Державним інвестиціям відводиться роль важливого вкладу в стимулювання економічного зростання у всіх сферах, де наявні позитивні зовнішні фактори. Сюди входять фізична інфраструктура, сфера наукових досліджень та освіта. Державні видатки у цих галузях були радикально скорочені у першому десятиріччі перехідного етапу. Скорочення соціальних трансфертів потрібне також для зміни цього курсу зовсім у протилежний бік.

Прикінцеві примітки

У всіх країнах з перехідним типом економіки, про які йшла мова у цій статті, лібералізаційні та стабілізаційні заходи
1990-х рр. складали основу, що сприяла швид-кому розширенню нового приватного сектора, підтримувала скорочення і реструктуризацію державного сектора, глибоку переорієнтацію і швидкий розвиток міжнародної торгівлі. У більшості цих країн показник ВВП на душу населення становив близько 15% (порівняно з 30% – показником США на початку ХХ ст.), він все ще перебував на тому ж рівні до кінця століття. Економічні зміни, що відбулися в останньому десятилітті, значно сприяли досягненню стратегічної мети щодо створення такої економічної системи, з допомогою якої можна було б суттєво скоротити різницю між рівнями доходів у ХХІ ст.

Приголомшливі макроекономічні дисбаланси і надзвичайно великі структурні спотворення були основними проблемами, успадкованими 25 постсоціалістичними країнами Центральної Європи та колишнього Радянського Союзу. Їх вони змушені були вирішити у першому десятиріччі періоду. Пакети реформ, ухвалені більшістю країн Центральної Європи та Балтики, великою мірою стосувалися гостроти макроекономічної кризи і важливості цих успадкованих структурних проблем. Вони були спрямовані на відновлення макроекономічної стабільності шляхом швидкої лібералізації цін, торгівлі та входження в ринок і розбудови інфраструктури інституцій та законів, здатних обслуговувати добре діючу, конкурентоздатну ринкову економіку.

Стратегія реформ, прийнята більшістю країн СНД, містила значну, але менш масштабну лібералізацію PTE і передбачала швидку приватизацію ще до встановлення макроекономічної стабілізації. У країнах СНД структурні спотворення від початку були значно більшими, приватні сектори меншими, а перші ринкові реформи – обмеженішими. Ці вельми несприятливі початкові умови мали величезний вплив на реформи, політику та прогрес економічних перетворень. Однак від-мінності у стратегіях реформування цих двох груп і різниця у межах кожної групи суттєво зменшились у другій половині 1990-х рр.

Таблиця 1. Дані про кількість населення та ВВП 25-ти країн Центральної Європи, Балтики
та СНД з перехідним типом економіки (1994 і 1998 рр.)

Країни | 1994 р. | 1998 р.

Населення

(млн. чол.) | ВВП на душу населення ПКЗ,
тис. дол. | ВВП ПКЗ,
млн. дол. | ВВП
(млн. дол.) | ПКЗ
дол./дол.

Албанія | 3.4 | 2.9 | 9.9 | 3.2 | 3.1

Болгарія | 8.4 | 4.8 | 40.3 | 10.9 | 3.7

Хорватія | 4.5 | 6.8 | 30.6 | 21.9 | 1.4

Чехія | 10.3 | 12.5 | 129 | 56.0 | 2.3

Естонія | 1.5 | 7.6 | 11.4 | 5.4 | 2.1

Македонія | 2.1 | 4.4 | 9.2 | 3.3 | 2.8

Угорщина | 10.3 | 10.2 | 105 | 47.8 | 2.2

Латвія | 2.6 | 5.6 | 14.6 | 6.9 | 2.1

Литва | 3.7 | 6.4 | 23.7 | 10.8 | 2.2

Польща | 38.5 | 7.7 | 296 | 148 | 2.0

Румунія | 22.7 | 5.6 | 127 | 38.5 | 3.3

Словаччина | 5.4 | 9.8 | 52.9 | 20.4 | 2.6

Словенія | 2 | 14.3 | 28.6 | 19.1 | 1.5

СНД

Вірменія | 3.6 | 2.2 | 7.9 | 1.8 | 4.3

Азербайджан | 7.5 | 2.2 | 16.5 | 4.0 | 4.1

Білорусь | 10.4 | 6.1 | 63.4 | 14.4 | 4.4

Грузія | 5.5 | 3.3 | 18.2 | 5.3 | 3.4

Казахстан | 17 | 4.3 | 73.1 | 25.2 | 2.9

Киргизстан | 4.6 | 2.3 | 10.6 | 1.6 | 6.5

Молдова | 4.4 | 1.9 | 8.4 | 1.9 | 4.4

Росія | 148 | 6.5 | 962 | 275 | 3.5

Таджикистан | 5.8 | 0.9 | 5.2 | 1.2 | 4.2

Туркменістан | 4 | 3.2 | 12.8 | 1.7 | 7.6

Україна | 51.9 | 3.2 | 166 | 43.7 | 3.8

Узбекистан | 22.4 | 2.1 | 47.0 | 13.1 | 3.6

ПКЗ – паритет купівельної здатності.

Джерело: ВВП на душу населення в доларовому співвідношенні ПКЗ від МВФ, World Economic Outlook (Washington D.C.), October 1999. ВВП (1998) вказано в доларах за ринковим курсом, EBRD, Transition Report (London), 1999.

Таблиця 2. Основні макроекономічні показники економіки країн Центральної Європи
та Балтики у 1991–1998 рр.

Показники | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998

Зростання ВВП (%)

Зважене середнє значення ВВП – | 10.7– | 4.1– | 0.3 | 3.7 | 5.6 | 3.9 | 2.7 | 1.8

Відхилення від зваженого абсолютного значення ВВП | 2.9 | 5.0 | 3.2 | 1.6 | 1.9 | 2.1 | 4.6 | 3.9

Інфляція, CPI (%)

Зважене середнє значення ВВП | 109.9 | 183 | 115 | 29.9 | 24.2 | 21.3 | 46.1 | 12.0

Відхилення від зваженого абсолютного значення ВВП | 77.0 | 208 | 131 | 14.0 | 11.7 | 11.4 | 54.1 | 8.3

Баланс загального державного бюджету (% від ВВП)

Зважене середнє