прийняття законів.

Зі змісту Конституції випливає, що Верховна Рада може приймати закон

з будь-якого питання за винятком тих, які вирішуються виключно

всеукраїнським референдумом. Проте Конституцією передбачається коло

питань, які вирішуються виключно законами України. Згідно зі ст. 92

Конституції, виключно законами України визначаються, зокрема: права і

свободи людини й громадянина, гарантії цих прав та свобод; основні

обов'язки громадянина; громадянство; правосуб'єктність громадян, статус

іноземців та осіб без громадянства; права корінних народів і національних

меншин; порядок застосування мов. Основну групу питань виключно

законодавчого регулювання складають екологічні, соціальні, культурні та

економічні питання. Так, виключно законами України визначаються: засади

використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони,

континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та

експлуатації енергосистем, транспорту і зв’язку; основи соціального

захисту, форми й види пенсійного забезпечення; засади регулювання правд і

зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства;

виховання, освіти, культури й охорони здоров'я; екологічної безпеки;

правовий режим власності; правові засади і гарантії підприємництва;

правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання; засади

зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; засади

регулювання демографічних і міграційних процесів.

Виключно законами визначаються основи політичної системи, організація

і діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування,

зокрема; засади утворення й діяльності політичних партій, інших об'єднань

громадян, засобів інформації; організація і порядок проведення виборів та

референдумів; організація й порядок діяльності Верховної Ради, статус

народних депутатів; організація і діяльність органів виконавчої влади,

основи державної служби, організації державної статистики та інформатики;

судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи,

організація і діяльність прокуратури, органів дізнання й слідства,

органів та установ виконання покарань; основи організації і діяльності

адвокатури.

Виключно законами визначаються також територіальний устрій України;

засади місцевого самоврядування; статус столиці України; спеціальний

статус інших міст; правовий режим державного кордону; основи національної

безпеки, організації Збройних Сил і забезпечення громадського порядку;

правовий режим воєнного й надзвичайного стану, зон надзвичайної

екологічної ситуації.

Традиційним є законодавче визначення засад цивільно-правової

відповідальності; діянь, які є злочинами, адміністративними або

дисциплінарними правопорушеннями та відповідальність за них.

Крім нього, виключно законами встановлюються:

Державний бюджет і бюджетна система України; система оподаткування,

податки й збори; засади створення і функціонування фінансового,

грошового, кредитного та інвестиційного ринків, статус національної

валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок

утворення й погашення внутрішнього та зовнішнього боргу; порядок випуску

й обігу державних цінних паперів, їх види тощо. Законами встановлюються

також порядок використання і захисту державних символів; військові

звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні звання; державні нагороди;

державні свята; одиниці ваги, міри й часу, порядок встановлення державних

стандартів; порядок утворення і функціонування вільних та інших

спеціальних зон, що мають економічний або міграційний режим, відмінний

від загального, й оголошується амністія (ст. 92 Конституції).

Установча функція

Іншою, не менш важливою, функцією Верховної Ради серед її головних

функцій є установча (державотворча, організаційна) функція. Пріоритетними

напрямами діяльності парламенту по здійсненню цієї функції є, звичайно,

формування або участь у формуванні органів виконавчої і судової влади, а

також формування власних, парламентських структур; призначення чи обрання

на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення

з посад осіб інших органів державної влади та державних організацій,

сприяння формуванню органів місцевого самоврядування; вирішення питань,

що стосуються інших елементів (атрибутів) механізму держави:

територіального устрою, Збройних Сил та інших складових механізму

держави.

Таким чином, основними напрямами діяльності Верховної Ради по

здійсненню установчої функції є:

1) участь у формуванні органів виконавчої влади;

2) формування органів судової влади;

3) створення парламентських структур;

4) участь у формуванні інших органів державної влади та державних

організацій;

5) вирішення питань територіального устрою України і забезпечення

формування органів місцевого самоврядування.

Пріоритетним напрямом установчої функції парламенту є призначення

виборів Президента у строки, передбачені Конституцією. Обрання

Президента, відповідно до ст. 103 Конституції, здійснюється громадянами

України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом

таємного голосування строком на п'ять років.

Роль парламенту у формуванні органів виконавчої влади за чинною

Конституцією істотно змінилася, але він не усунутий від цього напряму

державотворчого процесу. Верховна Рада вирішує, зокрема, питання про

надання згоди на призначення Президентом Прем'єр-міністра, може прийняти

резолюцію недовіри Кабінетові Міністрів, яка має наслідком відставку

Кабінету Міністрів (ст. 87, 115 Конституції), розглядає і приймає рішення

щодо схвалення програми діяльності Кабінету Міністрів; вирішує питання

про надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади

Президентом Голови Антимонопольного комітету. Голови Фонду державного

майна; Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення.

Але найширші і найвагоміші державотворчі функції і повноваження має

Верховна Рада у формуванні органів судової влади та прокуратури.

Відповідно до ст. 85 Конституції, вона обирає суддів безстрокове;

призначає третину складу Конституційного Суду; вирішує питання щодо

надання згоди на призначення Президентом на посаду Генерального

прокурора, висловлює недовіру Генеральному прокуророві, що має наслідком

його відставку з посади.

Верховна Рада здійснює також чимало установчих функцій по формуванню

власних, парламентських органів та інших структур, які здійснюють не лише

внутрішньо парламентські, а й загальнодержавні функції. Зокрема, Верховна

Рада призначає по посаду та звільняє з посади Уповноваженого Верховної

Ради з прав людини; призначає на посади та звільняє з посад голову та

інших членів Рахункової палати; обирає зі свого складу Голову Верховної

Ради, першого заступника і заступника Голови Верховної Ради та відкликає

їх; затверджує перелік комітетів Верховної Ради, обирає голів цих

комітетів; створює тимчасові спеціальні та тимчасові слідчі комісії,

призначає на посаду й звільняє з посади керівника апарату Верховної Ради

України, затверджує структуру цього апарату.

Важливе місце в установчій діяльності Верховної Ради має формування,

поряд