ос-новних планових балансах. У матеріальних балансах імпорт і екс-порт є частиною ресурсів або споживання того чи іншого товару. У фінансових балансах передбачено надходження від експортних та інших операцій, а також платежі за імпортні товари та послуги іноземних контрагентів. У балансі робочої сили передбачається ви-ділення спеціалістів для роботи в системі зовнішньої торгівлі. Пла-нування зовнішньоекономічних зв'язків ґрунтується на розробці плану експорту й імпорту товарів і валютного плану (платіжного ба-лансу).
Експортно-імпортний план складається з трьох розділів. Пер-ший розділ — план експорту та імпорту в розрізі країн і товарів. Номенклатура експортних та імпортних товарів визначається насам-перед торговими угодами з тією чи іншою країною. У розрахунках плану зовнішньої торгівлі велике значення має облік категорій і форм розрахунків. У плані виділяються такі види розрахунків:
по клірингу (розрахунок шляхом заліку взаємних вимог і зо-бов'язань без оплати готівкою);
за вільно конвертовану валюту (тобто валюту, яка визнається світовою та яку, в принципі, можна обміняти на золото);
за замкнуту валюту (тобто валюту, яка є в обігу в одній країні або групі країн);
у державний кредит;
у комерційний кредит.
Обсяг експорту й імпорту товарів подається в натуральному ви-разі й у іноземній валюті. Для визначення вартості експортних то-варів застосовують ціни "ФОБ (вільний на борту) порт країни" (наприклад, України). Ціна ФОБ включає ціну товару в місці про-дажу плюс усі страхові й митні витрати до моменту доставки товару на борт судна або ціни франко-кордону країни при відправленні вантажів сухопутним транспортом.
Для імпорту застосовуються ціни СІФ (вартість, страховка, фрахт) при водних перевезеннях і ціни франко-кордон країни від-правки при сухопутних перевезеннях. Ціна СІФ зобов'язує продавця зафрахтувати судно, сплатити вартість перевезення (фрахт) і митні витрати й страховку, узяти на себе ризик до моменту перетинання вантажем борту судна при завантаженні.
Обсяг експорту (імпорту) у вартісному виразі визначається для торгівлі за цінами контрактів, а за відсутності їх — за світовими ці-нами.
У другому розділі плану експорту й імпорту визначаються екс-портні ресурси, а також постачальники продукції на експорт. План поставок розробляється окремо для машин і устаткування, сирови-ни, матеріалів і товарів народного споживання.
Третій розділ — план поставки економіці імпортних товарів. Завдання цього плану подаються у двох підрозділах: 1) машини та устаткування; 2) сировина, матеріали й товари народного спожи-вання.
Зведений валютний план (платіжний баланс) охоплює платежі не тільки по зовнішній торгівлі, а й по інших формах економічних відносин, якщо їх терміни настають у дан'ий період.
Валютний план розробляється з виділенням таких груп країн: вільно конвертованої валюти й клірингу з вільною конверсією; зам-кнутої валюти й клірингу з обмеженою конверсією. Затверджується зведений валютний план по статтях і країнах. Надходження й пла-тежі з усіх видів операцій плануються в іноземних валютах.
Схема зведеного валютного плану
Назва розділу |
Над-ходження |
Видат-ки
(платежі)
/ розділ. Торгові операції (товари, торгові й накладні витрати)
// розділ. Послуги (транспорт, зв'язок, технічна та інша допомога, страхування, туризм)
/// розділ. Неторгові операції (утримання закладів за кор-доном, витрати на відрядження, банківські операції, внес-ки в міжнародні організації та ін.
/V розділ. Кредити й майно (державні, комерційні, банків-ські кредити, капітальні вкладення, придбання та продаж майна та ін.)
V розділ. Безоплатна допомога
Сальдо (+,—)
Щоб правильно спланувати валютні надходження від експорту товарів, з їх суми виключають вартість тих товарів, які будуть поставлені в плановому році іншим країнам у формі комерційного кредиту. Коли плануються платежі для закупівлі товарів, за основу беруть імпортний план відповідного року. Сума платежів за товари, як правило, не збігається з сумою імпорту за цей же рік унаслідок того, що в плановому році можуть надійти платежі за товари, які були ввезені в країну за імпортними планами в минулі роки. У пла-новому році передбачаються також авансові платежі за товари (устаткування), які будуть поставлені в країну в наступному році або навіть пізніше і знайдуть відображення в імпортних планах від-повідних років.
У минулому в країнах, що входили до колишнього СРСР, актив-но розвивався процес становлення національних систем валютно-грошових відносин і дезінтеграції та розпаду рублевої зони. За цих умов особливої ваги набуло питання налагодження цивілізованих валютних відносин між цими країнами, бо вони є й будуть упро-довж тривалого часу основними економічними партнерами. На ни-нішньому етапі першочерговим завданням є утворення між краї-нами, що входили до колишнього СРСР, ефективної платіжно-розрахункової системи, заснованої на конвертованості національ-них валют, прямих (не лише міждержавних, а й кореспондентських) зв'язках комерційних банків. Така система могла б сприяти успіш-нішому розв'язанню проблеми неплатежів та незбалансованих розрахунків, що досягли критичного стану.
Планування зовнішньоекономічної діяльності здійснюється дер-жавними органами управління зовнішньоекономічною діяльністю, причому принципова структура інституцій, які керують зовнішньо-економічною сферою, і в промислове розвинених країнах, і в краї-нах, що розвиваються, приблизно однакова.
В Україні система управління зовнішньоекономічною діяльністю включає Кабінет Міністрів України, Міністерство зовнішньоеконо-мічних зв'язків та торгівлі. Національний банк, Держмитком, Екс-портно-імпортний банк. Міністерство закордонних справ. Державну податкову адміністрацію, Держкомстат України.
Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків та торгівлі Укра-їни здійснює функції керівництва, регулювання й контролю в галузі зовнішньої торгівлі, готує розпорядження й стежить за їх виконан-ням усіма підвідомчими йому організаціями. Нині міністерство ви-конує такі важливі функції: розробляє та здійснює методичні та за-гальні заходи, націлені на розвиток торгових відносин з іноземними державами; розробляє проекти торгових договорів, угод і конвен-цій з питань зовнішньої торгівлі, провадить переговори з іноземними державами й підписує за повноваженнями свого уряду торгові договори й угоди, контролює їх виконання; складає проекти екс-портно-імпортних зовнішньоторгових планів, регулює та контролює їх виконання, намічає заходи щодо контролю