влади.
Політичний характер влади визначає ступінь обов’язковості державно-владних рішень. Вони є загальнообов’язковими, виконуються всіма суб’єктами та забезпечуються можливістю застосування примусових заходів.
Публічний характер влади визначає ступінь її поширеності на населення держави. Лише державна влада поширюється на всіх суб’єктів, надаючи відносинам між ними упорядкованого характеру шляхом надання їм певних прав чи покладання на них певних обов’язків.
Наявність можливості розробляти, приймати чи санкціонувати правові норми, що закріплюють повноваження державних органів та гарантують виконання обов’язків держави щодо особи.
Можливість встановлювати форми та види податків з метою утримання державних органів та виконання загально-соціальних ьфункцій.
Факультативні ознаки держави.
Наявність громадянства;
Наявність грошової одиниці;
Наявність кордону;
Наявність збройних сил;
Наявність символіки;
Визнаність держави світовим співтовариством;
Наявність чітко визначеної політики.
Отже, держава – особлива організація суспільства, що характеризується суверенітетом, який поширюється на певну, чітко визначену територію, характеризується наявністю політичної публічної влади, яка здійснюється в процесі реалізації повноважень державними органами, надає своїм рішенням правової форми та існує за рахунок податків і зборів з населення.
Поняття та компоненти суверенітету держави.
Суверенітет – це політико-правова характеристика державної влади, що визначає її політичний характер та закріплюється шляхом прийняття конституційного закону.
Розрізняють три поняття суверенітету:
національний;
народний;
державний.
Зміст державного суверенітету розкривається в його чотирьох компонентах:
Верховенство влади, тобто її універсальність, що характеризує неможливість існування на території держави більш ніж однієї державної влади, а також можливість держави визнати незаконними рішення будь-якої іншої з суспільних влад;
Єдність – наявність єдиного змісту влади (державної, політичної, публічної) з одночасним розподілом влади відповідно до функціонального призначення органів, що її здійснюють;
Незалежність – можливість держави самостійно вирішувати проблеми внутрішнього і зовнішнього характеру засновуючись на принципах національної та міжнародної систем права;
Неподільність – можливість держави самостійно вирішувати питання щодо участі в міждержавних утвореннях, визначати принципи поділу території та статус адміністративних одиниць.
Поняття та ознаки правової держави.
Правова держава – це держава, в якій владні повноваження здійснюються в рамках і на основі законів нею ж прийнятих.
Ознаки правової держави.
Верховенство права:
в системі нормативно-правових актів;
над інтересами держави.
Законодавче регулювання найважливіших сфер життєдіяльності суспільства.
Здійснення влади на основі принципу її розподілу на законодавчу, виконавчу, судову.
Взаємна відповідальність держави і особи.
Висока якість законодавства, що виключає прогалини та юридичну неточність.
Високий ступінь захищеності особи.
Наявність спеціальних органів, що здійснюють нагляд за конституційністю законодавства.
Високий рівень правової культури та правосвідомості громадян.