КУРСОВА РОБОТА

на тему:

ДЕРЖАВНИЙ РЕЖИМ: ПОНЯТТЯ,

СУТНІСТЬ ТА ВИДИ

ЗМІСТ

сторінки

Вступ ………………………………………………………………………………3

Розділ 1. Загальне поняття державного режиму...................................................5

Розділ 2. Види державного режиму

2.1. Демократичний державний режим.....................................................9

2.2. Антидемократичний державний режим...........................................15

Розділ 3. Державний режим сучасної України...................................................27

Висновки…………………………………………………………………………29

Список використаних джерел……………………………………………..……31

ВСТУП

Базовою основою державно-правового будівництва в Україні є українська політико-правова доктрина, яка базується на гарантії прав людини й нації, а саме питання дотримання прав і свобод людини й громадянина є тісно пов’язане з поняттям державного режиму.

В Україні триває перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки, саме тут поступово формується громадянське суспільство і правова держава. Подібні перетворення потребують змін у державному управлінні і правовому регулюванні. В перехідний період порівняно швидко змінюються суспільні відносини, державні органи і діюче законодавство.

Актуальність теми наукового дослідження зумовлена потребою удосконалення державного режиму в Україні. На сьогодні це одне з нагальних питань для кожного громадянина України, зокрема, та держави в цілому. Врахування цих питань – необхідна передумова побудови в Україні саме такої держави, яка могла б посісти гідне місце в європейській та у світовій співдружності держав.

Виходячи з вказаного, метою даної курсової роботи є прагнення на підставі комплексного аналізу вчень провідних науковців і практиків як України так інших країн дослідити правову природу державного (політичного) режиму, з’ясувати основні його типи, а також зробити детальний аналіз форм здійснення державного режиму як в зарубіжних країнах, так і в Україні.

Досягнення зазначеної мети можливе у процесі вирішення таких завдань: визначити поняття і суть державного та політичного режимів;

розкрити види та ознаки державного режиму; проаналізувати особливості демократичних та антидемократичних режимів; охарактеризувати особливості утвердження демократичних інституцій в Україні.

Будучи однією із центральних в теорії держави і права, проблема державно-правового режиму є в полі уваги науковців В, О. Котюка,

Д. Д. Коссе, С. Л. Лисенкова, С. М. Олейникова, О. Ф. Скакуна,

В. В. Сухоноса, М. В. Цвіка та інших. Також політичний режим є важливою проблемою політології. Але в той же час, досліджуючи і аналізуючи теоретичні джерела, можна дійти до висновку про різноманітність підходів і поглядів щодо визначення самого поняття державного режиму, його сутності та видів.

Написання курсової роботи було здійснене шляхом вивчення та аналізу джерельної бази, наявної юридичної літератури щодо вказаної теми з подальшим узагальненням положень теоретичних напрацювань.

При написанні роботи були використані методи аналізу і синтезу, порівняльного правознавстава, системний, формально-логічний та ін.

Об’єктом дослідження є суспільно-правові відносини, які виникають в процесі реалізації державного режиму, вивчення сукупністі прийомів, методів, форм, способів здійснення політичної державної влади.

Предметом дослідження є наукові дослідження, навчальна література, що визначають державний режим.

Набуті в процесі написання роботи знання допоможуть краще оволодіти теорією держави і права та в майбутньому стати висококваліфікованим фахівцем-юристом.

РОЗДІЛ 1

Загальне поняття державного режиму

Важливою складовою частиною форми держави є державний режим, який визначається сукупністю форм і методів здійснення державної влади, обсягом та рівнем реаль-ності прав і свобод громадян та рівнем їх участі в управлінні спра-вами держави і суспільства [1, с. 94].

Поняття державного режиму не слід ототожнювати з поняттям «політичний режим», хоча за значенням вони і близькі одне до одного. Останнє поняття має ширше значення і характе-ризує не тільки методи діяльності державних органів, що визна-чаються поняттям «державний режим», а й можливості та форми діяльності всіх елементів політичної систе-ми - політичних партій, рухів, інших об'єднань громадян.

Серед багатьох форм, засобів і методів реалізації державної по-літики в досягненні соціально-політичних, економічних та інших завдань і цілей є два основні способи: 1) правильний, правовий, законний, моральний, який містить також правові форми, засоби і методи; 2) неправильний, антиправовий, антизаконний, антимо-ральний (аморальний), який виражається в насильницьких, дикта-торських, деспотичних, волюнтаристських формах і методах прав-ління та управління.

Ці два способи реалізації державної політики, державного пра-вління і управління державою та суспільством, зазвичай об'єк-тивуються в системі чинного законодавства, конституції та інших основних законах, або в результаті порушення чинних законів ан-тиконституційним правлінням, відступом від вимог права і зако-нодавства. Реалізація державної політики може мати правовий і законний характер або антизаконний, антидемократичний.

Тому будь-який державний режим виражається в режимі законності чи беззаконня. Режим законності (правозаконності) - це такий стан реалізації державної політики, державного правління і управ-ління, за якого:

1) конституція держави і всі інші закони (у т. ч. укази, постано-ви) мають правовий і моральний характер;

2) державні органи влади і всі суб'єкти громадянського суспі-льства виконують і дотримуються правових законів, поважають і шанують права і свободи своїх громадян та інших суб'єктів гро-мадянського суспільства, шанують самі себе, свою державу і свій народ, свою культуру, звичаї і традиції;

3) в системі права і законодавства чітко визначені права й обо-в'язки всіх державних органів і посадових осіб, усіх громадян;

4) державна влада має чіткі рамки правомірної діяльності та не-се політичну і юридичну відповідальність за свою діяльність перед народом і світовим співтовариством;

5) для здійснення режиму законності (правозаконності) найго-ловнішим є не стільки прийняття правового законодавства, скільки реалізація права і правового законодавства в практику діяльності всіх органів державної влади і управління, політичних партій і громадських організацій, інших суб'єктів громадянського суспіль-ства. Відступ від вимог правового законодавства приведе до режиму беззаконня, до негативних або антидемократичних