Орган держави: поняття та риси.
Орган держави – це структурований і організований державою чи безпосередньо народом колектив державних службовців (або депутатів Рад), який наділений державними владними повноваженнями, здійснює державно-організаторські, розпорядчі, судові та інші функції відповідно до його призначення.
Наявність владних повноважень означає, що орган держави здатний встановлювати обов’язкові правила поведінки, тобто юридичні норми і індивідуальні акти і домагатись за допомогою встановлених законом засобів їх здійснення.
Органи держави мають загальні і специфічні ознаки.
До загальних ознак можна віднести:
Всі органи держави, що створюються відповідно до закону шляхом безпосередньої чи представницької демократії, покликані виконувати передбачені законом функції;
Мають державно-владні повноваження;
Діють у встановленому порядку;
Взаємопов’язані відносинами субординації;
Всі разом створюють одну цілісну систему що називається апаратом держави.
Специфічними рисами, тобто такими, що відокремлюють державні органи від недержавних і організацій, слід вважати:
Формування їх безпосередньо державою чи виборцями і здійснення державними органами своїх функцій від імені держави;
Виконання кожним державним органом чітко визначених, встановлених у законному порядку повноважень, видів і форм діяльності;
Наявність у кожного державного органу юридично закріпленої організаційної структури, територіального масштабу діяльності, спеціального положення, що визначає його місце і роль у державному апараті а також порядок його взаємовідносин з іншими державними органами і організаціями;
Надання державним органам повноважень державно-владного характеру.
Класифікація органів держави.
Органи держави класифікують по шести основним критеріям:
За роллю і місцем в системі державного апарату:
первинні, що утворюються шляхом безпосередніх виборів населенням;
вторинні, що утворюються первинними і їм підзвітні.
За напрямком та змістом діяльності:
органи державної влади;
глава держави;
органи державного управління;
судові органи;
контрольно-наглядові органи.
За способом утворення:
ті, що обираються;
ті, що призначаються;
ті, що передаються у спадок.
За часом функціонування:
постійні органи, що виконують основні функції держави та існують тривалий історичний період;
тимчасові, що створюються для виконання одноразових завдань.
За складом та способом прийняття рішень:
єдиноначальні, рішення від імені яких приймаються керівником;
колегіальні, рішення яких приймаються в процесі обговорення шляхом голосування.
За територією, на яку поширюються рішення:
центральні органи, рішення яких поширюються на всю територію;
місцеві органи, рішення яких поширюються на адміністративну одиницю;
локальні органи, рішення яких поширюються на певні підприємства, установи чи організації.
Найбільш поширеною є класифікація державних органів на законодавчі, виконавчі та судові.
Законодавчі:
обираються населенням;
здійснюють повноваження по прийняттю актів вищої юридичної сили;
діють колегіально;
мають виключні повноваження (ст 93 КУ).
Виконавчі:
здійснюють виконаві повноваження, тобто конкретизують норми законів та реалізують їх на практиці;
здійснюють розпорядчі повноваження, тобто самостійно визначають структуру своїх органів;
приймають нормативні акти на основі, на виконання і у відповідності до законів;
складають систему вищих центральних та місцевих органів;
функціонують за принципом подвійного підпорядкування (органу що створив та вищестоящому органу).
Судові:
здійснюють особливу діяльність – правосуддя;
незалежні і підкорюються тільки закону;
приймають рішення в особливій формі (постанови, вироки, рішення);
діють в особливих процесуальних формах;
їх рішення можуть бути оскаржені чи опротестовані.
Органи держави та самоврядування: співвідношення.
Орган держави – основна структурна одиниця механізму держави, що визначається як колектив службовців, створений державою з метою реалізації державних функцій.
Орган самоврядування – структура, що надає можливість населенню певної адміністративної одиниці самостійно вирішувати питання місцевого характеру.
Спільні риси:
Виконують функції по управлінню суспільством;
Передбачені законодавчо;
Приймають рішення нормативного характеру, які в разі протиріччя Конституції можуть бути певним чином скасовані;
Мають нормативно закріплену компетенцію;
Діють у чітко визначеній сфері;
Формуються у встановленому законом порядку;
Функціонують на основі принципу розподілу повноважень.
Відмінні риси:
№ п/п |
Органи держави |
Органи самоврядування
1. | Формуються шляхом виборів, призначення чи затвердження; | Обираються населенням;
2. | Рішення поширюються на всю територію; | Рішення поширюються на адміністративну одиницю;
3. | Складаються із службовців, що виконують свої повноваження на професійній основі; | Діяльність не має професійного характеру;
4. | Діють за принципом розподілу влади, що закріплюється конституційно. | Можуть із врахуванням особливостей певної місцевості на підставі договору перерозподіляти між собою повноваження;
5. | Порядок прийняття рішень є колегіальним чи одноособовим; | Рішення приймаються шляхом голосування;
6. | Реалізують повноваження безпосередньо; | Можлива реалізація повноважень через представників чи обрані органи;
7. | Фінансуються за рахунок держбюджету; | Фінансову основу становлять місцеві бюджети та позабюджетні фонди;
8. | Діють від імені держави; | Не мають державно-владного характеру;
9. | Виконавчі органи складають самостійну частину держапарату; | Виконавчі органи формуються керівництвом органів самоврядування;
10. | Мають можливість делегувати деякі виконавчі повноваження органам самоврядування; | Делегування повноважень державним органам є неможливим.