РЕФЕРАТ

на тему:

Макроекономічні показники: сутність і вимір

В даному рефераті розглядається така тема, як ринок, його сутність та структура. Під час тих часів за яких Україна жила під командно-адміністративним керуванням Росії вона могла тільки мріяти про ринкові відносини, які вона має зараз. Це не означає, що їх зовсім не було, адже ми знаємо що не існує як командно-адміністративної у чистому виді, так і ринкової. За умов незалежності Україна сама будує свою ринкову систему, за своїми бажаннями, а не за бажаннями інших держав.

У результаті виникнення суспільного поділу праці, приватної власності на засоби виробництва й економічного відокремлення товаровиробників суспільне виробництво набуває товарної форми. На певному етапі розвитку (капіталізм) ця товарна форма стає пануючою, а товарно-грошові відносини починають опосередковувати практично всі відносини суспільства. Економіка, в якій товарно-грошові відноси-ни є пануючими, в літературі отримала назву “ринкової економіки”. Ключовим елементом конструкції “ринкова економіка” є ринок. Водно-час ринок (як окремий елемент) — це складне утворення, він має свою власну структуру, для його функціонування і роз-витку потрібні специфічні умови. З часу виникнення ринку різні напрями та школи економічної думки неоднозначно тлу-мачили його сутність.

Першу спробу дати наукове визначення ринку зробив фран-цузький економіст О.Курно. На його думку, цей термін позна-чає «будь-який район, на якому взаємовідносини покупців і продавців настільки вільні, що ціни на одні й ті самі товари мають тенденцію легко і швидко вирівнюватися». Англійсь-кий економіст А. Маршалл стверджував, що «чим досконалі-ший ринок, тим сильнішою є тенденція до того, щоб у всіх його пунктах в один і той самий час платили за одну й ту саму річ однакову ціну». У підручнику “Економікс” ринок розглядається як «інститут або механізм, який зводить покупців (представників попиту) і продавців (постачальників) ок-ремих товарів і послуг». Американський економіст П.Хейне стверджував, що ринок — «це набір взаємозв'язків, або процес конкурентних торгів». Наведені визначення об'єднує те, що всі вони виходять із тлумачення західними науковцями пред-мета економічної науки, тобто без наголосу на вивченні ви-робничих або економічних відносин. Крім того, у перших двох визначеннях акцентується на тенденції до вирівнювання цін, тобто називається важлива функція ринку.

Ринок - це складне й багатогранне явище. Ринкові відносини суттєво відрізняються в різних країнах за ступенем розвитку, особливостями модифікації, рівнем зрілості, історичними, соціальними та іншими ознаками. Ринок — синтетична ка-тегорія, за допомогою якої визначаються різно-манітні за змістом і параметрами явища. Історично слово «ринок» характеризувало певне місце, де продавалися та купувалися товари. У буденному розумінні ринок – це базар. У кращому випадку ринок розуміється як поєднання попиту і пропозиції. Такі визначення відображають особливості ринку, що лежать на поверхні явищ. Але вони не виявляють глибинних властивостей ринку як економічного феномена й не є конструктивними, щоб зрозуміти його роль в економічній системі.

Сьогодні економісти під терміном «ринок» розуміють будь-яку впорядковану структуру, що забез-печує нормальну взаємодію продавців і покупців. У широкому розумінні ринок означає певний спосіб організації еко-номічного життя, характерними ознаками якого є: само-стійність учасників економічного процесу; комерційний характер їхньої взаємодії; суперництво (конкуренція) господарюючих суб’єктів; формування економічних про-порцій під впливом динаміки цін та конкурентної бо-ротьби; ціни, що складаються на основі попиту та пропозиції.

Суспільне господарство, яке функціонує на цих засадах, називають ринковою економікою. Її антиподом є командна економіка, в якій діяльність господарюючих суб'єктів централізовано регулюється державою, народногосподарські пропорції формуються на базі директивних планів, а ціни встановлюються адміністративним шляхом.

Якщо розглядати еволюцію ринку з точки зору суб’єктів ринкових відносин, то ми побачимо, що спочатку це були безпосередньо виробники і споживачі товарної продукції. Потім, у міру його розвитку й відокремлення в самостійні галузі торгівлі та грошового обігу, активними учасниками ринкових відносин стають торговельні й фінансові посе-редники: комерційні агенти, комівояжери, консигнатори, бро-кери, ділери та ін. Ринок являє собою складний механізм виявлення й узгодження економічних інтересів. Саме цим і займаються торгові й фінансові посередники. Вони вивчають стан справ з пропонуванням і попитом тих чи інших товарів, динаміку цін, установлюють ділові контакти, прогнозують ринкову ситуацію тощо.

Ринок – система товарно-грошових відносин, що виникають між покупцем і продавцем, яка включає механізм вільного ціноутворення, вільне підприємництво, що здійснюється на основі екологічної самостійності, рівноправності та конкуренції суб’єктів господарювання у боротьбі за споживача.

Функціонування ринку підпорядковується законам товарного виробництва – закону вартості, попиту і пропозиції та закону конкуренції. Саме на основі дії цих законів формується ринкова ціна, яка врівноважує попит і пропозицію, регулює обсяг і асортимент вироблюваних товарів, впливає на