Наступна проблема стосується необхідності системного і комплексного підходу до адміністративної реформи. А це означає, що, здійснюючи заходи по реформуванню системи органів виконавчої влади, слід їх узгоджувати і проводити в комплексі із реформуванням державної служби, адміністративно-територіального устрою, а також місцевого самоврядування. В першу чергу, тут важливо врахувати політичну реформу , яка передбачає внесення змін до Конституції, а це потребує переосмислення і наукового доопрацювання певних положень Концепції адміністративної реформи.

Важливо врахувати і те, що реформування системи державного управління має проводитись з урахуванням стану економіки, соціальної сфери.

Для покращення якості проведення реорганізаційних заходів та прискорення їх здійснення, а, отже, досягнення бажаних результатів, необхідно організувати належним чином інформаційне і наукове забезпечення реформи. Наукове забезпечення полягає в тому, що деякі питання, які стосуються реформи потребують наукового доопрацювання, а інформаційне забезпечення, перш за все, - у виведенні на загал (оприлюдненні) адміністративної реформи. Це дасть можливість активно залучити громадськість до здійснюваних заходів. Адже, як ми знаємо, Концепція адміністративної реформи так і не набула офіційного оприлюднення.

При реформуванні органів виконавчої влади вищого і центрального рівнів необхідно вживати заходів щодо законодавчого закріплення їх правового статусу , порядку здійснення діяльності та компетенції, шляхом прийняття Закону України “Про Кабінет Міністрів України”, “Про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади”. Тут, також, слід визначити оптимальну кількість міністерств для виконання і втілення державної політики та управління у відповідних секторах. Необхідно провести диференціацію інших центральних органів виконавчої влади, а особливо органів зі спеціальним статусом.

Однією з проблем є реорганізація регіональних органів виконавчої влади. Тут уваги заслуговує взаємовідносини місцевих державних адміністрацій з органами місцевого самоврядування, а саме розмежування загальнодержавних і місцевих інтересів. При вирішенні даного питання слід враховувати особливості проведення регіональної політики та реформування адміністративно-територіального устрою.

Дану проблему частково вирішить політична реформа, а також новий Закон “Про місцеве самоврядування”, який визначає новий підхід до цього інституту і закріплює автономію місцевого самоврядування, а також внесення змін до чинного Закону України “про місцеві державні адміністрації”.

Особливої уваги заслуговують проблеми реформування державної служби, адже як можна реформувати систему органів виконавчої влади не змінюючи підходи і не реформую чи державну службу, тобто тих, хто працює в цих органах. А проблем тут чимало. Серед них є проблеми оплати праці, підготовки та перепідготовки кадрів, визначення нової класифікації посад, порядку проходження держаної служби, тощо. Вирішенням цих проблем стане прийняття нового Закону України “Про державну службу”. Велике значення має прийняття так званого “Кодексу честі” державного службовця, яке приятиме підвищенню не лише ділових, професійних, а й морально-етичних якостей державних службовців.

Оскільки метою всіх реформаційних процесів є максимальне наближення влади до народу, то актуальною є проблема створення адміністративної юстиції, як засобу і гарантії захисту прав, свобод та законних інтересів громадян у їх відносинах з органами державної влади. Правова база для вирішення цієї проблеми є - це Конституція України та Закон України “Про судоустрій”, які передбачають створення спеціалізованих адміністративних судів. Для регламентації порядку здійснення судочинства у цій сфері необхідне прийняття Адміністративно-процесуального кодексу України.

Процес реформування системи органів виконавчої влади має бути виваженим, комплексним і фінансово забезпеченим. Для подальшого успішного реформування необхідно вирішити всі вищезгадані проблеми. Тільки тоді можна розраховувати на досягнення довгоочікуваних позитивних результатів, які сприятимуть якісному оновленню не лише державного апарату, а й інших сфер життя. Але головне – втілення всіх задуманих заходів дасть можливість змінити ідеологію функціонування виконавчої влади і прияти служінню людині, її потребам та законним інтересам, які є найвищою соціальною цінністю нашої держави.