бази вирахувань середніх із аналізуємих рівнів ціни і кількості питаємої продукції. Наприклад, у випадку з ціновим інтервалом від 5 до 4 дол. базовою є ціна 4,5 дол., і кількість, яка дорівнює 3000ц. Тоді процентна зміна ціни складе 22%, а процентна зміна кількості продукції – біля 67%, звідси коефіцієнт еластичності буде дорівнювати 3.
Звідси, з метою зручності в обчисленні відома нам формула змінюється:
Еd= (зміна кількості/(сума кількості/2)) / (зміна ціни/(сума ціни/2)) – формула центральної точки.
Підрахувавши по формулі числові дані, які відповідають інтервалу від 5 до 4 дол., ми отримаємо:
Еd=(2000/(6000/2)) / (1/(9/2))=3,00, що означає, що при коефіцієнті еластичності, який дорівнює 3, збільшення (зменшення) ціни на 1% приведе до зменшення (збільшення) кількості питаємої продукції на 3%.
3. Найпростіший спосіб перевірити чи еластичний, чи нееластичний попит – це визначити що стається із загальною виручкою, чи грошовим надходженнями, в випадку зміни ціни.
Якщо попит еластичний, то зменшення ціни приведе до збільшення загальної, тому що навіть при меншій ціні, оплаченій за одиницю продукції, приріст продаж стає більш ніж достатнім для компенсації втрат від зниження ціни.
Це пояснюється тим, що втрата виручки, від зниження ціни одиниці продукції (Р2Р1АС), менша приросту виручки, отриманого завдяки розширенню продаж (Q1CBQ2) внаслідок зниження ціни. Наприклад, зниження ціни на 1 дол. щодо першопочаткової кількості проданого зерна в 2000ц веде до втрати 2000 дол., однак зниження ціни збільшує обєм продаж на 2000ц, що дає додаткові 8000 дол. (2000*4). Таким чином, чистий ріст загальної виручки складає 6000 (8000 – 2000) дол.
Слід відмітити, що при еластичному попиті збільшення ціни приведе до зменшення загальної виручки. Тому, що приріст загальної виручки, визваний зростанням ціни одиниці продукції (Р2Р1АС), менший ніж втрата виручки, повязана з паралельним скороченням продаж (Q1CBQ2).
Якщо попит нееластичний, загальна виручка продавця змінюється у тому напрямку, що і ціна товару. Невелике розширення продаж виявиться недостатнім для компенсації зниження виручки, отримуємої з одиниці продукції, так що в кінцевому результаті загальна виручка зменшиться. Відповідно ріст ціни приведе до збільшення загальної виручки (приклад з хлібом).
При одиничній еластичності збільшення чи зменшення ціни ніяк не вплине на загальну виручку. Втрата виручки при зниженні ціни продукції буде компенсована відповідним розширенням продаж, і навпаки, приріст виручки, отриманий завдяки росту ціни одиниці продукції, буде точно компенсований втратою виручки, викликаної відповідним скороченням кількості питаємої продукції.
4. Фактори цінової еластичності попиту:
Важливість товару для споживача (попит на предмети розкоші – еластичний, на предмети першої необхідності – хліб, енергія – без них ми не проживемо – нееластичний (ніхто не відмовиться від операції на апендицит тому, що ціни на операцію подорожчали, а якщо кон’як та ізумруди подорожчають, їх можна не купувати, і, прийнявши таке рішення, ніхто не зіткнеться з великими неприємностями)).
Рівень замінюваності товару (чим більше товарів-замінників, тим еластичніший попит на даний товар (хтось із конкуруючих продавців може збільшити ціну, тоді споживачі перейдуть до іншого продавця, який продає аналогічний товар, чи товар-замінник (пшениця на ячмінь, овес; шкіра на дермантин і т.д.)).
Питома вага товару в доході споживача (чим більше місце займає продукт в бюджеті споживача, при інших рівних умовах, тим більша буде еластичність попиту на товар.) (10%-й ріст ціни на жуйку складе всього кілька центів і визве мінімальну реакцію в плані зміни кількості питаємої продукції, а 10% зміна вартості на авто чи нерухомість буде складати, наприклад 2 тис. дол. чи 20 тис. дол., відповідно. Подібні збільшення цін складуть суттєву частку річного доходу багатьох сімей, так що можна очікувати, що кількість купуємої продукції значно зменшиться).
Фактор часу (попит на товари більш еластичний у довгостроковий період). (якщо говядина зросте на 10% споживачі не зразу перейдуть на рибу, птицю; вони не зразу скоротять свої покупки, а з часом).
Характерна формула еластичності:
Еd=(К1-К2)/(Ц1-Ц2) * (Ц1+Ц2)/(К1+К2)
Відомо, що попит — це кількість товару, яку споживачі готові і бажають придбати за одну ціну, на даному ринку, протягом даного періоду. Існує кілька головних факторів, що визначають величину попиту: існуючий рівень цін на товари, доходи споживачів, їхня поведінка, смаки і запити, цінова еластичність попиту, ціна на товари-замінники тощо.
Так, закон попиту стверджує, що на ринку існує зворотня залежність між цінами та кількістю товарів, на які є попит. Якщо товар дешевшає, його купуватимуть більше (ефект заміни). Графічно це показано на мал.№1.
Мал.№1
P
D S
P1
E
P
P2
Q1 Q3 Q Q4 Q2 Q
P- ціна;
Q- обсяги виробництва (споживання);
E- рівноважна ціна
Мал.№1 Криві попиту та пропонування.
До класичної схеми дії закону попиту споживачі часто вносять власні корективи. Так, зниження ціни впливає на реальний дохід споживачів (ефект доходу). На відміну від ефекту заміни ефект доходу може призвести до того, що споживачі купуватимуть порівняно меншу кількість товару, що став дешевшим, якщо вони вирішать, що цей товар гірший за інші товари, які вони можуть купити тепер, коли їхній реальний дохід збільшився. Отже, сумарний ефект заміни ціни залежить від відносної величини та відносного напрямку дії ефекту заміни і ефекту доходу.
Також суттєво впливає на попит кількість покупців, інфляційні очікування та процеси. В свою чергу, обсяг запропонованого на ринку товару залежить від технології виробництва, цін на економічні ресурси, кількості товаровиробників, податків та субсидій. Зокрема можна розглянути декілька правил, до яких призводить взаємодія попиту та пропонування.
Ціна, за якої кількість товару, наявного на ринку, дорівнює кількості товару, на котрий є попит, має назву рівноважної. На