Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





ПЛАН

ВСТУП

1. Поняття форми держави

2. Форма правління: поняття та різновиди

3. Класифікація форм державного устрою

4. Державний (політичний) режим

5. Проблеми удосконалення форм української державності

5.1. Форма Української держави

5.2. Реформування адміністративно-територіального устрою України

5.3. Ідея федералізму в Україні

5.4. Історичні передумови переходу до парламентсько-президентської республіки в Україні

ВИСНОВОК

Використана література

ВСТУП

Категорія “форма держави” є однією з найважливіших і ємний понять у сучасній теорії держави. Як відомо, уже за давніх часів на Давньому Сході і в Стародавній Греції та Римі у дослідників державно-правових явищ виникла потреба щодо визначення поняття, яке було б достатньо ємним і давало хоча б загальне уявлення про основні шляхи здійснення в ній державної влади. Таким чином за різних часів різними дослідниками у категорії “форма держави” вкладався неоднаковий зміст.

З давніх-давен найбільш відомою класифікацією форм держави була та, яку дав Арістотель. Він розрізняв форми держави за двома ознаками:

а) кількістю тих хто править (один, кілька, багато);

б) в чиїх інтересах здійснюється управління.

Друга ознака була критерієм розподілу форм держави на правильні – правління здійснюється в інтересах усіх і неправильні – правління здійснюється в інтересах тільки тих, хто править. На думку Аристотеля правильними формами були: монархія, аристократія; неправильними – тиранія, олігархія, демократія.

У новий час питання про форму держави пов’язане, насамперед з ім’ям Ш. Монтеск’є, який під цим терміном розумів ті чинники, що визначають методи здійснення державної влади. Він на основі цього визначив такі форми держави:

- республіканська – форма держави, в якій організацію і здійснення державної влади визначають такі якості, як доброчесність і рівність;

- монархія, де основа влади – чесність;

- деспотія, де основа влади – страх.

Отже, під формою держави Монтеск’є розумів лише те, що в сучасній науці називається державно-правовим режимом.

Ж.-Ж. Руссо розумів форму держави як структурну організацію вищих державних органів і на основі цього виділяв такі форми держави:

- монархію – форму держави, в якій владу здійснює одна особа;

- аристократія – владу здійснює невелика група осіб;

- демократія – владу здійснюють всі члени суспільства.

Отже, Ж.-Ж. Руссо під формою держави розумів те, що на сьогоднішній день ми називаємо формою правління.

Категорія “форма держави” дає загальне уявлення про особливості організації державної влади, порядок утворення державних органів та їх відносини між собою та населенням.

Наукою вироблена певна універсальна система, що виражена в понятті форми держави для характеристики способів організації влади будь-якої держави, якщо держава це організація політичної влади, то форма держави розкривається через спосіб організації, існування.

Категорія “форми держави” вироблена політичною та юридичною наукою, яка відображає взаємозв’язок трьох найважливіших сторін державної влади. Форма держави правління відображає поняття про способи та порядок утворень вищих органів. Способи територіального устрою відображає поняття форма державного устрою. Сукупність способів і методів здійснення державної влади розкривається через поняття державно-політичного режиму. Провідне місце в теорії держави і права займає інститут форми держави. Дослідження питання “форми держави” має дуже важливе значення у формуванні та розвитку суверенної і незалежної держави.

Таким чином, на основі методу порівняння, аналізу визначається особливості кожного типу держави. Її устрою та здійснення державної влади.

1. Поняття форми держави

Кожна держава має свою форму і зміст, або структуру. Форма означає зовнішнє оформлення, вираження того чи іншого явища, його змісту. Форма - змістовна, а зміст - формований (за висловом Гегеля). Яким же чином оформлена держава зовні? Які її структу-ра і зміст?

У юридичній літературі вітчизняного видання і в літературі, виданій у Російській Федерації за останнє десятиліття, як і в Ра-дянському Союзі, поняття форми держави розглядали і розгляда-ють із традиційних позицій - як організовано державну владу, яка існує система найвищих і місцевих державних органів влади, як вона реалізується, за допомоги яких форм, методів, способів і за-собів, тобто державний режим, адміністративно-територіальний чи державний устрій. Таким чином, характеризуючи форму держави, спеціально вирізняли три основні частини (компоненти): форму державного правління, форму державного устрою і політичний державний режим. Таке розуміння форми держави отримало назву в широкому значенні слова. У вузькому значенні форму держави розуміють лише як форму державного правління.

Форма державного правління характеризує організацію найви-щих органів державної влади, характер і принципи її взаємодії з іншими центральними і місцевими органами державної влади, ор-ганами місцевого самоврядування, а також з партіями, громадсь-кими організаціями, рухами, класами, соціальними групами і з громадянами.

З цим компонентом дуже тісно і нерозривно пов'язаний держав-ний режим. Державний режим - це сукупність або система мето-дів, способів, правил, принципів, за допомогою яких здійснюється державна влада в суспільстві. Цей режим характеризується станом законності (чи беззаконня), станом демократичних прав і свобод людини і громадянина, ставленням державної влади до правових основ діяльності її органів, а також легальною діяльністю політич-них партій та організацій. Всі державні режими з цих позицій мож-на поділити на дві основні види: держави з демократичним режи-мом і з антидемократичним режимом (авторитарний, тоталітарний і т. д).

Ці два компоненти характеризують зовнішнє оформлення дер-жавної влади і зміст її діяльності. Разом з тим, державу не можна зводити лише до державної влади, хоча остання і є ядром політич-ної системи суспільства, організатором і координатором усіх суб'єктів громадянського суспільства.

Третій компонент форми держави - це державний адміністративно-територіальний устрій. Державний устрій - це територі-альна організація держави і державної влади, поділ її на певні складові частини з метою найкращого управління суспільством і державними органами, це взаємозв'язок окремих складових час-тин держави. За державним устроєм усі держави


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15