Кожна держава має свою історію, на сторінках якої відбувалося зародження, прийняття та втілення в життя Конституції, як Основного Закону держави.
Для нас такою вікопомною подією стало прийняття Верховною Радою України 28 червня 1996 р. Конституції України. Це стало найважливішою історичною подією в житті українського народу після проголошення 1 грудня 1991 р. всенародним голосуванням Акта проголошення незалежності України. Тим самим було завершено процес становлення України як суверенної держави, яка має свій Основний Закон.
Пройшло чимало часу і цього року ми святкуватимемо дев’яту річницю від Дня прийняття Конституції України. Але щоб зрозуміти наскільки важливим для українського народу є цей день, і сама Конституція, слід проаналізувати її основні положення та норми, а також роль Основного Закону у суспільно-політичному житті України.
Чому саме у суспільстві й державі такого великого значення набуває Конституція, чому саме її прийняттям обумовлені становлення держави, її належність до сім’ї цивілізованих демократичних країн?
Насамперед прийняття Конституції свідчить про досягнення державою певної стабільності у суспільстві. Адже саме цей процес, як правило, зумовлюється переходом суспільства від одного якісного стану до іншого, зокрема, як це відбувається в Україні – результатом зміни суспільного устрою стало формування громадянського суспільства і демократичної, соціальної, правової держави.
Ці, так би мовити, історичні передумови прийняття Конституції не вичерпують усіх аргументів щодо її значення як Основного Закону. Найбільш вагомим аргументом є сам зміст Конституції, ті важливі положення і норми, які в ній закріплено.
Так, Конституція України закріплює основи її суспільного і державного устрою, визначає напрями розвитку суспільства і держави, основи організації та діяльності державних органів, а також органів місцевого самоврядування, встановлює конституційні гарантії здійснення прав та свобод людини і громадянина, спрямовує розвиток державної та самоврядної форм народовладдя.
Конституцію вважають Основним Законом нашої держави. Основним він є тому, що, будучи правовим актом найвищої юридичної сили, на найвищому державному рівні закріплює найважливіші якісні риси, які характеризують суспільний й державний лад України.
Говорячи про основні характеристики Конституції України треба наголосити, що вона є основою правової системи нашої держави. Це означає, що норми усіх галузей права, нормотворча, правозастосовча та інші діяльності щодо здійснення правових принципів мають бути зорієнтовані на Конституцію. Як Основний Закон, вона становить юридичну базу решти законів та інших нормативних актів.
Наявність власної Конституції є ознакою із суттєвих ознак суверенності будь-якої держави. Основний Закон держави – це звід правових норм, які покликані принципово, без ідеологічних та інших упередженостей регулювати відносини людей між собою, з суспільством, з державою. Конституційні норми є юридично беззаперечними і захищаються державою, аж поки їх не буде змінено або скасовано у встановленому порядку.
Згідно із Конституцією Україна є суверенною і незалежною, унітарною, демократичною, соціальною, правовою державою у формі республіки. Єдиними джерелом влади в Україні є народ. Він здійснює владу безпосередньо або через органи державної влади та місцевого самоврядування. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Суспільне життя в Україні ґрунтується н засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. При цьому держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законом.
У визначенні прав і свобод громадян Конституція виходить з того, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Конституція також визначає правовий статус і повноваження Верховної Ради, Президента і Кабінету Міністрів України, а також судових і прокурорських органів. На конституційному рівні закріплено територіальний устрій України і правовий статус Автономної Республіки Крим як невід’ємної складової частини України. Передбачені й принципові засади організації місцевого самоврядування в країні.
Конституція України має особливу соціальну цінність, яка проявляється в наступному: по-перше, як нормативно-правовий акт, що наділений вищою юридичною силою і визначає демократичну спрямованість розвитку держави і суспільства, правової і політичної систем; по-друге, як документ, в якому знайшли втілення цінності і ідеали світового конституціоналізму (пріоритет прав людини, народовладдя, верховенство права, республіканська форма правління, поділ влад, політична, економічна та ідеологічна різноманітність, рівність перед законом тощо); по-третє, як акт, що встановлює межі втручання держави в особисте і асоційоване життя громадян; по-четверте, як інформаційна цінність, оскільки знайомлячись з текстом Конституції України, громадяни, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи дістають інформацію про конституційний лад країни, правовий статус людини і громадянина, прав особи; по-п’яте, як інструмент забезпечення балансу інтересів різних соціальних груп і прошарків населення. Стабільна легітимна Конституція, як свідчить світовий досвід, відтворює і інституційно оформлює досягнутий в суспільстві консервує різних політичних сил відносно політико-правового і соціально-економічного устрою суспільства і держави; по-шосте, як документ, що консолідує суспільство на відповідному етапі його розвитку; по-сьоме, в Конституції України містяться програмні положення, які визначають демократичний вектор розвитку українського суспільства. Цінність Конституції полягає в тому, що її положення є основою подальшої модернізації держави і суспільства, вона – фактор демократизації соціуму. Слід враховувати й те, що Конституція є базою забезпечення стабільності державного і суспільного ладу України. Вона є основою стабільного демократичного конституційного статусу людини і громадянина. В конституції України дістали втілення концептуальні положення Загальної декларації прав людини і громадянина, Міжнародного пакту про соціально-економічні і культурні права, Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод тощо.
Цінність чинної Конституції України посилюється й тим, що її норми є нормами прямої дії і мають загально нормативні