інноваційної діяльності. Цей вид діяльності має, в свою чергу, свою особливу стратегію. За ознакою важливості і впливу на ефективність підприємництва стратегія науково-технічної діяльності заслуговує на окрему і детальну характеристику. Передусім зазначимо, що стратегія діяльності у сфері НДДКР охоп-лює чітко визначені складники: технологічне прогнозування (плану-вання); раціоналізація структури за застосовуваними видами; адап-тація управління НДДКР до сучасних вимог; можливі напрямки (ком-поненти) стратегії НДДКР фірми.
1. Технологічне прогнозування має на меті отримання відповід-ними менеджерами фірми нової інформації щодо очікуваних нова-цій технолого-технічного характеру, технологічних проривів у тій або іншій сфері продукування виробів. Прогноз (план) науково-технічно-го розвитку фірми насамперед має концентруватися на такому важли-вому аспекті стратегії НДДКР, як обгрунтований розподіл усіх видів ресурсів між науковими фундаментальними дослідженнями, дослі-дно-конструкторськими розробками і технологічною підготовкою фірми. Треба звернути увагу на галузеву приналежність фірми. Якщо в традиційних галузях економіки витрати на науково-технічну діяльність не перевищують 1—2 % загальних витрат, то у пріоритетних галузях вони можуть ся-гати 6—7 %.
За деякими даними, рівень галузей з найбільшою економічною віддачею на Україні виглядає наступним чином:
Групи галузей за інвестиційною
привабливістю | Перелік галузей промисловості
за окремими групами
1. Пріоритетні за рівнем
інвестицій-ної привабливості | 1.1. Металургія (кольорова і чорна)
1.2. Обслуговування населення
1.3. Торгівля
2. 3 достатньо високою
інвестицій-ною привабливістю | 2.1. Нафтодобувна і газова промис-ловість
2.2. Машинобудування і металообробка
2.3. Цементна промисловість
2.4. Виноробна промисловість
3. 3 середньою інвестиційною
привабливістю | 3.1. Хімічна і нафтохімічна промис-ловість
3.2. Виробництво збірного залізобетону
3.3. Вовняна промисловість
3.4. Виробництво плодоовочевих кон-сервів
3.5. Масложирова промисловість
4. 3 низькою інвес-тиційною
приваб-ливістю | 4.1. Вугільна промисловість
4.2. Електроенергетика
Таблиця 4 . Інвестиційна привабливість галузей народного господарства України ( №34 ,с.132).
2. Структура НДДКР є одним з важливих елементів стратегії технічного розвитку фірми. Об'єктами аналізу й обгрунтування ма-ють бути:
по-перше, збалансованість пропорції за обсягом між нау-ково-дослідними і дослідно-конструкторськими роботами;
по-дру-ге, співвідношення між проведенням власних НДДКР у повному об-сязі, участь у міжфірмовому співробітництві і кооперації або придбання ліцензій за кордоном з метою технологічного переосна-щення виробництва.
3.Управління НДДКР має бути адекватним реалізації відповід-ної стратегії технічного розвитку фірми. До вимог, що ставляться до системи управління НДДКР на сучасному етапі господарювання, належать: гнучкість і можливість швидкої адаптації до нових умов діяльності, вміле використання науково-технічного потенціалу, на-явність жорсткого контролю за строками і ефективністю виконання робіт.
Складність розробки подібної стратегії полягає у поєднанні інноваційного процесу з інвестиційним циклом.
Висновки.
Співробітництво у межах спільних підприємств передбачає не тільки залучення капітальних вкладень, матеріально-технічних та фінансових вкладень, але й сучасних форм організації та управління даними капіталами. Переймаючи досвід зарубіжних підприємств, вітчизняні фірми стають на шлях у напрямку до стабілізації. За подібних умов фірма в питаннях управління та координації виробничо-комерційної діяльності може використовувати не лише оперативне, а й стратегічне планування.
Виробітка і реалізація стратегії фірми передбачає аналітичну оцінку її вну-трішніх можливостей щодо задоволення потреб ринку і досягнутого ступеня їх використання. Дієздатність стратегії має визначатись за допомогою відповідних критеріїв і умов. Вибір базової стратегії - прерогатива керівництва фірми або самого підприємця; вона реалізується, коли отримано всебічну інформацію щодо реального стану підприємства (фірми).
Література
Белая Н. Эффективность использования иностранных инвестиций. / Бизнес-информ / 1996, №17. - с.28.
Беренс В., Хавранек П. Руководство по оценке эффективности инвестиций: Пер. с англ. - Новое перерабю и доп. изд. - М., 1995 - 528 с.
Бирман Г., Шмидт С.. Экономический анализ ивестиционных прэктов. - М..: Аланс. 1997. - 288 с.
Борисов С.А. Совместная деятельность: учет и налогооблажение. - М., 1997. - 112 с.
Бріль М.С. Організація і функціонування спільних підприємств: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01. / Харківський економ. ун-т. - К., 1997. - 26 с.
Бузько И.Р. и др. Экономический риск и управление инновационной деятельностью предприятий. - К., 1996. - 135 с.
Вітлінський В.В., Наконечний С.І., Шарапов О.Д. Економічний ризик і методи його вимірювання: Підручник. - К.: ІЗМН, 1996. - 400 с.
Водачек Л., Водачкова О. Стратегия управления инновации на предприятии. - М.”Экономика”, 1989г.