спричиняють надмірні витрати, і були зроблені кроки, спрямо-

вані на скорочення цих витрат. Це здійснювалось, головним чи-

ном, через обмеження індивідуальних доходів;

3) поведінка населення і виробників в Україні формується

під впливом адаптивних очікувань зростання цін, а низька

довіра до дій уряду є причиною стійкості таких очікувань;

4) спроби обмежити доходи споживачів в Україні не приве-

ли до передбачуваного урядом подолання інфляції.

Інфляція не викликала б, можливо, такої пильної уваги з

боку теоретиків та практиків, якби не її негативні наслідки.

Зупинимось на деяких з них. Втрати від інфляції традиційно

поділяють на ті, що мають місце при передбачуваній та при не-

передбачуваній інфляції.

Суспільні втрати передбачуваної інфляції є такими:

1) поява так званих "витрат меню", викликаних тим, що в умо-

вах інфляції продавці змушені часто міняти цінники, каталоги

тощо, що призводить до додаткових витрат.

2) існування так званих "витрат зношеного взуття", спричине-

них тим, що люди, запобігаючи втраті купівельної спроможності

грошей, тримають усю готівку на депозитах і змушені часто

відвідувати банк, щоб зняти кошти на поточні витрати.

До суспільних втрат непередбаченої інфляції належать:

1) фіскальний податок, спричинений тим, що в умовах інфляції

кількісне зростання доходів має номінальний характер і може

означати падіння реальних доходів; водночас норма оподат-

кування протягом певного часу лишається незмінною, і платник

податку несе додатковий тягар;

2) перерозподільчий ефект, коли втрачають усі, хто має фіксо-

вані доходи, а також ті, хто надає гроші у позику під нез-

мінний процент;

3) втрата цінами регулюючої ролі, яка пояснюється тим, що

внаслідок інфляційного зростання цін скорочуються обсяги ви-

робництва і споживання (виробники скорочують виробництво че-

рез подорожання ресурсів, споживачі обмежують споживання че-

рез зменшення реальних доходів);

4) Втрата всіма грошовими показниками здатності бути вим-

ірниками економічних процесів через постійну зміну масштабу

вимірювання (100 грошових одиниць одного року можуть бути у

декілька разів меншими, ніж 100 тих же одиниць іншого року).

Цікавим є питання про те, чи можна кількісно виміряти

суспільні втрати від інфляції. Аналізуючи витрати, пов'язані

із подоланням інфляції у 70-х роках, американський економіст

Артур Оукен дійшов висновку, що зниження інфляції на один

процентний пункт вимагатиме скорочення реальних обсягів ВНП

на 10% нижче природного рівня, що, в свою чергу, передбачає

10-11% не збільшення норми безробіття (порівняно з її при-

родною нормою на рівні 6%).

4. Висока соціально-економічна "ціна", яку суспільство

сплачує за допущену інфляцію, вимагає антиінфляційних дій.

Світова практика нагромадила в цій галузі певний досвід.

Контроль над зарплатою та цінами є частиною державної

політики регулювання сукупного попиту. Визнається, що він не

лише обмежує сукупний попит, а й є засобом подолання

інфляційних очікувань з боку робітників та підприємців. Адже,

повіривши у рішучість дій уряду, суб'єкти економічних відно-

син можуть стримати свої "зазіхання" на подальше зростання

зарплати і цін кінцевої продукції. Можливі різні варіанти

контрол: домовленість з профспілками про обмежене зростання

зарплати, прийняття законів, які регулюють зростання зарплати

та цін. В Україні, зокрема, приймалися законодавчі акти щодо

обмеження рентабельності виробництва з метою стримування цін.

Слід, однак, враховувати, що в разі скорочення попиту за

рахунок обмеження зарплати може бути досягнуто антистимулю-

ючого ефекту: скорочення випуску. Це особливо небезпечно при

інфляції, пов'язаній зі спадом. З іншого боку, наслідки кон-

тролю над зарплатою можуть бути зведені нанівець необмеженим

зростанням державних витрат.

Під час війн контроль над цінами і заробітною платою вводиться і в ринкових економіках. Іноді там вводиться гарантований нижній рівень цін для того, щоб забезпечити відповідний рівень доходів в тому чи іншому секторі економіки, наприклад, в промислово розвинутих країнах це має місце в сільському господарстві. Гарантовані ціни іноді вводяться також для забезпечення монопольних прибутків в окремих галузях народного господарства.

Разом з цим контроль над цінами викликав суттєві порушення в економіці. Так, з введенням верхньої межі цін виникає дефіцит викликаючий довгі черги, розподіл по знайомству і корупцію. При цьому не можна забувати і про те, що великі субсидії, необхідні при такому ціновому контролі, в кінечному рахунку оплачуються платниками податків. Формуються чорні ринки, на яких ціни значно вищі від рівновісної ціни. При низьких цінах у підприємців і фермерів мало стимулів до нововведень і інвестування. Ціновий контроль часто приводить до винекнення надлишкової грошової маси і прихованої інфляції. Гарантований нижній рівень цін веде до винекнення лишків продукції і надто високих прибутків.

Індексація доходів є антиінфляційним заходом у межах

політики регулювання сукупного попиту. Він передбачає зміну

зарплати, боргових зобов'язань, ставок процента у відповідь

на зміну цін. Його застосування може протидіяти втраті зац-

ікавленості у продуктивній діяльності, а також скороченню

заощаджень та інвестицій. Неоднозначність цього антиі-

нфляційного заходу полягає в тому, що в разі, коли інфляція

спричинена "шоком пропозиції", то індексація погіршує зага-

льний стан економіки. Вихід із "шоку пропозиції" передбачає

структурну перебудову економіки, а отже, зростання одних цін

швидше, ніж інших, і навіть зменшення цін у деяких галузях.

Індексація ж доходів діє в бік усереднення зарплат, а отже,

протидіє коригуванню рівня цін.

Політика податкового регулювання стає заходом непрямого

обмеження цін та доходів. Вона передбачає зростання норми

оподаткування із кожним відсотком зростання цін, що перевищує

встановлену межу.

"Концепція пропозиції" є антиінфляційним заходом, який

полягає у збільшенні природного рівня виробництва. її суть

найкраще відображає такий графік.

P Пояснення до графіка:

E2 1) На графіку зображені три

точки рівноваги попиту і про-

E1 E3 позиції: Е , Е та Е . Точка Е

відповідає вихідному стану рів-

новаги попиту і пропозиції у

AS1 AD2 короткотерміновому періоді і

AS2 AD1 одночасно довготермінової про-

позиції.

2) Точка Е відповідає збіль-

Y1 (K,L) Y2 (K,L) Y шенню попиту у короткотерміно-

вому періоді і виникненню інф-

ляції. Якби державою не були вчинені дії, спрямовані