Пошукова робота на тему:
Національний ринок
Національний ринок – це сукупність соціально-економічних відносин у сфері обміну, за посередництвом яких здійснюється реалізація товарів та послуг, обіг капіталу, купівлі-продажу робочої сили.
Структура національного ринку
Основними складовими національного ринку є ринок товарів та платних послуг, ринок грошей та цінних паперів, ринок робочої сили.
Ринок товарів та платних послуг являє собою систему економічних відносин між продавцями і покупцями з приводу руху товарів та послуг.
Грошовий ринок – це ринок короткострокових кредитних операцій, на якому попит на гроші та їх пропозиція визначають рівень процентної ставки.
Ринок робочої сили являє собою систему економічних відносин між його суб’єктами з приводу купівлі-продажу трудових послуг, які пропонуються найманими працівниками за цінами, що складаються під впливом співвідношення попиту та пропозиції.
В основі макроекономічного аналізу лежить найпростіша модель кругообігу продуктів та доходів. В елементарній своїй формі ця модель містить зв’язок двох суб’єктів – домашніх господарств та підприємств.
Це замкнена система, для якої характерна рівність величини загального обсягу виробництва в грошовому вимірі та величини грошових доходів домогосподарств ( Y=C )
НП=НД
Модель кругообігу продуктів та ресурсів з урахуванням фінансових ринків базується на спрощеній моделі. Для данної моделі характерна слідуюча залежність між національним продуктом та доходом:
НП = С + І = C + S = НД
Роль державного сектора в кругообігу доходів та продуктів проявляється в моделі кругообігу ускладненій впливом держави.
Введення державного сектора у кругообіг доходів і продуктів не порушує рівності національного доходу та національного продукту, але ускладнює її:
НП=C+I+G=C+S+NT=НД ,
де G – державні витрати на товари та послуги, NT – чисті податки.
Модель кругообігу для відкритої економіки
Для відкритої економіки характерна слідуюча залежність національного продукту та доходу:
НП = C + I + G + E = C + S + NT + m = НД
Е – експорт, m – імпорт.
2. Рівноважний сукупного сукупний попит і ціни
Рівновага визначається
I) в короткостроковому періоді;
II) в довгостроковому періоді;
III) в коротко- та довгостроковому періодах.
I. В короткостроковому періоді
II. В довгостроковому періоді рівновага встановлюється в точці перетину кривих сукупного попиту та сукупної пропозиції довгострокового періоду.
III. В коротко- та довгостроковому періодах рівновага встановлюється в точці перетину трьох кривих:
Ефект Храповика пояснює ассиметрію в графіку сукупної пропозиції - коли сукупний попит зростає, горизонтальний відрізок відхиляться вгору легко і швидко, але коли сукупний попит зменшується – відрізок повертається до початкового положення повільно й не повністю, або не рухається вниз взагалі.
Різкі зміни сукупного попиту і пропозиції – шоки – призводять до відхилення обсягів виробництва і зайнятості від потенційного рівня. Шоки попиту можуть виникати при різкій зміні пропозиції грошей або швидкості їх обігу, різких коливань інвестиційного попиту. Шоки пропозиції можуть бути пов’язані з різкими скачками цін на ресурси, стихією,що призводить до втрати ресурсів економіки і зменшенню потенціалу, змінами в законодавстві.
Сукупна пропозиція (AS) – реальний обсяг національного виробництва при кожному можливому рівні цін.
Сукупна пропозиція виражається кривою AS, що показує прямопропорційну залежність між обсягом національного виробництва та рівнем цін.
В короткостроковому періоді крива AS поділяється на три відрізки:
Кейнсіанський або горизонтальний;
Проміжний;
Класичний або вертикальний.
В довгостроковому періоді крива AS має вигляд вертикальної прямої, що визначає потенційний рівень випуску продукції.
Фактори впливу на сукупну пропозицію
I. Цінові:
??зміна процентної ставки;
??зміна рівня цін.
II. Нецінові:
??зміна цін на ресурси:
a) наявність власних ресурсів,
b) ціни на імпортні ресурси,
c) співідношення на ринку національних та імпортних ресурсів;
??зміни в продуктивності праці;
??зміни правових норм:
a) податки з підприємств та субсидії,
b) державне регулювання;
??рівень технології виробництва;
??зміни умов бізнесу;
??зміни в структурі ринку.
3. Сукупний попит
Сукупний попит (AD) – це реальний обсяг національного виробництва, який суб’єкти економічної системи готові придбати при будь-якому рівні цін.
Структура сукупного попиту
Споживчий попит (С) – платоспроможний попит домогосподарств на споживчі товари.
Інвестиційний попит (І) – попит підприємців на засоби виробництва для відновлення зношенного капіталу і збільшення реального.
Попит держави (G) на товари та послуги для виробництва суспільних благ і державних інвестицій.
Попит закордону (NE) на блага певної країни, який залежить від співвідношення цін на вітчизняні та зарубіжні товари, та обмінного курсу національної валюти, тобто, від реальних умов обміну.
AD = C + I + G + NE
Сукупний попит визначається кривою AD, що показує обернено пропорційну залежність між рівнем цін та обсягом національного виробництва.
Нахил кривої AD визначається залежністю
де - рівень цін, - обсяг національного виробництва,
- грошова маса,
- швидкість обігу грошової одиниці.
Фактори впливу на сукупний попит
I. Цінові:
??Ефект процентної ставки;
??Ефект багатства або касових залишків;
??Ефект імпортних закупок.
II. Нецінові:
??Зміни в споживчих витратах:
a) добробут населення;
b) очікування споживача;
c) заборгованість споживача;
d) податки.
??Зміни в інвестиційних витратах:
a) процентні ставки;
b) очікувані прибутки від інвестицій;
c) податки з підприємств;
d) технології;
e) надлишкові потужності.
??Зміни в державних витратах на товари та послуги;
??Зміни у витратах на чистий експорт:
a) національний дохід закордоном;
b) валютні курси;
c) політичні рішення.