забезпечення, а також можливості залучення до програм іноземних інвесторів;—
проаналізувати ефективність системи галузевих пільг на предмет досягнення поставлених при їх запровадженні економічних та соціальних цілей;—
перейти від галузевих пріоритетів розвитку до підтримки певних напрямів, стадій та процесів поширення нових виробництв і технологій;—
при розробці державних концепцій та програм соціально-економічного розвитку, виходячи з пріоритету розвитку внутрішнього ринку, передбачити певне зниження показника залежності ВВП країни від зовнішньої торгівлі; —
формулюючи пріоритети залучення іноземних інвестицій, врахувати необхідність зміни орієнтації іноземних інвестицій з експортоорієнтованих галузей на залучення їх із метою використання дедалі більшого потенціалу внутрішнього ринку;—
внести зміни та доповнення до нормативно-правових актів і їх проектів у сферах, що регулюють інноваційну діяльність підприємств, шляхом конкретизації переліку об’єктів, які належать до інновацій, та умов надання податкових пільг по доходах від інноваційної діяльності;—
забезпечити систему захисту української економіки від поширення вже «відпрацьованих», застарілих технологій, неспроможних вивести на траєкторію динамічного зростання;—
запровадити систему підтримки високотехнологічного експорту шляхом сприяння просуванню української продукції на зовнішній ринок, спрощення та прискорення процедури експортного контролю;—
розробити заходи із розширення участі іноземних банків в інвестиційних проектах на території України;—
з метою активізації інвестиційної діяльності на підприємствах, що виробляють продукцію з найбільшою часткою валової доданої вартості, та досягнення балансу інтересів експортерів й імпортерів, при регулюванні курсу орієнтуватися на поступове підвищення курсу національної валюти, маючи при цьому за орієнтир утримання реального ефективного курсу гривні на рівні 10—14% нижче того, що існував до девальвації серпня—вересня 1998 року.
У галузі антимонопольної політики — удосконалити правову базу, передбачити заходи стосовно:—
створення умов для розвитку конкуренції на монополізованих товарних ринках з високим рівнем концентрації поставок, усунення бар’єрів на шляху розвитку конкуренції і входження на ринки інших господарюючих суб’єктів;—
протидії створенню нових монопольних структур внаслідок перерозподілу власності, реалізації корпоративної інвестиційної політики та інтеграційних процесів, зокрема при формуванні промислово-фінансових груп;—
прийняття закону про захист конкуренції на ринку фінансових послуг;—
гармонізації антимонопольного законодавства відповідно до міжнародних угод України, адаптації конкурентної політики з метою інтеграції країни у світове економічне співтовариство;—
усунення монопольної діяльності посередницьких організацій, що часто мають кримінальне походження, виникають на шляху руху товарів або послуг від великих продуцентів до масових споживачів (агробізнес, вугільна та металургійна промисловість тощо) і не допускають нових компаній на той чи інший ринок; —
забезпечення у законодавчому та адміністративному порядку рівноправного порядку доступу нових компаній до об’єктів загальнодержавної й регіональної господарської інфраструктури (залізничних колій, трубопроводів, терміналів, сховищ, складів тощо);—
розширення конкурентних засад укладання контрактів з державних замовлень, зокрема допуску до них іноземних компаній; —
заборони будь-якої практики адміністративних обмежень на пересування товарів і капіталу через регіональні (обласні, районні) кордони, оскільки регіоналізація товарних і фінансових ринків є серйозною перешкодою для конкуренції;—
скорочення переліку ліцензованих видів діяльності, зі спрямуванням звільнених при цьому сил контрольних органів (податкових, правоохоронних тощо) у ті сфери, де контроль справді необхідний (виробництво зброї та боєприпасів, нарковмісних речовин, алкоголю тощо).
У галузі політики регулювання доходів:—
здійснити цілеспрямоване зниження рівня оподаткування доходів від праці шляхом обрахування та обмеження за прийнятою в ЄС податковою методологією, яка враховує не лише прибутковий податок, а й соціальні нарахування; —
синхронізувати внесення змін у податкове законодавство зі змінами в системі соціальних внесків і нарахувань та заходів пенсійної реформи; —
встановити новий неоподатковуваний мінімум на рівні доходу, що дорівнює мінімальній заробітній платі; —
запровадити податок на нерухомість і законодавчо визначити рівень ринкової вартості нерухомості, з якого впроваджується оподаткування, визначити систему заходів супроводу впровадження податку;—
запровадити податок на відсоткові доходи фізичних осіб за банківськими вкладами із встановленням межі сукупного доходу із вкладів, що не обкладається зазначеним податком; —
запровадити диференційовані ставки податку на додану вартість зі значним зменшенням ставок на окремі продукти харчування (особливо дитячого), медикаменти широкого вжитку, навчальні матеріали та обладнання для шкіл (включно з комп’ютерами, що закуповуються школами); —
підвищити рівень ефективного корпоративного податку шляхом зменшення системи пільг;—
під час змін у системі оподаткування прибутків підприємств зробити акцент на створенні справедливих конкурентних умов.
У галузі бюджетної політики:—
запровадити в практику застосування конкурсних технологій та заохочення до фінансування з боку громадських і приватних (включно з іноземними) фондів, вилучення практики державної підтримки лише одного переможця в таких конкурсах;—
забезпечити публічність у проведенні конкурсів по бюджетних проектах, що мають високу суспільно-економічну значущість і вартість;—
розробити і запровадити в практику казначейського контролю методику оцінки ефективності використання бюджетних коштів;—
запровадити щомісячну звітність за детальною класифікацією бюджетних витрат усіх рівнів з розміщенням її в мережі Інтернет.
У галузі розвитку підприємництва: —
внести зміни та доповнення до чинних нормативно-правових актів у сферах, що регулюють: діяльність підприємств, трастів, банків, страхових організацій, проведення процедури банкрутства тощо; —
запровадити законодавчо врегульовані процедури незалежного контролю фінансових операцій підприємств із урахуванням досвіду розвинених країн світу, зокрема передбачити запровадження ефективного контролю над так званими зв’язаними трансакціями, через які здійснюються цінові трансферти на користь вузького кола власників, що порушує права малих акціонерів та кредиторів; —
провести докладну ревізію й оцінку ефективності програм державної підтримки підприємництва і визначити причини, які блокують вихід підприємницької діяльності із тіні.
Реалізація цих пропозицій могла б сприяти виправленню структурних деформацій, допущених при переході до ринкової системи, а також створенню передумов для прискорення економічного розвитку й ефективної інтеграції економіки країни у світовий та європейський економічний простір.