Реферат на тему:
Базова модель "Сукупний попит – сукупна пропозиція"
ПЛАН
1. Сукупний попит.
1.1. Цінові фактори сукупного попиту.
1.2. Нецінові фактори сукупного попиту.
2. Сукупна пропозиція.
2.1. Сукупна пропозиція в довгостроковому періоді.
2.2. Сукупна пропозиція в короткостроковому періоді.
2.2.1. Причини жорсткості цін.
2.2.2. Цінові фактори сукупної пропозиції.
2.2.3. Нецінові фактори сукупної пропозиції.
3. Рівновага сукупного попиту і пропозиції.
На відміну від моделі рівноваги попиту й пропозиції на ринку окремого блага, знайомої з курсу мікроекономіки, модель сукупного попиту і сукуп-ної пропозиції (AD-AS) досліджує поведінку економіки в цілому. Вона пояснює причини коливання рівня цін та реальних обсягів національного виробництва, розкриває взаємозв'язок між ними та економічною політи-кою. Модель застосовується для дослідження й пояснення таких важливих явищ, як інфляція, безробіття, ділові цикли, для прогнозування впливу на економіку різноманітних факторів, для планування й координації заходів економічної політики в короткостроковому і довгостроковому періодах.
Модель AD-AS визначає рівноважні значення аґреґованих обсягів по-питу й пропозиції залежно від рівня цін товарів та послуг на внутрішньому ринку країни. АґреГування цін означає, що ціни на окремі товари та послуги усереднюються пропорційно обсягам виробництва останніх на внутрішньо-му ринку і характеризують рівень цін усієї сукупності товарів та послуг в економіці. Вимірником рівня цін у моделі AD-AS є дефлятор ВВП поточ-ного періоду до певного базового періоду (див. част. II, тема 2). Значення дефлятора^відкладаються на вертикальній осі координат (Р) і вимірюють загальний рівень цін в економіці.
Сукупний попит і сукупна пропозиція аґреґуються відповідно з рівно-важних величин попиту і пропозиції на всіх ринках товарів та послуг. Вони характеризують реальным обсяг національного виробництва за певний період, точніше — вартість кінцевої продукції національного виробництва в цінах базового періоду, які вважаються постійними. Отже, сукупний випуск у мо-делі AD-AS - це реальний валовий внутрішній продукт країни. Значення реального ВВП відкладаються на горизонтальній осі (У) і вимірюють реаль-ний доход економічних агентів країни — домогосподарств, фірм та уряду.
1. Сукупний попит
Cукупний попит (AD) — це загальний обсяг вітчизняних товарів і по-слуг, які готові купити домогосподарства, фірми та уряд країни, а також економічні агенти решти країн світу при певному рівні внутрішніх цін. \ Су-купний попит є сумою запланованих витрат економічних агентів: 1) ви-датків приватного сектора країни на споживання (С) та інвестиції (7);
2) видатків держави на закупівлю товарів, оплату послуг та праці (G);
3) перевищення видатків іноземців на вітчизняні товари і послуги (експорту) над внутрішніми видатками на іноземні товари (імпортом) - чистого експорту країни (NX):
.1)
Сукупний попит домогосподарств, фірм та уряду країни складається з попиту на вітчизняні, (C+I+G)d й імпортні (C+/+G), товари та послуги для задоволення власних потреб. Зовнішній попит на вітчизняні товари й послуги з боку іноземців (X) можна уявити як додатковий внутрішній попит на товари вітчизняного виробництва, але не для задоволення власних потреб, а з метою продажу іноземцям. Отже, сукупний попит на товари та послуги (4.1) можна показати таким чином:
YAD=(C+I+G)d+(C+I+G)/+X-M. (4.2)
Оскільки (C+I+G), є імпортом країни (М), тотожність (4.2) набуває
вигляду рівняння (4.3):
YAir(C+I+G)d+X. (4.3)
Сукупний попит (4.3) є сумою внутрішнього та зовнішнього попиту на
вітчизняні товари і послуги. Він дорівнює сукупному доходу економічних
агентів країни (1) і може бути представлений як сума запланованих ними
видатків на вітчизняні товари та послуги для забезпечення власних потреб
і експорту.
Сукупний попит має грошову форму. Тому зв'язок між рівнем цін та величиною сукупного попиту обумовлений насамперед загальними умовами грошового обігу, які встановлюються основним рівнянням кількісної теорії грошей:
M-V = P-Y, (4.4)
де: М - кількість грошей в обігу, або номінальні грошові залишки; V —
швидкість обігу грошей; Р — рівень цін; Y — реальний обсяг національного
виробництва (сукупний реальний доход).
Номінальний доход економічних агентів (Y-P) дорівнює сумі угод, здійснених між ними протягом певного періоду і оплачених за допомогою грошей, які обертаються, переходячи від покупця до продавця. Обертаю-чись зі швидкістю V, запас грошей М збільшує одночасно як номінальний грошовий доход, так і номінальні грошові витрати економічних аґентів країни на товари й послуги. Згідно рівняння (4.4), обсяг сукупного попиту залежить від кількості грошей в обігу, швидкості їхнього обертання та рівня цін, за
Чим більше грошей знаходиться в розпорядженні економічних аґентів, тим більше товарів та послуг можуть вони купувати один в одного при кожному можливому рівні цін. Відповідно, чим більше угод протягом періоду здійснюєть-ся за допомогою грошей, тим вища швидкість обігу грошей і більший сукупний попит при кожному мож-ливому рівні цін. Звичайно в кіль-кісній теорії грошей швидкість обігу грошей вважається постій-ною. Крива сукупного попиту бу-дується для даного обсягу про-позиції грошей в економіці, який вважається незмінним. Тоді, за інших рівних умов, величина сукупного попиту визначається рівнянням:
(4.6)
При незмінній пропозиції і постійній швидкості обертання грошей ве-
личина сукупного попиту змінюється обернено рівню цін. При вищому рівні
цін фірми та домогосподарства можуть придбати менше товарів і послуг,
оскільки їхній номінальний сукупний доход залишатиметься по-
стійним. На графіку сукупної пропозиції (мал. 4.1) зміна рівня цін
проявляється у переході економіки до нової точки рівноваги на кривій су-
купного попиту. Вищому рівню цін Р2 відповідає менший обсяг сукупного
попиту Y2; внаслідок чого рівноважні умови сукупного попиту на кривій
AD пересуваються з точки А в точку В.
В макроекономічній теорії спадний нахил кривої сукупного попиті/ пояс-нюється впливом так званих цінових факторів: а) ефектом реальних гро-шових залишків (ефектом багатства); б) ефектом процентної ставки;
