унікальний трансформатор на 500 тис. кВт, Фінляндії — комплект устаткуван-ня для атомної електростанції,
Україна бере участь в економічному співробітництві з країна-ми, що розвиваються. У попередні роки, за існування СРСР, цим країнам було надано кредити на пільгових умовах з відшкодуван-ням кредиту протягом 10—12 років. Частка України в цих креди-тах, за попередніми підрахунками, становить майже 18 млрд дол.
Традиційні товари експорту країн, що розвиваються, бавовна, джут, вовна, арахіс, рис, оливкова олія, натуральний каучук, какао-боби, кава, цитрусові, тютюн та ін.
Україна вивозить свої товари до багатьох країн, що розвиваються. У структурі експорту основне місце посідають машини і промислове устаткування. Так, вантажні автомобілі Кременчуцького заводу пос-тавляють до Індії, Латинської Америки, Близького Сходу, помпи із Сумського заводу — до Індії, Пакистану, Сирії. Машини, устаткуван-ня, прилади для африканських, азіатських і латиноамериканських країн виготовляють з урахуванням їх роботи в умовах тропічного клімату.
Підписано угоду про постачання нафти і газу з Ірану в Україну. З цією метою створено українсько-ірансько-азербайджанську ком-панію, яка збудує цілу систему трубопроводів через Росію в Укра-їну. 45 % внеску — України, така сама частка — Ірану, 10 % — Азербайджану. Угода розрахована на 15 років, Україна поставляти-ме до Ірану машини і обладнання для гірничо-добувної та металур-гійної промисловості, братиме участь у реконструкції металургій-них підприємств, доріг і морських портів.
Підписана угода між Україною і Тунісом про співробітництво в галузі іригації, за якою на туніських іригаційних спорудах пра-цюватимуть українські фахівці. Туніс постачатиме Україні фосфо-рити.
Останнім часом право на здійснення зовнішньоекономічних опе-рацій надано окремим підприємствам і організаціям, внаслідок чого підвищилася активність їх у зовнішньоекономічній сфері. Зареє-стровано більш як ЗО тис. учасників зовнішньоекономічних зв'язків.
В економічних зв'язках України із зарубіжними країнами вико-ристовується науково-технічне співробітництво. До нього належить торгівля патентами, ліцензіями, технічним досвідом ("ноу-хау") тощо. Науково-технічне співробітництво сприяє прискоренню темпів еконо-мічного розвитку, втіленню найновіших технічних досягнень, раціо-нальному використанню природних ресурсів, автоматизації і механі-зації технологічних процесів, скороченню строків будівництва сучасних підприємств, підвищенню ефективності капіталовкладень, розширенню сфери міжнародних відносин. Воно здійснюється в кількох формах:
матеріальній, тобто обміном продукцією, насамперед наукоєм-ною, створеною за найновішими технологіями,
нематеріальній — у вигляді креслень, формул, обміну інформа-цією, літературою та ін.,
послуг фахівців і технічного персоналу в галузі менеджменту, маркетингу, контролю за якістю.
Здійснюється науково-технічне кооперування між фірмами у формі консалтингу (технічного консультування і експертизи проектів), лі-зингу (оренди промислового і науково-дослідного устаткування).
Перехід України до фази економічного пожвавлення та підне-сення в нових умовах господарювання може здійснюватися за зрахунок ефективного використання власного ресурсного потенціалу шляхом упровадження новітніх технологій. Основою нової еконо-мічної стратегії у сфері зовнішньоекономічної діяльності України мають бути зацікавленість людини у вільному підприємництві та розвитку товарного виробництва, а також упровадженні ринкових відносин, запровадження в обіг твердої конвертованої грошової одиниці, НТП із застосуванням активної інноваційної, інвестиційної та структурної політики, рівноправне співіснування різних форм власності.
Щоб стати рівноправним учасником загальноєвропейського процесу інтеграції, Україні необхідно докласти немало зусиль для створення нової економічної системи, проходження стабілізаційного періоду, подолання кризи економіки, усунення бар'єрів у спілку-ванні із зовнішнім світом, налагодження активних і взаємовигідних зв'язків з країнами-партнерами. Для цього має бути створена ін-фраструктура, сумісна із західноєвропейською та здатна функціо-нувати з нею в одній системі координат. Головні її елементи — це самостійні суб'єкти господарської діяльності, економічний раціона-лізм у відносинах з країнами-учасницями, створення режиму віль-ного руху товарів, послуг, капіталів, формування мережі банків і ділових центрів для фінансування та інформаційної підтримки дер-жавних та приватних інвестиційних проектів, комплексне викорис-тання й охорона природних ресурсів, співробітництво в розвитку паливно-сировинної бази, раціональне використання енергетичних ресурсів, співробітництво в технологічному оновленні металургійних підприємств, розвитку АПК, харчової та переробної промисловості, створення сучасних телекомунікацій, розвиток уніфікованої митної системи.
Для інтеграції з економікою європейських та інших країн Україні необхідно максимально використовувати переваги міжнародного! розподілу праці та розташування в центрі Європи, створити сприятливий клімат для залучення іноземного капіталу та зарубіжних інвестицій. На сучасному етапі понад половину експорту України припадає на Європу. Одним з найважливіших завдань зовнішньое-кономічної діяльності є диверсифікація ринків збуту та просування українських товарів у Африку, Латинську Америку, Азію з метою збільшення обсягів експорту та валютних надходжень.
Промисловий потенціал України достатній для успішного вирі-шення проблем забезпечення валютних надходжень, потрібних для закупівлі найнеобхіднішого з імпорту, покриття загальнодержавних потреб і сплати зовнішнього боргу. Важливо збільшити питому вагу продукції машинобудування в загальному обсязі експорту України. Необхідність підтримки державою експортерів продукції машинобу-дування зумовлена й тим фактором, що Захід не зацікавлений у прониканні наших товарів на світові ринки, тому створює додаткові квоти та митні бар'єри. Не дуже поспішають розвинені країни з на-данням Україні вигідних кредитів під реалізацію проектів, що сти-мулюють експорт машинобудівної продукції.
Без розробки й реалізації державної програми розвитку екс-порту продукції машинобудування Україні не піднятися до рівня розвинених держав. Ця проблема ускладнюється ще й необхідністю одночасного проведення структурної перебудови, конверсії та ди-версифікації цілого ряду підприємств. Слід зазначити, що Україна виробляє багато видів наукомісткої, складної продукції машинобу-дування, яка зробила 6 честь економіці будь-якої країни світу (це літаки, трактори, автобуси, судна, ракетні космічні комплекси, верстати, турбіни та ін.).
У зовнішньоекономічних зв'язках України використовується і така форма економічного співробітництва, як кредити. В сучасних умовах нестабільності економічного розвитку Україна зацікавлена в надходженні іноземних інвестицій в українську економіку. В пер-спективі Україна може надавати цільові кредити у національній валюті зарубіжним державам, підприємствам та іншим спожива-чам під закупівлю вітчизняної машинотехнічної продукції. Таке кре-дитування іноземних споживачів сприятиме