Реферат

на тему:

Грошова реформа та особливості її проведення в Україні

СУТНІСТЬ ТА ВИДИ ГРОШОВИХ РЕФОРМ

Серед комплексу заходів щодо оздоровлення і впорядкування грошового обороту особливе місце займають грошові реформи. Вони являють собою повну чи часткову перебудову грошової си-стеми, яку проводить держава з метою оздоровлення грошей, чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту стосовно нових соціально-економічних умов, чи одне і друге водночас.

Грошові реформи, що проводилися в різні часи в багатьох країнах, значно відрізнялися своїми цілями, глибиною реформу-вання існуючих грошових систем, методами стабілізації валют, підготовчими заходами тощо, їх можна класифікувати за кілько-ма ознаками.

За глибиною реформаційних заходів можна виділити структу-рні або повні грошові реформи та реформи часткового типу.

Структурні (повні) грошові реформи проводилися при пе-реході від біметалізму до золотого монометалізму, від останнього до системи паперовогрошового чи кредитного обігу. В усіх цих випадках потрібно не тільки замінити один вид грошей на інший, а й здійснити істотні структурні зміни в економіці, в державних фінансах, банківській і валютній системах тощо. Такі структурні зміни диктуються особливостями нових грошей, що запрова-джуються в обіг, і повинні забезпечити передумови для їх успіш-ного функціонування.

Такий же характер мають грошові реформи, що проводяться при створенні нових держав, які виникають при розпаді колоні-альних імперій чи надвеликих держав, як, наприклад, СРСР, СФРЮ. У цих випадках потрібно не тільки створити нові гроші і систему їх обороту, а й відповідним чином реструктуризувати економіку нової країни, щоб вона могла забезпечити самостійне функціонування нової грошової системи. У країнах, що виникли на терені СРСР, структурне завдання ще ускладнилося, оскільки потрібно було перевести економіку з командно-адміністративних засад на ринкові.

Прикладом таких реформ є грошова реформа, проведена в Росії в 1895—1897 рр., грошова реформа в радянській Росії в 1922—1924 рр., грошова реформа в Україні в 90-ті роки.

Реформи часткового типу торкаються тільки самої організа-ції грошового обороту і зводяться до зміни окремих елементів грошової системи. Сама база грошової системи та структура еко-номіки і грошово-кредитних відносин залишаються незмінними. За таких реформ найчастіше змінюється масштаб цін, вид та но-мінал грошових знаків, механізм емісії грошей тощо. У сучасних умовах, коли в усіх країнах запроваджені неповноцінні гроші, що мають здатність до швидкого знецінення, реформи часткового типу проводяться досить часто, є найбільш типовими у світовій практиці. Найбільш показовими реформами цього типу були грошові реформи 1947 та 1961 рр. у СРСР.

Ці реформи, у свою чергу, можна класифікувати за повнотою здійснюваних змін у грошовій системі. Це формальні реформи, за яких купюри одного зразка замінюються на купюри іншого зразка, а масштаб цін (величина грошової одиниці) не змінюється; деномінаційні реформи, за яких також здійснюється деномінація гро-шей у бік збільшення грошової одиниці (масштабу цін). Формаль-ні грошові реформи проводилися в СРСР у 1990 р., коли були замінені на нові купюри 50 і 100 рублів. Зараз подібна реформа проводиться в США, які поступово заміняють купюри 100 і 50 до-ларів. Приводом для такої заміни купюр може бути ненадійна їх захищеність, що призводить до масової фальсифікації грошей.

Деномінаційні реформи проводять шляхом обміну старих ку-пюр на нові та перерахування всіх грошових показників, за пев-ним співвідношенням, внаслідок чого маса грошей в обігу відпо-відно зменшується, а грошова одиниця збільшується.

За характером обміну старих грошей на нові виділяють неконфіскаційні і конфіскаційні грошові реформи. За неконфіскаційних реформ за єдиним співвідношенням обміну грошей здійс-нюється уцінка запасу грошей, доходів і цін для всіх економічних суб'єктів однаково, тобто незалежно від поданих до обміну запа-сів старих грошей чи інших критеріїв (готівкові запаси, безготів-кові запаси тощо). Так була проведена грошова реформа в Украї-ні у вересні 1996 р.

За конфіскаційних реформ співвідношення обміну грошей ди-ференціюється залежно: від величини поданого до обміну запасу старих грошей (чим вона більша, тим менше співвідношення об-міну, чи встановлюється ліміт на обмін банкнот); від форми збері-гання запасу старих грошей (вклади в банки можуть обмінюватися по меншому коефіцієнту, ніж готівка, чи взагалі співвідношення 1:1); від форми власності власника грошей (для державних влас-ників грошей обмін може здійснюватися за більш пільговою про-порцією, ніж для приватних). До цього типу реформ належить і так шана нуліфікація, коли старі грошові знаки оголошуються не дій-сними і вилучаються з обороту, а замість них випускаються нові гроші. Так, по суті, були проведені грошові реформи в Німеччині в 1924 та 1948 рр. Проведення конфіскаційних реформ звичайно об-ґрунтовується необхідністю вилучення незаконних доходів, відно-влення соціальної справедливості тощо.

За порядком введення в обіг нових грошей розрізняють одномоментні грошові реформи та реформи паралельного типу.

За одномоментпих реформ введення нових грошей в обіг здійснюється за короткий строк (7—15 днів), протягом якого технічно можливо обміняти старі гроші на нові. Якщо реформа є конфіскаційною, то строк обміну повинен бути якнайкоротшим, щоб власники великих запасів грошей не встигли «сховати» їх від конфіскації. Одномоментно проводилася грошова реформа в Україні в 1996 р. Але вона була неконфіскаційною, і тому обмін проводився протягом 15 днів. А якщо хтось із поважних причин не зміг обміняти гроші в ці строки, то їх обмін дозволяли протя-гом кількох наступних років.

За реформ паралельного типу випуск в оборот нових грошо-вих знаків здійснюється поступово, паралельно з випуском ста-рих знаків і вони тривалий час функціонують одночасно і пара-лельно. Якщо нові і старі гроші емітуються банківською системою на однакових засадах, то обидва види грошей сприй-маються однаково і