Якщо від особистого доходу відняти прибутковий податок, то будемо мати доход, що йде на використання населенням.

Американські економісти У. Нордхауз та Дж. Тобін у 70-х роках висунули ідею про необхідність введення показника чистого еко-номічного добробуту (ЧЕД), який покликаний відбити не тільки результати, відображені в структурі ВНП, а й результати тіньової економіки, працю домогосподарок, а також міру і спосіб викорис-тання вільного часу для підвищення освіти, виховання дітей, фізич-ного та духовного розвитку, стан природного навколишнього сере-довища, наслідки урбанізації та ін. Кількісно визначити ЧЕД досить складно, оскільки багато чинників, що його зумовлюють, оцінюються довільно. І все ж доцільність його запровадження в систему макроекономічних вимірів зумовлена тим, що рівень і спосіб жит-тя нації залежать не тільки від рівня виробництва товарів і послуг, а й від стану довкілля, наявності вільного часу та способу і якості його використання.

В загальних рисах СНР має вигляд сукупності рахунків, укладе-них подібно до бухгалтерських балансів. Кожний запис роблять двічі: за статтею витрат і за доходною статтею, що дає можливість відобразити в рахунках процес створення та використання націо-нального продукту.

СНР охоплює більше 500 стандартних рахунків, які доповнюються 26 допоміжними таблицями. Усі рахунки цієї системи поді-ляють на три класи:

І клас (консолідовані рахунки) — характеризують основні макроекономічні пропорції:

рахунок валового внутрішнього продукту та витрат на нього;

рахунок національного доходу і його розподілу;

рахунок фінансування капітальних витрат;

рахунок зовнішніх операцій.

Рахунки II класу створюються на основі рахунків І класу стосов-но виробництва, споживання та капіталоутворення окремих про-дуктів і послуг. До них належать:

рахунки для ринкових продуктів та послуг;

рахунки для інших (неринкових) продуктів та послуг;

рахунки для галузей, що виробляють товари;

рахунки для виробників, послуг приватних некомерційних орга-нізацій, що обслуговують домогосподарства;

рахунки для обслуговування одних домашніх господарств іншими.

Рахунки III класу — це рахунки доходів, витрат і фінансування капітальних вкладень. Вони включають:

рахунки для не фінансових корпоративних та напівкорпоративних підприємств;

рахунки для фінансових установ;

рахунки для органів державного управління;

рахунки для приватних некомерційних організацій, що обслуго-вують домогосподарства;

рахунки для домогосподарств, а також приватних не фінансових некорпоративних підприємств.

МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ УКРАЇНИ

ЗА І ПІВРІЧЧЯ 2000 РОКУ

Реальний ВВП за 1 півріччя 2000 року порівняно з відповідним періодом минулого року збільшився на 5,0%.

Номінальний ВВП за І півріччя поточного року за орієнтовною оцінкою становив 71337 млн. грн. проти 55267 млн. грн. за відповідний період мину-лого року.

За підсумками І півріччя 2000 року приріст обсягу промислового вироб-ництва становив 10,8%, за І півріччя 1999 року зменшення цього показника становило 1,1%.

Індекс споживчих цін за 1 півріччя 2000 року становив 118,7%, що на 10,1 відсоткових пункти перевищує відповідний показник минулого року.

Індекс оптових цін за І півріччя 2000 року становив 111,8%, що на 6,4 відсоткових пункти перевищує відповідний показник минулого року.

Середньомісячний офіційний курс гривні за червень 2000 року порівня-но з аналогічним показником попереднього року збільшився на 1,45 гривні за долар США і становив 5,4 гривні за долар США.

Найбільший приріст обсягів промислового виробництва за І півріччя поточного року порівняно з відповідним періодом минулого року збері-гається в деревообробній та целюлозно-паперовій промисловості — 34,6%, легкій промисловості — 33,8, харчовій промисловості — 30,6 та в кольоро-вій металургії — 20,9%.

Падіння обсягів промислового виробництва спостерігалося у паливній промисловості — 12.0%, промисловості будівельних матеріалів — 4,9%.

Обсяги виробленої продукції за І півріччя поточного року зросли по-рівняно з відповідним періодом минулого року у промисловості 23 регіонів. тоді як у І півріччі 1999 року таких регіонів було 14.

Найвищий приріст обсягів промислового виробництва одержано в Закар-патській області — 43.7%, Волинській — 35.7. Херсонській — 30.9 та Кірово-градській області — 29.1. у містах Києві — 30.0 і Севастополі — 28,2%.

Падіння обсягів промислового виробництва спостерігалося у трьох облас-тях: Одеській — 25,3%, Полтавській — 17,3. Рівненській — 4,3%.

Практично в СНД відсутня належна інформація щодо тіньової економіки тощо. Неспроможність зібрати різноманітні інформаційні дані для комплексного ведення СНР, запровадженої ООН, свідчить про те, що для України сьогодні ця система ще не реаль-ність, а орієнтир для вдосконалення національного обліку.

Перехід України на СНР буде мати велике значення для соціаль-но-економічного розвитку країни. Цей процес:

а) забезпечить більш широку і орієнтовану на ринкову економічну систему макроекономічну інформацію, необхідну для розробки виваженої економічної політики органами державного управління;

б) сприятиме налагодженню міжнародного економічного співробітництва країн СНД, їх входженню в міжнародний поділ праці, інтеграції в систему світових економічних зв'язків;

в) за допомогою запровадження універсальної стандартної статистичної мови вирішить проблему подання даних в міжнародні економічні організації;

г) підвищить рівень статистичного аналізу і економічного прогнозування, міжнародного співставлення соціально-економічних параметрів.

Список використаної літератури

1. Башнянин Г. І. Політична економія: Підручник. – К.:Ельга, 2000.- С. 366-376.

2. Климко Г. Н. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник. – К.: Вища школа, 1997. – С. 293 – 302.

3. Мочерний С. В. Основи економічної теорії : Підручник. – К.: Академія, 1997.- С. 278 – 290.

4. Ніколенко Ю. В. Основи економічної теорії: Підручник: у 2-х кн., кн.1. Суспільне виробництво. Ринкова економіка.-К.: Либідь,1998.- С. 35 – 40.

5. П. Самуельсон. Макроекономіка. К., 1995. – С. 109 – 120.

6. Савченко А.