тиску, що сприяло частковому виведенню економіки із тіньового сектору.
3. Зниження витрат держави, насамперед на управління.
4. Поступове зменшення, аж до відміни, дотацій і пільг збитковим підприємствам.
5. Розширення приватизаційних процесів.
6. Реформування міжбюджетних відносин.
7. Контроль рівня інфляції [18, 310].
Дефіцит Державного бюджету та темпи приросту державного боргу подані на схемі (рис. 3.1).
Рис. 3.. Дефіцит Державного бюджету України та темп приросту державного боргу України [18, 310]
Таким чином, оскільки бюджет є важливим інструментом регулювання соціально-економічних процесів у державі, то його стан визна-чає фінансовий стан держави і значною мірою рівень суспіль-ного добробуту в цілому. Стан бюджету може характеризувати-ся трьома показниками: балансом доходів і видатків, перевищенням доходів над видатками (профіцитом) або, навпа-ки, видатків над його доходами, тобто бюджетним дефіцитом.
Нормальним явищем є збалансованість доходів і видатків. Перевищення доходів над видатками означає економічну і фі-нансову стабільність в державі. Найскладнішим явищем є бюд-жетний дефіцит, який притаманний бюджетам більшості країн світу, в тому числі й високорозвинених.
Сьогодні в більшості країн світу дефіцит бюджету складає від 2 до 15 відсотків валового національного продукту при середньосвітовій його величині 4,5 відсотка. Спостерігається тен-денція до стабілізації бюджетного дефіциту в середньосвітовому вимірі в розмірі 3-5 відсотків. Слід зауважити, що розмір бюд-жетного дефіциту, який перевищує 3 відсотки валового на-ціонального продукту, призводить до зниження інвестиційної активності, розвитку інфляції [6, 89].
Існують глибинні, загальні, причини бюджетного дефіциту, то властиві будь-якій державі, в якій видатки бюджету переви-щують доходи, і конкретні, особливі причини, що мають місце в окремій країні. Глибинними причинами бюджетного дефіци-ту в Україні є спад виробництва, зниження ефективності функціонування галузей економіки і підприємств, невиважена со-ціально-економічна політика в державі.
Конкретними особливостями розвитку економіки України, що зумовлюють дефіцит бюджету, є:
структурна розбалансованість економіки та несвоєчасне ї неефективне проведення структурних перетворень;
збереження значної кількості нерентабельних державних підприємств, що одержують дотації;
неефективний механізм оподаткування суб'єктів госпо-дарювання;
значний обсяг тіньової економічної діяльності;
невідповідна наявним фінансовим можливостям держави структура бюджетних витрат;
нецільове і неефективне використання бюджетних коштів;
втрати, розбазарювання виробленої продукції, крадіжки, приписки і т. ін., що не стало об'єктом ефективного державно-го фінансового контролю [6, 90].
Бюджетний дефіцит негативно впливає на економіку, зок-рема стимулюючи інфляційні процеси. Він є гальмом еконо-мічного зростання держави, не кажучи вже про його негатив-ні соціальні наслідки. Однак у науковій літературі зустрічаються твердження, що дефіцит бюджету може мати позитивний вплив на пожвавлення економічного життя. З цим можна погодитися тільки частково, тому що не сам де-фіцит може сприяти економічній активності, а джерела його фінансування. В тих країнах, де добре розвинений ринок дер-жавних цінних паперів, величина бюджетного дефіциту має менш відчутний вплив на стан економіки в даному періоді, але його наявність обов'язково буде впливати на господарсь-ке життя в майбутньому. Тому бездефіцитний бюджет – об'єктивна вимога економічного розвитку держави.
Якщо фактичний дефіцит є зовнішнім виявленням розбалансованості дохідної та видаткової частин бюджету, то струк-турний і циклічний дефіцити є його внутрішніми складовими, Фактичний дефіцит відображає реальні доходи, видатки бюд-жету і дефіцит за певний період. Структурний дефіцит – це де-фіцит за умов повної або високої зайнятості потенційних виробничих ресурсів. Циклічний дефіцит – це наслідок недонадходження бюджетних доходів внаслідок циклічних ко-ливань в економіці. В загальному вираженні циклічний дефіцит є різницею між фактичним і структурним дефіцитом.
За критерієм впливу на економіку бюджетний дефіцит по-діляється на активний і пасивний. Активний бюджетний дефі-цит є наслідком свідомого збільшення державних видатків, що спричинює неможливість збалансувати бюджет.
Відмінність між структурним і активним дефіцитом полягає в тому, що останній виникає в результаті проведення політики дефіцитного фінансування з метою стимулювання досягнення максимальної зайнятості наявних виробничих ресурсів, що спонукає економіку розвиватись відносно незалежно від цик-лічних коливань Отже, активний дефіцит своїм імпульсним змістом відрізняється від структурного дефіциту.
Пасивний дефіцит бюджету зумовлюється економічною ко-н'юнктурою як першопричиною накопичення запланованого обсягу бюджетних ресурсів. Таким чином, пасивний дефіцит можна ототожнити з циклічним бюджетним дефіцитом. Існування бюджетного дефіциту вимагає постійного пошу-ку шляхів його подолання і в ідеалі збалансування доходів і витрат бюджету. Конкретні заходи держави в цьому напрямі можуть бути різними, але в результаті зводяться до створення можливостей зростання доходів та скорочення видатків бюдже-ту. З цією метою необхідно [6, 91]:
1) вдосконалити податкову систему, забезпечити оптималь-ний рівень податкових вилучень для формування бюджетів усіх рівнів і створення сприятливих умов для підприємницької ді-яльності;
2) посилити відповідальність суб'єктів господарювання та їх керівників, зокрема особисту майнову і кримінальну, за дотримання вимог податкового законодавства, своєчасність і повноту розрахунків з бюджетом та державними позабюджет-ними фондами;
3) удосконалити інструменти залучення до інвестиційної сфери особистих заощаджень населення;
4) забезпечити фінансову підтримку малого та середнього бізнесу шляхом розробки і виконання цільових програм роз-витку малого і середнього підприємництва;
5) запровадити жорсткий режим економії бюджетних коштів;
6) перейти від бюджетного фінансування до системи надан-ня субсидій, субвенцій, інвестиційних позик суб'єктам господа-рювання;
7) запровадити науково обґрунтовану систему прогнозуван-ня показників, що беруться за основу формування доходів і ви-датків бюджету, використовувати при бюджетному плануванні нормативи бюджетної забезпеченості.
Висновки
Отже, дефіцит бюджету – це сума, на яку рівень видатків бюджету перевищує рівень надходжень. Його покривають шляхом утворення державного боргу, а також деякою мірою за допомогою інших коштів. Державний борг складається з коштів, позичених урядом для покриття бюджетного дефіциту, за винятком тих, що використовуються на повернення боргу. Якщо сума надходжень більша за суми видатків, то різниця між ними називається позитивним сальдо або надлишком бюджету. Кошти, що утворюють позитивне сальдо, використовують для зменшення боргу або для