Пошукова робота на тему:

Національний ринок

Національний ринок – це сукупність соціально-економічних відносин у сфері обміну, за посередництвом яких здійснюється реалізація товарів та послуг, обіг капіталу, купівлі-продажу робочої сили.

Структура національного ринку 

Основними складовими національного ринку є ринок товарів та платних послуг, ринок грошей та цінних паперів, ринок робочої сили.

Ринок товарів та платних послуг являє собою систему економічних відносин між продавцями і покупцями з приводу руху товарів та послуг.

Грошовий ринок – це ринок короткострокових кредитних операцій, на якому попит на гроші та їх пропозиція визначають рівень процентної ставки.

Ринок робочої сили являє собою систему економічних відносин між його суб’єктами з приводу купівлі-продажу трудових послуг, які пропонуються найманими працівниками за цінами, що складаються під впливом співвідношення попиту та пропозиції.

В основі макроекономічного аналізу лежить найпростіша модель кругообігу продуктів та доходів. В елементарній своїй формі ця модель містить зв’язок двох суб’єктів – домашніх господарств та підприємств. 

Це замкнена система, для якої характерна рівність величини загального обсягу виробництва в грошовому вимірі та величини грошових доходів домогосподарств ( Y=C ) 

НП=НД 

Модель кругообігу продуктів та ресурсів з урахуванням фінансових ринків базується на спрощеній моделі. Для данної моделі характерна слідуюча залежність між національним продуктом та доходом: 

НП = С + І = C + S = НД    

Роль державного сектора в кругообігу доходів та продуктів проявляється в моделі кругообігу ускладненій впливом держави.   

Введення державного сектора у кругообіг доходів і продуктів не порушує рівності національного доходу та національного продукту, але ускладнює її:

НП=C+I+G=C+S+NT=НД ,  

де G – державні витрати на товари та послуги, NT – чисті податки. 

Модель кругообігу для відкритої економіки 

Для відкритої економіки характерна слідуюча залежність національного продукту та доходу: 

НП = C + I + G + E = C + S + NT + m = НД

Е – експорт, m – імпорт.

2. Рівноважний сукупного сукупний попит  і ціни 

Рівновага визначається

I)   в короткостроковому періоді;

II)  в довгостроковому періоді;

III) в коротко- та довгостроковому періодах.                

I.         В короткостроковому періоді                   

II.        В довгостроковому періоді рівновага встановлюється в точці перетину кривих сукупного попиту та сукупної пропозиції довгострокового періоду.                

III.       В коротко- та довгостроковому періодах рівновага встановлюється в точці перетину трьох кривих:  

Ефект Храповика пояснює ассиметрію в графіку сукупної пропозиції - коли сукупний попит зростає, горизонтальний відрізок відхиляться вгору легко і швидко, але коли сукупний попит зменшується – відрізок повертається до початкового положення повільно й не повністю, або не рухається вниз взагалі.  

Різкі зміни сукупного попиту і пропозиції – шоки – призводять до відхилення обсягів виробництва і зайнятості від потенційного рівня. Шоки попиту можуть виникати при різкій зміні пропозиції грошей або швидкості їх обігу, різких коливань інвестиційного попиту. Шоки пропозиції можуть бути пов’язані з різкими скачками цін на ресурси, стихією,що призводить до втрати ресурсів економіки і зменшенню потенціалу, змінами в законодавстві.

Сукупна пропозиція (AS) – реальний обсяг національного виробництва при кожному можливому рівні цін.

Сукупна пропозиція виражається кривою AS, що показує прямопропорційну залежність між обсягом національного виробництва та рівнем цін. 

В короткостроковому періоді крива AS поділяється на три відрізки:

Кейнсіанський або горизонтальний;

Проміжний;

Класичний або вертикальний. 

В довгостроковому періоді крива AS має вигляд вертикальної прямої, що визначає потенційний рівень випуску продукції. 

Фактори впливу на сукупну пропозицію                             

I.         Цінові:

??зміна процентної ставки;

??зміна рівня цін.                             

II.        Нецінові:

??зміна цін на ресурси:

a)      наявність власних ресурсів,

b)      ціни на імпортні ресурси,

c)      співідношення на ринку національних та імпортних ресурсів;

??зміни в продуктивності праці;

??зміни правових норм:

a)      податки з підприємств та субсидії,

b)      державне регулювання;

??рівень технології виробництва;

??зміни умов бізнесу;

??зміни в структурі ринку.

3.     Сукупний попит 

Сукупний попит (AD) – це реальний обсяг національного виробництва, який суб’єкти економічної системи готові придбати при будь-якому рівні цін.

Структура сукупного попиту

Споживчий попит (С) – платоспроможний попит домогосподарств на споживчі товари.

Інвестиційний попит (І) – попит підприємців на засоби виробництва для відновлення зношенного капіталу і збільшення реального. 

Попит держави (G) на товари та послуги для виробництва суспільних благ і державних інвестицій. 

Попит закордону (NE) на блага певної країни, який залежить від співвідношення цін на вітчизняні та зарубіжні товари, та обмінного курсу національної валюти, тобто, від реальних умов обміну. 

AD = C + I + G + NE 

Сукупний попит визначається кривою AD, що показує обернено пропорційну залежність між рівнем цін та обсягом національного виробництва.  

Нахил кривої AD визначається залежністю   

де - рівень цін, - обсяг національного виробництва,
- грошова маса,
- швидкість обігу грошової одиниці. 

Фактори впливу на сукупний попит                            

I.     Цінові:

??Ефект процентної ставки;

??Ефект багатства або касових залишків;

??Ефект імпортних закупок.                          

II.     Нецінові:

??Зміни в споживчих витратах:

a)      добробут населення;

b)      очікування споживача;

c)      заборгованість споживача;

d)      податки.

??Зміни в інвестиційних витратах:

a)      процентні ставки;

b)      очікувані прибутки від інвестицій;

c)      податки з підприємств;

d)      технології;

e)      надлишкові потужності.

??Зміни в державних витратах на товари та послуги;

??Зміни у витратах на чистий експорт:

a)      національний дохід закордоном;

b)      валютні курси;

c)      політичні рішення.