанська держава, в умовах закритості до зовнішнього світу та при яскраво вираженому військовому устрої.

- прослідити причини занепаду Спарти.

Теоретико-методична база дослідження. В процесі дослідження даної теми ми використали праці таких вчених як А. Бергера, Р. В. Шмидра, Т. Р. Пиленкової,

Е. Д. Фролова, В. В. Струве, В. Н. Дякова, Н. Секунди та багатьох інших вчених істориків які так чи інакше робили спроби дослідити спартанську державу.

Структура і обсяг наукової роботи. Складається із вступу, трьох розділів, висновку та


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19