РЕФЕРАТ

на тему:

“Конституційний Суд України”

Конституційний Суд України

Конституційний Суд — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні

Конституція України закріпила здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову Всі три види державної влади є самостійними, кожна з них діє в межах своєї компетенції, встановленої Конституцією і законами України. Існування судової влади поруч із законодавчою і виконавчою є ознакою демократичної держави. Основне призначення судової влади — забезпечення реалізації принципу верховенства права.

Згідно з Конституцією України (ст. 124), судочинст-во здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Конституція України (ст. 147) визначає Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Завданням Конс-титуційного Суду є гарантування верховенства Консти-туції України як Основного Закону держави на всій те-риторії України.

Інститут конституційного правосудця існує в пере-важній більшості сучасних країн. Це пов'язано, зокрема, з тим, що загальновизнаною стала ідея правової дер-жави, однією з визначальних рис якої є верховенство права і його головного джерела — конституції. Верхо-венство конституції означає підпорядкованість їй як усіх інших джерел права, так і усіх гілок влади, у тому числі і законодавчої. Світовий досвід підтверджує, що найбільш ефективною правовою гарантією верховенства консти-туції є судовий конституційний контроль.

Традиційно виділяють дві системи конституційного правосуддя: американську і європейську. За американсь-кої системи конституційність законів та інших правових актів перевіряють суди загальної юрисдикції. Найбіль-шого поширення ця система набула в країнах загального права. Американська система має два різновиди. В од-них країнах конституційний контроль здійснюється усі-ма судами загальної юрисдикції, тобто будь-який суд може вирішити питання про конституційність норматив-ного акта. В інших країнах конституційний контроль здійснює лише Верховний Суд. Головна відмінність єв-ропейської системи від американської полягає у тому, що конституційне правосуддя в цих країнах виділено із загального правосуддя.

Конституції багатьох країн розглядають конститу-ційні суди як органи правосудця. Конституція України, як уже відмічалось, визначає, що судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом та судами загаль-ної юрисдикції. Тому є підстави вважати, що Консти-туційний Суд поруч з судами загальної юрисдикції скла-дають самостійний вид державної влади — незалежну судову владу, В юридичній літературі висловлюється й інша точка зору на правову природу Конституційного Суду. Зокрема, Конституційний Суд розглядається як орган, що стоїть окремо від трьох гілок влади: законо-давчої, виконавчої і судової.

Необхідно відмітити у зв'язку з цим, що Конституційний Суд як спеціалізований орган конституційної юрисдикції має як спільні, так і відмінні риси від судів загальної юрисдикції. Діяльність конституційних судів здійснюється в певних процесуальних формах, що збли-жує їх з судами загальної юрисдикції. Спільними для них є більшість принципів судочинства. Закон про Кон-ституційний Суд України (ст. 4) передбачає, що діяль-ність Конституційного Суду ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівно-правності суддів, гласності, повноти і всебічності роз-гляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень. Законодавство деяких країн вводить обмеження на за-стосування, наприклад, таких принципів як гласність і змагальність.

Відрізняються конституційні суди від судів загальної юрисдикції за способом їх формування, складом і, го-ловним чином, за характером справ, які вони вирі-шують. Предметом розгляду конституційних судів є кон-ституційні питання.

Незалежно від формального визначення правової природи конституційних судів, сама назва цих орга-нів свідчить про те, що вони розглядаються як особ-ливі органи правосуддя. Конституція України виділяє норми про Конституційний Суд України в окремий розділ. Цим підкреслюється значення Конституційно-го Суду як спеціального органу конституційної юрис-дикції.

Конституційне правосуддя, незалежно від органі-заційних форм його здійснення, вирішує завдання за-хисту конституції: забезпечення її верховенства, принципу розподілу влади, захист прав і свобод людини і гро-мадянина.

Порядок формування Конституційного Суду і його склад

Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою. Судці Конституційного Суду не можуть належа-ти до політичних партій та профспілок, мати представ-ницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, вик-ладацької та творчої.

Конституційний Суд України складається з вісімнад-цяти суддів. Чисельний склад членів спеціалізованих органів конституційного правосуддя в зарубіжних краї-нах — від 6 до 19. Чисельність цих органів визначається, як правило, конституціями. Це має важливе політичне значення, тому що при зміні політичного курсу утруд-нює можливість відповідним політичним силам в своїх інтересах збільшувати кількість членів Конституційного Суду, оскільки для цього потрібно буде внести зміни до Конституції.

Суддя Конституційного Суду України призначається на дев'ять років без права бути призначеним на повтор-ний строк. Максимальний термін перебування на цій посаді, згідно з законодавством інших країн, не переви-щує 12 років. Лише в деяких державах конкретний строк зайняття посади члена конституційного суду не встанов-люється, а обмежується лише досягненням певного віку. Іноді передбачається навіть ротація членів конс-титуційного суду на одну третину або половину через певну кількість років.

Конституція України (ст. 148) визначає такий порядок формування Конституційного Суду України: Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість судців Конституційного Суду. Досвід інших країн свідчить про різноманітність спо-собів формування спеціалізованих органів конституцій-ного правосудця. У деяких (небагатьох) країнах вони обираються парламентами. В інших — двома гілками влади: законодавчою і виконавчою. У третій групі країн вказані органи формуються трьома гілками влади: зако-нодавчою, виконавчою і судовою. Формування органів